Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Клімат.
План. 1. Коротка характеристика географічного положення Південної Америки. 2. Основні етапи формування території. 3. Особливості природи материка 4. Загальна характеристика розвитку рекреаційно-туристської індустрії в Південній Америці. 5. Основні туристські райони і центри.
Основна частина Південної Америки розташована в південній півкулі в екваторіальному та субекваторіальному поясах. В тропічні, субтропічні та помірні широти заходить лише незначна звужена південна частина материка.
Максимальна протяжність з заходу на схід складає приблизно 5000 км. Крайні точки Південної Америки: кр.пн. точка – м.Гальїнас (120 25/ пн.ш.) кр.пд. точка – м.Фроуерд (530 54/ пд.ш.) /м.Горн - острівна/ кр.зх. точка – м.Париньяс (810 20/ зх.д.) кр.сх. точка – м.Кабу-Бранку (340 46/ зх.д.)
Площа Південної Америки разом з островами близько 18, 3 млн.км2. з них на острови припадає 150 тисяч км2. На півночі Панамським перешийком поєднується з Північною Америкою та омивається водами Карибського моря. На сході материк омивається водами Атлантичного океану, а на заході – Тихого океану; від Антарктиди на півдні Південну Америку відділяє найширша в світі протока Дрейка. Біля берегів материка досить багато великих та дрібних островів та архіпелагів, найбільшими з яких є острови – Вогняна Земля, Фолклендські, Чилійські, Трінідад, Галапагоські, Хуан-Фернандес. В регіоні налічується 14 держав, всі вони є країнами, що розвиваються, частина з них це країни відносно розвиненого капіталізму, а частина – це країни, що відстають у розвитку. За формою правління всі країни є республіками. Є в регіоні одна залежна територія – Французька Гвіана.
Більша частина Південної Америки – це Південноамериканська платформа, яка починаючи з кінця протерозою поступово піднімалась. Формування території Південної Америки досить тривалий процес. Основні риси сучасної природи материка сформувались під час знаходження материка в межах Гондвани.
На заході материка внаслідок взаємодії Південноамериканської платформи з океанічними відбувається формування потужної складчастої системи Анд. Горотворення в Андах розпочалося в другій половині палеозою і продовжується до цього часу. Воно супроводжувалося загальним підняттям Гондвани, яке в свою чергу стало причиною похолодання клімату та материкового зледеніння. Дані процеси завдали вирішального впливу на сучасний рельєф Південної Америки. В другій половині мезозою почалося розсування Гондвани та формування південної частини Атлантичного океану, які і призвели до відокремлення Південної Америки від Африки. Починаючи з кайнозою коли відбулося відокремлення Південної Америки починається більш інтенсивне складкоутворення, підняття і вулканізм в Андійському гірському поясі (альпійський період гороутворення). Приблизно в цей же період відбулося пов’язання Південної Америки з Північною. В другій половині антропогену Південна Америка була заселена людиною. Найбільш імовірним шляхом проникнення людини в цей регіон є Тихоокеанське узбережжя Північної Америки приблизно 30-15 тис років тому. В сучасному стані Південна Америка характеризується різноманіттям форм рельєфу та інших природних умов. На заході материка – Анди, які простягаються більш як на 9 тисяч км і є найдовшою гірською системою Землі. На сході – переважно низовини (Амазонська, Орінокська, Ла-Платська, Гран-Чако) і плоскогір’я (Гвіанське, Бразильське). В межах плоскогір’їв виділяються хребти та масиви, які називаються сьєрами – тобто рівнинні гори.
Клімат. Кліматичні особливості материка залежать від таких основних чинників: 0 Географічне положення по відношенню до екватора (між тропіками розташована більша частина території материка); 0 Рельєф – західна частина Південної Америки являє собою гірську територію з досить значними відмітками висот (понад 6000 м), яка виконує бар’єрну функцію затримуючи вологі повітряні маси з Тихого океану. 0 Для східної частини на значних просторах характерне панування мусонів. Територія материка розташована в межах 5-и кліматичних поясів: екваторіальний, субекваторіальний, тропічний і помірний. (мал. 1.) В межах помірного, субтропічного та тропічного поясів виділяються області, в яких представлені різні типи клімату. Екваторіальний тип клімату характерний для території Еквадору, південних частин Колумбії та Венесуели, північно-західної частини Бразилії. Для даного типу клімату характерні такі кліматичні показники – середня річна температура повітря +24º …+28º С, річна кількість опадів 1500-2500 мм/рік і їх розподіл відносно рівномірний протягом року. Субекваторіальний тип клімату характерний для більшості території материка, а саме півночі Колумбії та Венесуели, Сурінаму, Гайани, Французької Гвіани, більшості території Бразилії, частини Еквадору, Болівії та Перу. Для даного типу клімату характерний нерівномірний розподіл опадів протягом року – більшість випадає влітку (вологий сезон), а взимку відповідно наступає сухий сезон. Середня річна кількість опадів становить 1000-2000 мм/рік. Внаслідок розташування Південної Америки в обох півкулях (північній і південній) відповідно літо і зима в цих півкулях наступають в різний період року. Щодо температурних показників слід відмітити незначні їх зміни протягом року і середня річна температура становить +20º …+28º С. Тропічний клімат північної півкулі Південної Америки характерний для незначної частини крайньої півночі Венесуели і Колумбії, де розташована більшість морських курортів цих країн, а саме – п-ів Боахіра, узбережжя озера Марокайбо, о. Маргарита та інші дрібні острови цих держав в Карибському морі. В південній півкулі виділяються три типи клімату в межах тропічного поясу – тропічний морський клімат характерний для східного узбережжя Бразилії, частина Парагваю. Характерна пасатна циркуляція атмосфери, а тому постійні вітри з Атлантики приносять насичене вологою повітря більш-менш рівномірно протягом року. Середня річна кількість опадів складає близько 2000мм/рік. Середня річна температура повітря складає близько +20º С. Тропічний континентальний тип клімату характерний для північної частини Рівнини Гран Чако (територія півночі Аргентини та Парагваю) та південної частини Бразильського плоскогір’я. Середня річна кількість опадів не перевищує 500 мм/рік. Виділяються вологий і сухий сезони. Середня температура січня +26º …+32º С, середня температура липня +20º …+25º С, а температурні максимуми влітку досить часто перевищують +40º С. І останній тип в межах тропічного поясу – пустельний характерний для незначної території на узбережжі Тихого океану, а саме пустелі Атакама і Сегура, де спостерігається середня річна кількість опадів менше 50 мм/рік та й то переважно у вигляді роси і туману, а середні температури не перевищують +20º С. Субтропічний кліматичний пояс поширений в межах більшої частини Аргентини, Чилі, Уругваю. Виділяються такі типи клімату: субтропічний середземноморського типу характерний для північної частини тихоокеанського узбережжя Чилі, атлантичного узбережжя на північ від затоки Біайя-Бланка до Ла-Плати. Середня річна кількість опадів на тихоокеанському узбережжі від 400 до 600 мм/рік, а на атлантичному 500-1000 мм/рік. Опади випадають в основному в зимовий період. Середня температура січня +16º …+24º С, середня температура липня +4º …+8º С, часто спостерігаються різкі перепади температур внаслідок атмосферної циркуляції. Субтропічний континентальний тип клімату характерний для північної частини Патагонії, середня температура січня близько 20º С, хоча максимальні температури перевищують +35…+40º С, середня температура липня +4º …+8º С, але взимку вона досить часто знижується до –10…-15º С під впливом холодних атмосферних мас з Антарктики, які приносять з собою опади в вигляді снігу та сильні холодні вітри – памперас. Субтропічний тип клімату з рівномірним зволоженням характерний для північно-західної частини Аргентини та для Парагваю. Середня річна кількість опадів складає від 500 до 1000 мм/рік влітку вологу приносять циклони, а взимку переважає пасатна циркуляція, що приносить вологу з Атлантики. Помірний кліматичний пояс займає крайню південну частину материка та острови і архіпелаги поблизу його берегів. Розрізняють два типи клімату в межах цього поясу – морський та континентальний. Морський поширений на островах та на узбережжях обох океанів, а континентальний у внутрішній частині. Для морського характерні такі кліматичні показники: середня річна кількість опадів складає близько 2500-3000мм/рік. Середня температура січня складає +8 +16º С, середня температура липня 0º …-8º С. Для континентального типу характерні такі кліматичні показники: середня річна кількість опадів складає близько 250-500мм/рік. Середня температура січня складає +10 +15º С, середня температура липня -8º …-16º С.
|