Право Європейського союзу___ 527

ський Союз не є суб'єктом міжнародного права, його завдання полягає у забезпеченні узгодженості усіх напрямів співпраці держав-членів. Міжнародною правосуб'єктністю володіють тільки європейські співтовариства — ЄОВС, ЄС та Єв-ратом. Але європейські співтовариства — це лише одна з опор, на які спирається Європейський Союз. Іншими двома опорами є спільна зовнішня політика і політика безпеки, а також співробітництво у сфері охорони порядку та правосуддя у кримінальних справах. Використання конкретної правової форми участі Європейського Союзу у міжнародних відносинах багато в чому залежить від того, у рамках якого з цих компонентів здійснюється така діяльність. Так, проведення спільної зовнішньої політики та політики безпеки, хоч і здійснюється з частковим використанням спільних інститутів європейських співтовариств, цей напрям діяльності поки що перебуває за межами компетенції самих співтовариств, і головним способом її реалізації є колективні дії держав-членів. Це відображено, наприклад, у колективних зовнішньополітичних заявах держав-членів ЄС. Основною правовою формою співпраці держав-членів у згаданих сферах є міжнародна угода.

Разом з тим на практиці буває дуже важко чітко розподілити сфери компетенції, що належать тому чи іншому компоненту у структурі Європейського Союзу. Так, запровадження економічних санкцій проти третіх країн підпадає як під компетенцію ЄС, який відповідає за спільну торговельну політику, так і входить до спільної зовнішньої політики і політики безпеки. Водночас еволюція співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ зумовила часткове підпорядкування цього напряму діяльності ЄС. Адже й тут реалізація такої співпраці здійснюватиметься і на рівні ЄС, і на рівні Європейського Союзу.

Найширші можливості участі у міжнародних відносинах має ЄС.

Згідно з установчими угодами ЄС є правоздатним у сфе
рах, які охоплюють: підтримку відносин з міжнародними
організаціями (ООН, ОЕСР, ГАТТ/СОТ та ін.), укладення
міжнародних угод, встановлення та розвиток дипломатичних
відносин з третіми країнами тощо. -.щ

528___________________________, ~~₍~~ '« -.--.... Глава 20

У відносинах з міжнародними організаціями ЄС використовує як традиційні форми, притаманні практиці інших міжурядових об'єднань, так і ті, що більш характерні для відносин держав з міжнародними організаціями. Прикладом останнього є членство ЄС у деяких впливових міжнародних організаціях, таких як ГАТТ/СОТ.

Інша особливість, що стосується форм реалізації з боку ЄС своєї міжнародної правосуб'єктності, пов'язана з посольським правом. На відміну від інших міжнародних організацій ЄС заснував у багатьох країнах світу, включаючи Україну, свої дипломатичні представництва, які мають назву " делегації Комісії ЄС". Водночас багато країн мають свої дипломатичні місії при ЄС. Таку місію має й Україна.

Дуже широкою є договірна практика ЄС. Через міжнародні угоди, укладені з іншими країнами, здійснюється розширення дії права ЄС на відносини з іншими суб'єктами міжнародного права, оскільки такі угоди можуть включати правові положення, запозичені з первинного та вторинного права ЄС, або мати посилання на необхідність приведення національного права третіх країн у відповідність до положень окремих галузей права ЄС.

Компетенція ЄС у сфері укладення міжнародних угод може бути виключною, конкуруючою з компетенцією держав-членів, спільною з компетенцією останніх.

Спеціальна договірна правоздатність дає змогу ЄС укладати міжнародні угоди з питань, пов'язаних з функціонуванням системи обмінних курсів, проведенням науково-дослідних робіт, охороною навколишнього середовища, торгівлю тощо. Як правило, такі угоди регулюють якусь вузьку галузь співпраці з третіми країнами.

У той же час дедалі більшого поширення у практиці ЄС набуває укладення широкомасштабних договорів з третіми країнами, які охоплюють велике коло напрямів співпраці у рамках торгівлі та співробітництва, співробітництва заради співпраці, асоціації та приєднання.

Угода між Україною та європейськими співтовариствами про партнерство та співробітництво є одним з різновидів таких широкомасштабних угод.

Україна порівняно недавно підключилася до процесів європейської інтеграції, уклавши в 1994 р. Угоду про партнер-

ti