Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Глава 20. Рада є представницьким органом держав-членів






Рада є представницьким органом держав-членів. До її складу входить по одному представнику кожної держави на міністерському рівні (ст. 203 Угоди про заснування ЄС). Залежно від предмета обговорення це можуть бути міністри зовнішніх зносин, внутрішніх справ, економіки, сільського господарства, торгівлі тощо. При цьому міністри закордонних справ, як правило, беруть участь в обговоренні всіх важливих політичних питань.

Рада проводить свої засідання кілька разів на місяць. Функції голови Ради по черзі виконує представник кожної держави-члена, який обіймає цю посаду протягом шести місяців.

Голова скликає Раду за власною ініціативою або на вимогу одного з її членів чи Комісії (ст. 204 Угоди про заснування ЄС).

У Ради є кілька допоміжних структур. Найбільш важливою з-поміж тих, що задіяні у галузі зовнішньої політики та безпеки, є Генеральний секретаріат. Його очолює Генеральний секретар, Високий представник з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки, якому допомагає заступник, відповідальний за діяльність Генерального секретаріату. Обидва чиновники призначаються Радою на підставі одноголосного рішення (ст. 207.2 Угоди про заснування ЄС).

Генеральний секретар допомагає головуючій у Євросоюзі державі-члену.

Він також має сприяти Раді у вирішенні питань, що входять до його повноважень, шляхом участі у їх постановці, розгляді, затвердженні і впровадженні, а також ведучи від імені Ради, на прохання головуючої держави-члена, політичний діалог з третіми сторонами (ст. 26 Угоди про Євросоюз).

У разі потреби Рада може призначати спеціальних представників, які репрезентують її в окремих політичних питаннях (ст. 18 Угоди про Євросоюз).

Важливу роль у структурі допоміжних органів Ради відіграє Комітет. Він був створений у 1958 р. відповідно до ст. 151.2 Угоди про ЄЕС та ст. 121 Угоди про Євратом. Комітет складається з постійних представників держав-членів у ранзі послів, які є главами постійних делегацій цих країн при Євросоюзі, а також зі співробітників різних відомств, що виступають у ранзі експертів. Комітет відповідає за підготовку


ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ______________________________ 495

роботи Ради та виконання завдань, покладених на нього Радою (ст. 207 Угоди про заснування ЄС).

У межах спільної зовнішньої політики та політики безпеки цей орган функціонує як Політичний комітет. Він контролює міжнародну ситуацію, а також сприяє визначенню політики, офіційно висловлюючи свою думку Раді на прохання останньої або за власною ініціативою. Крім того, він стежить за ходом реалізації узгодженої політики (ст. 25 Угоди про Євросоюз).

На Раду покладено головні повноваження стосовно реалізації завдань, поставлених в установчих угодах. За Угодою про Євросоюз Рада спільно з Комісією несе відповідальність за узгодженість зовнішньополітичної діяльності Союзу в загальному контексті міжнародних відносин, питань безпеки, економіки та політики. Вони також забезпечують реалізацію цієї політики (ст. З Угоди про заснування ЄС).

Рада може накладати санкції на держави-члени, які порушують спільні для усіх держав-членів принципи, визначені у відповідних положеннях Угоди (ст. 7 Угоди про Євросоюз).

У межах спільної зовнішньої політики та політики безпеки Рада готує пропозиції щодо спільних стратегій у цій сфері для розгляду на Європейській раді. Вона також приймає рішення, спрямовані на визначення та здійснення спільної зовнішньої політики і політики безпеки (ст. 13 Угоди про Євросоюз). До компетенції Ради входять питання, пов'язані із застосуванням спільних дій держав—членів Євросоюзу (ст. 14 Угоди про Євросоюз).

Рада виробляє спільні позиції, які визначають підхід Союзу до розв'язання окремих предметних та регіональних rat тань (ст. 15 Угоди про Євросоюз). Вона також може укладати угоди з певними державами та міжнародними організаціями з метою виконання положень про спільну зовнішню політику і політику безпеки (ст. 24 Угоди про Євросоюз).

У сфері співпраці щодо охорони порядку та правосуддя у кримінальних справах Рада визначає умови та обмеження здійснення співробітництва між компетентними органами влади при їх діях на території іншої держави-члена (ст. 32 Угоди про Євросоюз). Конкретні заходи, до яких може вдаватися Рада у цій галузі, включають: спільні дії, прийняття рамкових рішень з метою зближення законів та підзаконних







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.