Глава 18. рії держави перебування консульська установа може стягувати збори і мито, що передбачаються національними законами і правилами

рії держави перебування консульська установа може стягувати збори і мито, що передбачаються національними законами і правилами. Такі збори і мито звільняються у державі перебування від усіх податків.

Переваги, привілеї та імунітети другої групи покладають обов'язок на державу перебування ставитися до консульських посадових осіб із належною повагою і вживати всіх належних заходів для запобігання будь-яким посяганням на їх особу, свободу або гідність.

Консульські посадові особи не підлягають ні арешту, ні попередньому ув'язненню (це може відбутися тільки на підставі постанови компетентної судової влади у разі вчинення тяжких злочинів).

Консульські посадові особи і службовці переважно мають імунітет від юрисдикції судових та адміністративних органів держави перебування стосовно дій, пов'язаних із виконанням службових функцій. Винятком є обставини, пов'язані з цивільним позовом (договірні відносини, дорожньо-транспортні пригоди і т. д.).

Консульські посадові особи і консульські службовці, а також члени їхніх сімей звільняються від усіх податків, зборів і мита, приватних і майнових, державних, районних і муніципальних, за винятком деяких видів, спеціально обумовлених конвенцією (ст. 49).

Водночас конвенція зобов'язує всіх осіб, що користуються привілеями та імунітетами, шанувати закони і правила держави перебування. Зокрема, працівники консульської установи можуть бути викликані як свідки у судових або адміністративних справах і не можуть відмовлятися давати показання (за винятком питань, пов'язаних із виконанням ними своїх функцій).

Конвенція особливо обумовлює режим, що його застосовують до почесних консульських посадових осіб та консульських установ, які вони очолюють. Інститут почесних (позаштатних) консулів широко використовується у міжнародній дипломатичній практиці. Почесні консули призначаються з-поміж авторитетних місцевих громадян у тих випадках, коли держава, що представляє, вважає недоцільним утримання штатного консула. Почесний консул утримується, як правило, за рахунок консульських зборів. _{t № k},

ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН__________________________________ 443

Переваги, привілеї та імунітети консульських установ та їх посадових осіб, регламентовані конвенцією, переважно поширюються і на консульські установи, очолювані почесними консулами. Деякі особливості режиму, що його застосовують до почесних консульських посадових осіб, містяться у статтях 58—68 конвенції.

Віденська конвенція про консульські зносини 1963 р. була підписана Радянським Союзом 23 березня 1989 р. і набрала чинності 27 травня 1989 р. Україна як правонаступниця СРСР є з 1991 р. учасницею конвенції.

На цей час Україна має за кордоном 55 консульських відділів, 10 генеральних консульств і 1 консульське агентство.

За станом на 1 вересня 1998 р. Україна підписала 17 двосторонніх консульських конвенцій і договорів, з яких 15 набрали чинності.

Крім того, консульське управління МЗС України бере активну участь у підготовці інших двосторонніх договорів, наприклад, про кордон, про засуджених осіб і т. п. Таких договорів — близько 20.

Україна активно використовує й інститут почесних консулів. За станом на 1 вересня 1998 р. громадяни України є почесними консулами таких держав, як: Словенія, Цен-трально-Африканська Республіка, Австралія, Філіппіни, Кіпр, Чилі, Канада, Нідерланди, Австрія.