Глава 17. щення суперечило б совісті людства і що не слід шкодувати зусиль для зменшення цієї небезпеки.

щення " суперечило б совісті людства і що не слід шкодувати зусиль для зменшення цієї небезпеки".

Конвенція є безстроковою (ст. XIII). Вона передбачає певний механізм проміжного контролю державами-учасни-цями за ходом її виконання, що здійснюється шляхом проведення міжнародних конференцій (ст. XII).

Істотне значення має ст. IX конвенції, де йдеться про те, що кожна держава-учасниця підтверджує визнану мету ефективної заборони хімічної зброї і зобов'язується у дусі доброї волі продовжувати подібні переговори про заходи для заборони її розроблення, виробництва і накопичення запасів.

Саме така спрямованість діяльності світового співтовариства сприяла прийняттю у рамках ООН 13 січня 1993 р. Конвенції про заборону розроблення, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї і про її знищення. У конвенції підкреслюється, що досягнення у галузі хімії мають застосовуватися тільки на благо людства, а повна й ефективна заборона розроблення, виробництва, придбання, накопичення, зберігання, передавання і застосування хімічної зброї та її знищення являють собою необхідний крок на шляху до досягнення загальних цілей Організації Об'єднаних Націй.

У конвенції наводиться чітке визначення понять, що мають істотне значення для розробки понятійного апарату міжнародного гуманітарного права. Йдеться про такі поняття, як " хімічна зброя", " токсичний хімікат", " прекурсор" та інші.

Конвенція передбачає заходи імплементації її норм у національне законодавство держав-учасниць (ст. VII). На універсальному рівні конвенція передбачає для реалізації свого предмета і мети створення спеціальної Організації з питань заборони хімічної зброї. Організація має складатися з усіх держав — членів конвенції. Місцеперебуванням її штаб-квартири передбачене м. Гаага (Нідерланди). Органами спеціальної Організації є: Конференція держав-учасниць, Виконавча рада і Технічний секретаріат.

Конвенція є безстроковою, її статті не підлягають застереженням (ст. XXII). Конвенція відкрита до підписання ІЗ січня 1993 р. Набрання нею чинності передбачене через 180 днів після дати передачі на збереження 65-ї ратифікаційної грамоти.

МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО____________________________ 407

Основні ідеї " права Гааги" ефективно розвиваються у рамках ООН. Так, 10 жовтня 1980 р. було прийнято Конвенцію про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, що можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію. У ній набули подальшого розвитку такі принципи міжнародного гуманітарного права, як:

• загальний принцип захисту цивільного населення від
небезпеки воєнних дій;

• принцип, відповідно до якого право сторін у збройному
конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є не
обмеженим;

• принцип, що забороняє застосування у збройних кон
фліктах зброї, снарядів і речовин та методів ведення війни,
які можуть завдати надмірних ушкоджень або завдати зай
вих страждань.

Розробники конвенції виходили також з особливо актуального для сьогодення принципу, що забороняє застосовувати методи або засоби ведення війни, які можуть завдати значної шкоди довкіллю. Цей документ став важливим етапним кроком у кодифікації і прогресивному розвиткові норм міжнародного гуманітарного права. Слід зазначити, що йдеться про відгалуження сфер дії міжнародного гуманітарного права від інших галузей міжнародного права (наприклад, права міжнародної безпеки). Саме тому позитивні результати, яких досягнуто у сфері заборони або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, мають сприяти подальшим переговорам щодо роззброєння, аби покласти край виробництву, накопиченню і розповсюдженню такої зброї. Преамбула конвенції пройнята ідеєю про те, що розвиток міжнародного гуманітарного права може " сприяти міжнародній розрядці, припиненню гонки озброєнь та зміцненню довіри між державами і, отже, здійсненню прагнення всіх народів жити у мирі".

У сучасних умовах розширюється роль і значення багатьох інституційних механізмів ООН. У зв'язку з цим у конвенції зазначається, що Генеральна Асамблея ООН і Комісія ООН з питань роззброєння можуть ухвалити рішення вивчити питання про можливе розширення сфери заборон та обмежень, передбачених цією конвенцією, а також те, що Ко-