Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Міжнародне гуманітарне право_____ 357






жанню і додержанню прав людини й основних свобод для усіх, незалежно від статі, раси, мови і релігії.

Виходячи із загального значення поняття гуманізму як світогляду, пройнятого любов'ю до людей, повагою до людської гідності, турботою про благо людей, слід зазначити, що розділ IX Статуту ООН регулює відносини держав у важливій сфері — взаємодії між державою і людиною. Тому проблеми гуманітарного характеру відповідно до Статуту ООН містять у собі і сприяння додержанню прав людини, і широкий спектр проблем таких, як розв'язання міжнародних соціально-економічних питань, боротьба з масовими порушеннями прав людини внаслідок вчинення злочинів проти людства, захист прав людини у збройних конфліктах, визначення правового статусу окремих прошарків населення — апатридів, біпатридів, трудящих-мігрантів, емігрантів, іммігрантів, біженців та ін.

Розглянемо, як відображені в міжнародно-правовій літературі міждержавні відносини в гуманітарній сфері, а також проблеми становлення міжнародного гуманітарного права. У міжнародних договорах про права людини " зазвичай йдеться про права, які певні особи повинні отримати як права, що випливають із договорів, але, як правило, це є не що інше, як неточний вираз. На практиці такі договори не делегують ніяких прав, а лише накладають обов'язок на договірні держави втілювати ці права в життя за допомогою свого законодавства" [13]. А Ю. М. Колосов підкреслює, що " особливість міжнародного гуманітарного права полягає в тому, що складові його норми визначають права та обов'язки держав не тільки в їх взаємовідносинах, а й у поводженні з людьми. Міжнародному співтовариству не байдуже, наскільки гуманними і справедливими є національні закони і практика їх застосування" [14].

У Документі Московської наради-конференції з людського виміру НБСЄ держави-учасниці підтримали наведену вище теоретичну концепцію і підкреслили, " що питання, які тосуються прав людини, основних свобод, демократії і верховенства закону, мають міжнародний характер, оскільки додержання цих прав і свобод є однією з підвалин міжнародного порядку. Вони категорично й остаточно заявляють, що зобов'язання, прийняті ними у галузі людського виміру


358______________________________________________ Глава 17

НБСЄ, становлять безпосередній і законний інтерес для всіх держав-учасниць і не належать до суто внутрішніх справ для відповідної держави".

Більше того, у підготовленому Секретаріатом ООН дослідженні " Діяльність ООН у галузі прав людини" прямо зазначено, що положення Статуту ООН про права людини і включення співробітництва до гуманітарної сфери як однієї з цілей діяльності Організації Об'єднаних Націй

" пояснюється насамперед подіями, що відбулися під час Другої світової війни і безпосередньо перед нею. Положення Статуту ООН відображають реакцію міжнародного співтовариства на, страхіття цієї війни і режими, що її розв'язали. У результаті цієї війни людство здебільшого зрозуміло тісний зв'язок, який " ' існує між невідповідним поводженням того чи іншого уряду щодо своїх громадян і агресією проти інших народів, між пова-~*'1 жанням прав людини і збереженням миру. Досвід війни переконав, що одним із найефективніших засобів приборкання по-" З" тенційних агресорів і запобігання новій світовій війні має стати Xf ефективний міжнародний захист прав людини, оскільки такий Y захист є однією з найважливіших умов міжнародного миру і ^-, прогресу" [15].

Звичайно, істотну роль у становленні гуманітарного права відіграло загальнодемократичне піднесення, викликане розгромом фашизму, в якому головну роль відіграв Радянський Союз. Разом з тим принцип загального поважання прав людини й основних свобод оснований, як відзначає А. П. Мовчан, на політико-правових реаліях часів буржуазних революцій [16]. Але при цьому він посилається тільки на революції XVIII ст. і не розглядає підсумків буржуазної революції в Росії. Тому виникає історичний розрив, який і намагався заповнити своїми ранніми дослідженнями автор цієї праці [17]. Без виникнення концепції " прав людини" неможливе й виникнення міжнародного захисту прав людини, а Радянський Союз та інші соціалістичні країни у своїй міжнародній діяльності, хоч це й заперечувалося у радянській міжнародно-правовій літературі, спиралися на значний внесок у теорію прав людини дожовтневої Росії.

Особливості міждержавних відносин у гуманітарній сфері, вважаємо, дають змогу розв'язати дуже важливе і дискусійне питання про те, до якої сфери сучасного міжнародного права належить співробітництво держав у зазначеній галузі.







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.