Глава 13. говори між державами. Перші спроби такого врегулювання спорів відомі ще з глибокої давнини, і вже з тих часів вони є найважливішим засобом здійснення

говори між державами. Перші спроби такого врегулювання спорів відомі ще з глибокої давнини, і вже з тих часів вони є найважливішим засобом здійснення міждержавних контактів. З використанням переговорів забезпечується функціонування механізму міжнародно-правового регулювання.

Найважливішими функціями переговорів між державами є:

• повсякденне розв'язання питань, що виникають у про-
; цесі взаємодії суб'єктів міжнародного права, створен
ня міжнародно-правових норм та здійснення приписів
міжнародно-правових норм;

• запобігання міжнародним спорам, які можуть спричи-

нити збройні конфлікти і протистояння держав;

• розв'язання міжнародних спорів [3].
Представники західної міжнародно-правової школи іноді

називають безпосередні переговори, що відбуваються як у письмовій, так і в усній формах через органи зовнішніх зносин держав, дипломатичним шляхом розв'язання міжнародних спорів. Наприклад, А. Фердросс відзначає, що " дипломатичний шлях є кращим способом улагодження спорів, оскільки шляхом безпосередніх переговорів між сторонами скоріше можна досягти міцного взаєморозуміння". При цьому він підкреслює, що " спір може бути врегульований тільки за допомогою домовленості сторін; тому, за загальним міжнародним правом, розв'язання спору можливе винятково шляхом угоди між сторонами... і суперечка про тлумачення якогось міжнародного договору триватиме, допоки він не буде замінений новим договором між державами, які сперечаються" [4].

Слід підкреслити, що використання безпосередніх переговорів як'засобу розв'язання міжнародних спорів не створює власної процедури улагодження спорів, а лише спирається на загальноприйняті процедури міжнародного права встановлення загальних норм (створення нових договорів).

Л. Оппенгейм справедливо називає переговори " найпростішим способом врегулювання міжнародних спорів, до якого, як правило, звертаються держави, перш ніж вдатися до інших способів... Переважна більшість угод про мирне врегулювання конфліктів визнає переговори першим кроком для досягнення цієї мети. Переговори охоплюють такі зносини між сторонами, що починаються і ведуться для досягнення

МИРНІ ЗАСОБИ РОЗВ'ЯЗАННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ_________ 261

угоди з метою мирного розв'язання виникаючих між ними розбіжностей" [5].

Для більш предметного аналізу доцільно дати визначення поняття міжнародних переговорів.

Definitio: Міжнародні переговори — це спосіб вирішення різних питань міжнародного життя, розробки міжнародно-правових норм, мирного розв'язання спорів, оснований на безпосередньому письмовому або усному контакті належним способом уповноважених на те осіб відповідних заінтересованих суб'єктів міжнародного права.

У наш час склалися різні види міжнародних переговорів
(зокрема, консультації, обмін думками, наради), кожен із
яких має свою специфіку й особливості. У сучасному міжна
родному праві немає чітко встановлених правил ведення пе
реговорів. Цілі, склад учасників, рівень, форми та інші пи
тання ведення переговорів визначаються самими заінтересо
ваними державами, але зазвичай з урахуванням міжнародної
практики. Водночас здійснення і наслідки переговорів мають
бути у суворій відповідності з принципами суверенної рів- ' ІІІІ і

ності держав, незастосування сили або погрози нею, невтру- |!!

чання у внутрішні справи та іншими основними нормами міжнародного права.

Міжнародні переговори здійснюються на двосторонній і багатосторонній основі. Вони можуть проводитися у формі безпосередніх зустрічей або з використанням телефонного, телеграфного зв'язку і супроводжуватися обміном нотами, листами тощо. Переговори ведуться на рівні глав держав, урядів, повноважних представників держав. При цьому вирішальна роль належить переговорам на найвищому рівні, у ході яких обговорюються ключові питання взаємовідносин, важливі міжнародні проблеми.

Залежно від цілей у сучасному міжнародному праві склалося кілька типів міжнародних переговорів:

для розв'язання міжнародних спорів між державами;

для узгодження позицій з важливих питань міжнародного життя;

для обговорення різних проблем двосторонніх відносин;

для виконання зобов'язань за певною угодою тощо. „„.-