-'-- «ч™« »'^v Ц^ Глава 12

амбулі Статуту ООН поставлено завдання створення умов, " за яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов'язань, що випливають із договорів та інших джерел міжнародного права".

У свою чергу згідно з п. 2 ст. 2 Статуту " усі Члени Організації Об'єднаних Націй сумлінно виконують узяті на себе за цим Статутом зобов'язання, щоб забезпечити їм усім у сукупності права і переваги, що випливають із належності до складу Членів Організації". Статутне формулювання цього принципу міжнародного права характерне тим, що забезпечення всім суб'єктам міжнародного права їх прав і переваг прямо пов'язується з їх сумлінним виконанням прийнятих на себе зобов'язань у міжнародних відносинах. І це природно, адже іншої формули реалізації принципу сумлінного виконання зобов'язань у сучасній міжнародній системі важко собі уявити.

Логічного розвитку цей принцип набув у Віденській конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р. Підкреслюючи зв'язок принципу зі згаданою вище давньоримською максимою pacta sunt servanda, ст. 26 цієї конвенції визначає, що " кожний чинний договір обов'язковий для його учасників і має ними сумлінно виконуватися".

Істотним внеском у розвиток принципу сумлінного виконання зобов'язань після Віденської конвенції стали такі міжнародні акти, як Декларація про принципи міжнародного права 1970 p., Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 p., Підсумковий документ Віденської зустрічі представників держав—учасниць НБСЄ 1989 р. Аналіз цих міжнародних актів дає змогу так сформулювати зміст принципу сумлінного виконання державою зобов'язань.

1. Кожна держава зобов'язана сумлінно виконувати свої зобов'язання:

а) за Статутом ООН;

б) за загальновизнаними принципами і нормами міжна
родного права;

в) за міжнародними договорами, дійсними відповідно до
загальновизнаних принципів і норм міжнародного

~& t права.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА________________ 255

2. У разі, якщо зобов'язання, що випливають із міжна
родних договорів, суперечать зобов'язанням членів ООН за
Статутом останній має переважну силу.

3. При здійсненні своїх суверенних прав, включаючи пра
во встановлювати свої закони й адміністративні правила,
держави повинні забезпечити узгодження їх законів, адмі
ністративних правил, практики і політики зі своїми зобов'я
заннями за міжнародним правом.

4. Не можна посилатися на положення свого внутріш
нього права як на виправдання щодо невиконання зобов'я
зань за міжнародним правом.

5. Невиконання або несумлінне виконання зобов'язань
за міжнародним правом має наслідком міжнародно-правову
відповідальність [23].

..