Глава 11. дружбу, взаємодопомогу і співробітництво, про нейтралітет); загальноекономічного характеру (про економічне і науково-технічне співробітництво); із загальних

дружбу, взаємодопомогу і співробітництво, про нейтралітет); загальноекономічного характеру (про економічне і науково-технічне співробітництво); із загальних фінансових питань; територіальні; про мир; що стосуються прав і свобод людини і громадянина; про громадянство; про участь у міждержавних союзах та інших міждержавних об'єднаннях тощо.

Важливим є й те, що у разі виявлення розбіжностей між договором, поданим на ратифікацію, і Конституцією України, договір має направлятися до Конституційного Суду України для визначення його відповідності Конституції України.

Стаття 18 Конституції передбачає, що зовнішньоекономічна діяльність України спрямовується на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

Положення цієї статті Конституції є прикладом імплементації принципів і норм міжнародного права в національному законодавстві України, що регулює зовнішні зносини держави.

Міжнародно-правовим актом, у якому закріплено основні принципи міжнародного права і передбачено механізм їх реалізації, є Статут ООН. З більшою мірою деталізації основні принципи розвинуті в Декларації про принципи міжнародного права (1970 p.), Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі (1975 р.) та інших міжнародно-правових документах.

Зовнішньополітична діяльність України бере свій початок із часу проголошення незалежності країни 16 липня 1990 р. у прийнятій Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України, а також в Акті проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. У цих документах записано, що Україна як суб'єкт міжнародного права безпосередньо здійснює зносини з іншими державами; укладає з ними договори; обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами; бере участь у діяльності міжнародних організацій в обсязі, необхідному для ефективного забезпечення своїх національних інтересів. Україна виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і

СПІВВІДНОШЕННЯ...__________________________________________ 227

міжнародної безпеки, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі і європейських структурах.

3. Питанням розробки і реалізації концепції зовнішніх зносин присвячені норми окремих статей Конституції та інші законодавчі акти України.

Наприклад, до повноважень Верховної Ради України належить визначення основ зовнішньої політики (ч. 5 ст. 85 Конституції), затвердження рішень про надання Україною кредитів і економічної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням (ч. 14 ст. 85 Конституції), надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України і денонсація міжнародних договорів України (ч. 32 ст. 85 Конституції).

При цьому, як зазначено у ст. 92 Конституції, виключно закони України визначають: основи зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; правовий режим державного кордону; встановлюють дипломатичні ранги.

Забезпечення державної незалежності, національної безпеки і правонаступництва покладається відповідно до ст. 106 Конституції на Президента України, який, зокрема:

• представляє державу в міжнародних відносинах, здій-

снює керівництво зовнішньоекономічною діяльністю держави, веде переговори і підписує міжнародні договори України;

• призначає та звільняє глав дипломатичних представ-

ництв України в інших державах і при міжнародних організаціях;

• вносить до Верховної Ради України пропозиції про ого-

лошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;

• присвоює вищі дипломатичні ранги;

• ухвалює рішення про прийняття до громадянства