Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Норми міжнародного права____ 177






вивозу і передавання права власності на культурні цінності і на запобігання таким діям.

Поряд із прийняттям міжнародних договорів спеціалізовані міжнародні організації мають право приймати інші акти, що виходять за межі їх внутрішньої діяльності. Це можуть бути нормативні регламенти, що встановлюють норми поведінки, обов'язкові для держав у сфері, що входить до компетенції певної міжнародної організації. Вони приймаються для врегулювання технічних питань, з якими доводиться стикатися відповідним спеціалізованим міжнародним організаціям.

Слід мати на увазі, що зазначені акти, регламенти, правила тощо набирають сили відповідно до приписів, закріплених у статутах міжнародних організацій. За всієї розмаїтості способів набуття такими нормами чинності їх можна звести до двох основних:

• явно виражене прийняття їх державами;

• мовчазне прийняття їх державами.

До першого способу вступу в силу норм належить ратифікація, яку передбачає, наприклад, Статут Всесвітнього поштового союзу.

Мовчазне прийняття норм, що набирають чинності, закладено у статутах, зокрема Всесвітньої організації охорони здоров'я, ІКАО та ін. Варто докладніше зупинитися на механізмі мовчазного прийняття державами тих чи інших норм. Він полягає в тому, що держава вважається такою, що прийняла норму, коли вона протягом встановленого періоду часу не повідомила міжнародну організацію про своє неприйняття відповідних норм, правил і т. п. або про застереження щодо них. Проте слід нагадати, що серед правників питання юридичної природи прийнятих спеціалізованими організаціями регламентів і правил є дискусійним.

З-поміж актів міжнародних організацій особливо потрібно виділити роль їх резолюцій-рекомендацій у творенні норм міжнародного права. Резолюції-рекомендації істотно впливають на творення норм міжнародного права як договірним, так і звичаєвим шляхом. Скажімо, Загальна декларація прав людини 1948 р. спонукала до вироблення двох міжнародних пактів про права людини (Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. і Міжнародний пакт про


178_________________________________ ' ' " " ' Глава 8

громадянські і політичні права 1966 р.). Так само Декларація про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, прийнята Генеральною Асамблеєю в 1963 p., стала відправним моментом для розробки Міжнародної Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р.

Практика міжнародних відносин свідчить про те, що ре-золюції-рекомендації з'являються тоді, коли міжнародна проблема фактично існує, але держави ще не готові прийняти на себе відповідні договірні зобов'язання. Хоч прямо пов'язувати резолюції-рекомендації міжнародних організацій з договірним процесом формування норм немає ніяких підстав, бо самі по собі резолюції-рекомендації не є частиною договірного процесу, який має свій механізм.

Підсумовуючи розгляд питання про місце актів міжнародних організацій у нормотворчому процесі, слід зауважити, що в сучасному міжнародному праві немає загальних норм, які регламентують нормотворчу діяльність міжнародних організацій. Але слід виходити з того, що існує звичаєва норма, яка дає державам право створювати міжнародні організації (мається на увазі наділяти їх певними міжнародними за своїм характером правами та обов'язками), а міжнародним організаціям, якщо вони наділені відповідними правами, — вступати між собою і з державами у відносини, які регулюються міжнародним правом. При цьому міжнародні організації мають широкий діапазон участі в нормотворчому процесі. Така участь, як зазначає польський професор К. Скубішевський, коливається від допоміжних функцій при формуванні норм державами до вироблення самою організацією обов'язкових правил, у тому числі таких, що мають характер правових норм [20].

У такому широкому колі різного рівня актів міжнародних організацій часом буває важко виділити власне правові норми. Нормою міжнародного права можна вважати правило, що задовольняє такі вимоги:

• регулює відносини між суб'єктами міжнародного права;

• є обов'язковим для суб'єктів міжнародного права;

• має загальний характер, тобто застосовується щоразу,
коли виникають умови, зазначені у самій нормі.


\


НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА______________________________ 179






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.