Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Gt; • '____ Глава 7






хідно засновувати ці рішення на загальноприйнятих принципах, закладених у Статуті" [19].

З урахуванням тенденцій розвитку міжнародного права кінця XX ст., на нашу думку, мають повні підстави на визнання прихильники іншого тлумачення поняття " загальні принципи права". Вони вважають, що під загальними принципами права слід розуміти й основні (демократичні) принципи міжнародного права.

Відомо, що основні принципи міжнародного права закріплені у таких універсальних міжнародних актах, як Статут ООН, Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН (від 24 жовтня 1970 p.), Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі (від 1 серпня 1975 p.). Виходячи із зазначених універсальних міжнародних актів, основними принципами міжнародного права є такі:

• суверенна рівність, повага прав, притаманних суверені-

тету;

• незастосування сили або погрози силою;

• непорушність кордонів;

• територіальна цілісність держав;

• мирне врегулювання спорів;

• невтручання у внутрішні справи;

' • повага прав людини й основних свобод, включаючи свободу думки, совісті, релігії і переконань;

• рівність і право народів розпоряджатися своєю долею;

• співробітництво між державами;

• сумлінне виконання зобов'язань з міжнародного права.
Характерною рисою основних принципів міжнародного

права є їх взаємозв'язок. Саме це проголошує Генеральна Асамблея ООН у Декларації про принципи міжнародного права 1970 p., заявляючи, що ці " принципи є взаємозалежними і кожний принцип повинен розглядатися у контексті всіх інших принципів".

Говорячи про тлумачення категорії загальних принципів права, не можна не згадати позицію академіка В. М. Коре-цького, для якого було " безсумнівним, що під " загальними принципами" у міжнародному праві слід розуміти принципи міжнародного права". Підміну ж демократичних принципів


ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА____________________________ 159

міжнародного права загальними принципами права В. М. Ко-рецький пояснював, зокрема, чинником ідеологічної боротьби розвинутих капіталістичних країн проти " народів, що скинули і скидають імперіалістичне ярмо" [20].

Цій теоретичній проблемі В. М. Корецький присвятив свою працю " Загальні принципи права у міжнародному праві". Скориставшись методом наукового аналізу, він всебічно дослідив це питання, зіставляючи " загальні принципи права" із " прогалинами" у міжнародному праві, з внутрішньою юрисдикцією держав у контексті п. 7 ст. 2 Статуту ООН, із природним правом і застосуванням у міжнародному праві принципу приватного (римського) права за аналогією. Така переконаність і глибока теоретична компетентність академіка В. М. Корецького істотно підтримує прихильників розуміння під загальними принципами права демократичних принципів міжнародного права.

Якщо відкинути деякі чинники " ідеологічної боротьби", що містяться у зазначеній праці В. М. Корецького і які були ознакою тих часів, коли вона писалася — наприкінці 50-х p., то залишається тільки захоплюватися його прозірливістю, адже він за кілька десятиліть наперед передбачив висновки, що містилися у згаданій доповіді Генерального Секретаря ООН (1989 р.) про необхідність розв'язання міжнародних проблем " на загальноприйнятих принципах, закладених у Статуті ООН".

До джерел міжнародного права ст. 38 Статуту Міжнародного суду відносить також " із застереженням, указаним у ст. 59, судові рішення і доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права різних націй як допоміжного засобу для визначення правових норм". Згадування у ст. 38 судових рішень і доктрин не випадкове. З процедури формування Міжнародного суду добре відомо, що його члени представляють там себе особисто як незалежні судді (ст. 2). Водночас вони є представниками тих або інших держав, а точніше — міжнародно-правової школи цих держав. Все це зближує рішення Міжнародного суду з доктринальними тлумаченнями міжнародного права.

Іншим важливим моментом, що характеризує це джерело міжнародного права, е класифікація його " як допоміжного засобу для визначення правових норм". І ця його риса дуже







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.