Лижні бази

2.34 Під час вибору ділянки для лижних баз слід виходити з умови, що спортивні траси (гірськолижні, для лижних гонок, для біатлону) не повинні перетинатися одна з одною, а також із трасами для масового катання і туристичними. Не допускається прокладання трас через природні перешкоди, що являють собою ризик для здоров'я і життя спортсменів-гонщиків (шосейні дороги, залізничні колії), а також по ріках, що погано замерзають, озерах, болотах і ділянках із густим чагарником.

2.35 Траси для лижних гонок і гонок із стрільбою (біатлон) повинні прокладатися по пере­січеній місцевості і мати відповідні до правил змагань з лижних гонок та біатлону перепади висот, підйоми, рівні ділянки та спуски.

2.36 Ширина трас на спусках повинна бути на прямих ділянках не менше 4 м, на ділянках із поворотами (на віражах) - не менше 6 м.

2.37 Всі старти і фініші повинні розміщуватися на одній відкритій ділянці, що розташовується на відстані від найближчого будинку лижної бази не далі 300 м. Старт і фініш на кожній дистанції змагань повинні розташовуватися не ближче 10 м і не далі 100 м один від одного.

2.38 Траси для біатлону повинні забезпечувати проходження дистанцій завдовжки 25, 15 і 10 км в індивідуальних гонках, а в естафетах - етапи завдовжки 7, 5 і 5 км.

Для ведення стрільби слід влаштовувати відкритий тир із вогневою зоною завдовжки 150 м, розміщеною так, щоб відрізок дистанції гонки від старту до тиру складав не менше 4 км, а від тиру до фінішу - не менше 2 км.

2.39 Ділянки для гірськолижних трас і масового катання з гір повинні вибиратися на північних або північно-східних схилах, бути лавинобезпечними і не мати перешкод, що становлять небезпеку для гірськолижників.

Уклон ділянок для масового катання не повинен перевищувати 25 %; для спуску на швидкість траса впродовж не менше 500 м, починаючи від старту, повинна мати рівномірний уклон 40-45°. Для слалому і слалому-гіганта 25 % довжини траси повинні мати крутизну не менше 30°.

2.40 Будинок лижної бази слід розміщувати на відстані не більше 300 м від підйомних пристроїв і не далі 100 м від спортивних трамплінів.

Схил, що вибирається для трампліна, повинен бути захищеним від бічного вітру і сніжних заносів і орієнтованим на північ (оптимально), північний схід або схід, а також мати профіль, максимально близький до профілю трампліна.

2.41 Суддівські вишки (з ізольованими від інших приміщень і одна від одної кабінами) слід передбачати біля кожного трампліна, який призначений для змагань. Біля трамплінів, які при­значені лише для навчально-тренувальних занять, замість суддівських вишок слід передбачати площадку (поміст) для тренерсько-викладацького складу.

С. 6 ДБН В.2.2-13-2003

2.42 Кабіна судді-інформатора (диктора) повинна розміщуватися в місці, що забезпечує огляд усіх фаз стрибка й оцінок суддів, на протилежному від суддівської вишки боці трампліна.

2.43 Трамплін із стартовим майданчиком, розташованим на позначці від рівня землі вище 15 м, повинен мати вертикальний підйомник (ліфт).

2.44 Траса для швидкісного спуску на санях повинна проходити по північному схилу, бути зручною для технічного обслуговування і мати уклон 8-11 %.

Мінімальна довжина траси від старту до фінішу повинна складати не менше 700 м.

Веслувальні бази

2.45 Як тренувальні акваторії допускається використовувати природні водойми вільної кон­фігурації з тренувальними трасами, що складаються з прямих ділянок шляху завдовжки не менше 200-300 м для академічного веслування і 100-150 м - для байдарок і каное, і криволінійних ділянок траси, що їх зв'язують, з радіусом повороту не менше 1000 м для академічних суден і 100 м - для суден безкочетового веслування.

Для тренування спортсменів вищих спортивних розрядів розміри і конфігурація акваторії повинні бути розраховані на безперервний рух екіпажів впродовж 10 км і більше.

2.46 Розміщення споруд для веслувального спорту не допускається з підвітряного боку по відношенню до промислових і сільськогосподарських підприємств, які є джерелом виділення у навколишнє природне середовище шкідливих речовин або речовин, що мають сильний запах, а також біля нижньої течії ріки внаслідок забруднення води ріки шкідливими речовинами.

2.47 Довжина дистанції для змагань з веслування повинна відповідати вимогам спортивної класифікації. Дистанції повинні бути прямими (без поворотів і вигинів). Після лінії фінішу повинне залишатися не менше ніж 100 м вільної води.

2.48 Між зовнішньою огорожею дистанції і берегами (або закріпленим на місці плотом, бакеном тощо) повинно залишатися не менше 5 м вільної води.

2.49 Глибина водойми в межах гоночних трас повинна бути: за однакових позначок будь-якого поперечного профілю дна - не менше 2 м; в разі перепаду позначок ±0, 1 м - не менше 3 м, в решті випадків - не менше 4 м.

У місцях проведення навчально-тренувальної роботи та в інших зонах веслувальних арен глибина водойми повинна бути не менше 1, 5 м.

2.50 При орієнтації гоночних трас по сторонах світу слід дотримуватися меридіонального напрямку. Рух у гонці краще приймати з півночі на південь із можливим відхиленням до 10° на західні румби. У спорудах, призначених тільки для проведення змагань на байдарках і каное, дистанції можуть бути орієнтовані також із будь-яким східним азимутом для тих, хто змагається в гонці.

2.51 Веслувальні гоночні дистанції слід розміщувати поздовжньою віссю вздовж напрямку пануючих вітрів, із стартом у підвітреній зоні. Уздовж траси повинна розташовуватися автодорога (одна смуга руху).

2.52 Гоночні траси не повинні перетинатися шляхами комерційного і прогулянкового судно­плавства, мостовими естакадами, високовольтними лініями та іншими інженерними спорудами.