Температурний режим

СДП розроблена, виходячи з умов, що деталі будуть контролюватися (вимірюватися) при відповідній температурі.

СДП прийнято, що температура вимірювальної деталі і засобів вимірювання повинна бути однаковою +20^оС.

Особливо важливо додержуватись температурного режиму при контролюванні калібрів, переатестації універсальних засобів вимірювання, вимірювані великих діаметрів і випадках, коли матеріали деталі та інструменту мають відмінні один від другого коефіцієнти лінійного розширення.

У цехах, де підтримувати постійну температуру важко, при використанні точних вимірів слід враховувати поправку (температурну похибку):

l = l(a₁·Δ t₁-a₂·Δ t₂),

де l – вимірювальний розмір, мм;

a₁, a₂ – коефіцієнт лінійного розширення відповідно матеріалу деталі і вимірювальних засобів; С ;

Δ t₁- різниця між нормальною температурою і температурою деталі, С;

Δ t₁=20 С - t₁;

t₂ – різниця між нормальною температурою і температурою

засобів вимірювання, С;

Δ t₂=20 С – t₂;

t₁, t₂ – температура деталі і засобів вимірювання, С.

Коли t₁ = t₂ = 20 С, Δ t = 0, l = 0. Отже, при t = 20 С температурна похибка вимірювання відсутня.