Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Стаття 245. Підстави для провадження за нововиявленими обставинами






Постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

Встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

 

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює перелік доволі рідкісних підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Загальна характеристика нововиявлених обставин

2. Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які:

1) об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи;

2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою. Йдеться передусім про випадки, коли немає вини суду у неправосудності судового рішення. Умова про " невідомість обставини суду" не властива лише такій підставі, як злочинні зловживання суддів (пункт 3 частини другої коментованої статті).

3. До нововиявлених обставин частина друга коментованої статті відносить:

1) істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд;

2) сфальсифіковані докази і завідомо неправильний переклад;

3) зловживання суддів;

4) скасування преюдиційного судового рішення;

5) неконституційність правового акта, що був застосований судом.

Цей перелік хоч і є вичерпним, однак перша обставина, яка зазначена у ньому, сформульована доволі гнучко, - власне, як визначення нововиявленої обставини.

4. Важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, що є принципом остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру155. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності156.

Не може бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами зміна законодавства. Така позиція втілена у положенні частини третьої коментованої статті, за якою суд не переглядає судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими визнані такими, що втратили чинність, чи скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи. При цьому є застереження, що це правило не стосується випадків, коли новий закон пом'якшує або скасовує відповідальність фізичної особи. Таке застереження випливає зі статті 58 Конституції України, відповідно до якої закон, що пом'якшує або скасовує відповідальність людини або громадянина, має зворотну дію у часі. Наприклад, якщо постанову суду в адміністративній справі про видворення іноземця ще не виконано, то її можна переглянути в порядку провадження за нововиявленими обставинами у разі набрання чинності законом, який обмежує підстави для видворення.

5. За змістом перелік нововиявлених обставин відповідає тому, що встановлено й у цивільному судочинстві. Щоправда, у ЦПКУ (частина друга статті 361) нема окремої згадки про таку обставину, як встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення. За суттю вона охоплюється першою обставиною у цьому переліку, однак у нормах КАСУ вирішено за необхідне виділити її окремо.

Істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд

6. За змістом підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, встановлена пунктом 1 частини другої коментованої статті, є найширшою. Вона охоплює й усі наступні підстави, які, по суті, частково конкретизують її. " Істотність" обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку " не були і не могли бути відомі особи" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Зазначена підстава для перегляду, наприклад, охоплює незалучення до участі в адміністративній справі особи, на права, свободи, інтереси чи обов'язки якої вплинуло судове рішення, якщо суд не знав і не міг знати про заінтересованість такої особи, а ця особа не знала про розгляд такої справи (це може бути підставою для перегляду лише за ініціативою цієї особи). Під цю обставину можна підвести встановлення Конституційним Судом України конституційності положення правового акта, помилково не застосованого судом в адміністративній справі як неконституційного, якщо рішення у ній ще не виконано (за аналогією з останньою обставиною у наведеному переліку), тощо.

Сфальсифіковані докази і неправильний переклад

7. Завідомо неправдиві показання свідка, неправильний висновок експерта, неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, можуть вважатися нововиявленими обставинами за пунктом 2 частини другої коментованої статті, якщо ці обставини встановлені вироком суду, що набрав законної сили. Водночас за відсутності вироку суду (наприклад, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності чи з будь-яких інших причин), на наш погляд, особа може ініціювати провадження за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої коментованої статті, якщо є інші переконливі докази цих фактів і особа на момент розгляду справи в суді не знала і об'єктивно не могла знати про їх існування.

Зловживання суддів

8. Вчинення злочину суддею, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення (наприклад, зловживання посадовим становищем, одержання хабара, ухвалення завідомо неправосудного рішення тощо), може вважатися нововиявленою обставиною за пунктом 3 частини другої коментованої статті, якщо вина судді встановлена вироком суду, що набрав законної сили.

Скасування преюдиційного судового рішення

9. Відповідно до правил частин першої і четвертої статті 72 КАСУ обставину, встановлену судовим рішенням, що набрало законної сили, не потрібно доводити при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони чи особа, щодо якої встановлено обставину. Така обставина при розгляді іншої справи вважається встановленою на підставі преюдиційного судового рішення. Однак якщо таке рішення буде скасоване, наприклад, у касаційному порядку, тоді з'явиться підстава для перегляду ухваленого на його основі судового рішення, тобто з урахуванням відповідної обставини, встановленої преюдиційним рішенням (пункт 4 частини другої коментованої статті). При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами обставину, яка раніше була встановлена іншим судовим рішенням, через його скасування треба буде довести чи, навпаки, спростувати.

Неконституційність правового акта, що був застосований судом

10. Неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, які застосував суд при вирішенні справи, теж може бути нововиявленою обставиною (за пунктом 5 частини другої коментованої статті), але за умов, що рішення суду ще не виконано, а також, що така неконституційність встановлена Конституційним Судом України. Якщо ж судове рішення вже виконано, то особа відповідно до частини третьої статті 152 Конституції України має право на відшкодування у встановленому законом порядку відшкодування державою матеріальної та моральної шкоди, завданої особі актом і діями, що визнані неконституційними. Щоправда, на сьогодні спеціального закону не прийнято, тому, на наш погляд, слід керуватися порядком, встановленим ЦПКУ і ГПКУ.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 246. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 1. Особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Коментар: Предмет регулювання та цілі статті 1. Стаття визначає коло осіб, які мають право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (суб'єкти звернення за нововиявленими обставинами), а також судові рішення, які можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами (предмет перегляду за нововиявленими обставинами). 2. Стаття практично не обмежує кола суб'єктів звернення за нововиявленими обставинами і предмету перегляду з тим, щоб кожен, на чиї права, свободи, інтереси чи обов'язки безпосередньо впливає судове рішення, міг ініціювати цей вид провадження у разі наявності нововиявленої обставини заради захисту свого інтересу та ухвалення правосудного судового рішення у справі. Суб'єкти звернення за нововиявленими обставинами 3. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають особи, чиїх прав, свободи, інтересів чи обов'язків безпосередньо стосується судове рішення. Таким чином, таке право мають: 1) сторони (позивач, відповідач) і треті особи; 2) особи, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки. Правом ініціювати перегляд за нововиявленими обставинами наділені також представники цих осіб, і не обов'язково, щоб представник раніше брав участь у цій справі. Усі названі особи мають безпосередню матеріальну та (або) процесуальну заінтересованість у результатах вирішення справи. Предмет перегляду за нововиявленими обставинами 4. Предметом перегляду за нововиявленими обставинами може бути судове рішення (постанова або ухвала) суду будь-якої інстанції, що набрало законної сили. Визначення постанови та ухвали наведено у пунктах 12 і 13 статті 3, а порядок набрання ними законної сили залежно від інстанції встановлено статтею 254 КАСУ.

 

2. Строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 247. Строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 1. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку. Коментар: Предмет регулювання та цілі статті 1. Стаття обмежує строком можливість подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задля досягнення стабільності судових рішень та з метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є складовою верховенства права (див. статтю 8 КАСУ і коментар до неї). Строк звернення про перегляд за нововиявленими обставинами 2. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. Обчислення місячного строку проводиться за правилами статті 103 КАСУ, але при цьому важливе значення має правильне визначення моменту, з якого його належить відраховувати. Визначення моменту початку відліку строку 3. Відлік строку звернення про перегляд за нововиявленими обставинами ведеться з нуля годин наступного дня від моменту, коли особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. Передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідної обставини. Потім необхідно зважити, чи не могла особа за добросовісного ставлення до справи дізнатися про наявність відповідної обставини раніше. Наприклад, про ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність певного акта, який було застосовано у справі, особа має можливість дізнатися відразу після його опублікування. Якщо особа мала реальну змогу дізнатися про появу нововиявленої обставини раніше, тоді для відліку строку на звернення про перегляд до уваги береться саме цей момент. Наслідки пропущення строку звернення про перегляд за нововиявленими обставинами 4. Кодекс не визначив наслідків пропущення строку звернення про перегляд за нововиявленими обставинами, тому, на наш погляд, належить за аналогією керуватися правилами, що діють при перегляді судових рішень в апеляційному, касаційному провадженнях і провадженні за винятковими обставинами. Так, якщо особа хоче ініціювати перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, але пропустила визначений коментованою статтею строк оскарження, тоді у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або поданій разом з нею окремій заяві слід зазначити причини пропущення строку і заявити клопотання про його поновлення. До заяви слід додати матеріали, що підтверджують поважність причини пропущення строку. 5. За відсутності клопотання про поновлення строку суд повертає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Якщо ж таке клопотання було заявлено, суд своєю ухвалою відмовляє у поновленні строку і залишає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду, якщо не знайде підстав для поновлення строку, тобто не визнає, що строк було пропущено з поважних причин (див. статтю 102 КАСУ). Вирішуючи питання щодо поновлення строку, суд повинен враховувати також і принцип юридичної визначеності. 6. Ухвалу про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами чи відмову у поновленні строку і залишення цієї ухвали без розгляду може бути оскаржено до суду вищої інстанції з відповідних підстав за правилами глав 1 - 3 цього розділу залежно від того, який суд постановив таку ухвалу.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 248. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається в письмовій формі. 2. У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд; 2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява; 4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи; 5) обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду; 6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються. 3. Заява підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження. 4. До заяви додаються копії заяви відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, та документ про сплату судового збору. 5. Особа, яка подає заяву, може додати до неї документи або їхні копії, що мають значення для правильного вирішення судової справи і не були відомі на час ухвалення судового рішення у справі. Коментар: Предмет регулювання та цілі статті 1. Стаття стандартизує форму і структуру заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - містить перелік елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Форма заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 2. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається лише у письмовій формі (частина перша коментованої статті), тобто вона повинна бути виготовлена на аркуші (аркушах) паперу рукописним або друкарським способом. Цей документ викладається державною мовою (або з перекладом на державну мову). Структура заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і додатки до неї 3. У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають бути зазначені: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд (адміністративний суд визначається відповідно до частини першої статті 249 КАСУ); 2) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи або повне найменування юридичної особи чи органу, які подають заяву, а також номер телефону, факсу тощо, адреса електронної пошти, якщо такі є; якщо заяву про перегляд подається не до адміністративного суду, в якому знаходиться справа, тоді бажано157 зазначити також імена (найменування) інших осіб, які беруть участь у справі, їхню поштову адресу та іншу контактну інформацію (ці реквізити необхідні суду для направлення кореспонденції, зокрема копій ухвали про відкриття провадження за нововиявленими обставинами, а номери засобів зв'язку чи адреса електронної пошти можуть бути потрібні для здійснення термінових викликів чи повідомлень), одночасно бажано також зазначити процесуальний статус осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, треті особи, представники); 3) реквізити судового рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами ставиться питання (принаймні необхідно зазначити назву судового рішення, номер справи, дату ухвалення; ця інформація необхідна суду для того, щоб віднайти справу); 4) зазначення конкретної нововиявленої обставини, тобто обставини, що відповідно до частини другої статті 245 КАСУ може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами; 5) обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявленої обставини, та зміст вимог особи, яка подає заяву про перегляд (у такому обґрунтуванні обов'язково слід підтвердити нововиявлену обставину посиланням на докази та пояснити, як ця обставина могла вплинути на судове рішення, також слід навести прохання особи про бажане для неї рішення суду за наслідками провадження за нововиявленими обставинами); 6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються (довіреність на представництво, квитанція про сплату судового збору, копії заяви для інших осіб, які беруть участь у справі, копію судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, інші документи чи їхні копії, що можуть мати значення для правильного вирішення справи, тощо). У разі необхідності у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами особа може навести свої клопотання до суду. Це можуть бути вмотивовані клопотання про: поновлення строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зупинення виконання судового рішення тощо. Ці клопотання можуть бути викладені також окремими заявами, що додаються до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. 4. Якщо заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подає представник, то у ній (як правило, після зазначення інформації про особу, в інтересах якої подається заява) слід зазначити прізвище, ім'я, по батькові представника, його поштову адресу, а також номер телефону, факсу тощо, адресу електронної пошти, якщо такі є. 5. Наприкінці заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами має бути підписана особою, яка її подає, або її представником (частина третя коментованої статті) із зазначенням дати підписання. Якщо заяву підписав представник, то одночасно з нею подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника згідно із статтею 58 КАСУ, незалежно від того, чи цей документ подавався раніше. Замість оригіналу такого документа до заяви може бути додана і належним чином засвідчена копія. Зазначені документи необхідні, оскільки суд при вирішенні питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами перевіряє повноваження представника, а матеріали адміністративної справи у нього можуть бути відсутні. 6. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами має бути доданий документ (квитанція, платіжне доручення) про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу VII " Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами фізичною чи юридичною особою, суб'єктом владних повноважень судовий збір становить 0, 2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 гривні 40 копійок (підпункт " б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України " Про державне мито"). Підпункт 3 пункту 3 розділу VII " Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ при цьому не застосовується, оскільки заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не містить майнових вимог про стягнення грошових коштів. В адміністративному судочинстві при сплаті судового збору застосовуються пільги, надані на підставі статей 4 і 5 Декрету Кабінету Міністрів України " Про державне мито". 7. Принцип змагальності передбачає право ознайомлення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами інших осіб, які беруть участь у справі, тому до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід додати її копії відповідно до кількості таких осіб (частина четверта коментованої статті), а також бажано приєднати копії доданих до неї письмових матеріалів у такій же кількості. Наслідки недотримання вимог до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 8. Якщо особа не дотримала якоїсь із вимог до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зазначених у коментованій статті, і відсутність певної інформації не дає можливості суду вирішити питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами, суд залишає заяву без руху і пропонує особі виправити виявлені недоліки (див. частину третю статті 250 і статтю 108 КАСУ).

 

3. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 249. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини. 2. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у разі встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, подається до адміністративного суду тієї інстанції, суддею якого він був. Коментар: Предмет регулювання та цілі статті 1. Стаття встановлює правила визначення адміністративного суду, до якого належить подавати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (правила підсудності). Логіка статті полягає у тому, щоб перегляд за нововиявленими обставинами здійснював той суд, який першим допустив помилку внаслідок незнання про обставину, яку особа розцінює як нововиявлену. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 2. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами належить подавати безпосередньо до того адміністративного суду, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини. " Безпосередньо" не означає, що особа не може надіслати її поштою. При цьому не має значення та обставина, чи знаходиться у цьому суді адміністративна справа. Адміністративний суд, який здійснює провадження за нововиявленими обставинами 3. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснює адміністративний суд, який ухвалив це рішення, а якщо раніше його було оскаржено, то той адміністративний суд, для рішення якого нововиявлена обставина була важливою у першу чергу. Тобто провадження за нововиявленими обставинами здійснює адміністративний суд, який першим припустився помилки при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цих обставин. Це зумовлене такими міркуваннями: якщо нововиявлена обставина мала значення для ухвалення судового рішення судом першої інстанції, то, незважаючи на подальші помилкові рішення наступних інстанцій, необхідним і достатнім обсягом повноважень для перегляду наділений насамперед суд першої інстанції. Якщо ж ця обставина мала значення для ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, але не судом першої інстанції, то необхідним і достатнім обсягом повноважень для перегляду наділений лише він. Наприклад, свідок дав у справі неправдиві показання в суді апеляційної інстанції. Рішення апеляційного суду було оскаржене на підставі неправильного застосування судом закону, а лише з часом встановлено неправдивість показань свідка через обвинувальний вирок суду. У цьому випадку суд касаційної інстанції не може переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами, оскільки не наділений повноваженням встановлювати нові обставини в адміністративній справі, але таке повноваження має суд апеляційної інстанції, на правильність судового рішення якого і вплинула у першу чергу неправдивість показань свідка. Саме адміністративний суд апеляційної інстанції у цій ситуації повинен здійснити перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. 4. Загальному правилу повністю відповідає правило частини другої коментованої статті про те, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у разі встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, подається до адміністративного суду тієї інстанції, суддею якого він був. Наслідки порушення правил підсудності 5. Недотримання правил підсудності, що встановлені цією статтею, є підставою для повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для подання до належного суду (за аналогією з пунктом 6 частини третьої статті 108 КАСУ). Якщо порушення правил підсудності виявлено після відкриття провадження за нововиявленими обставинами, тоді застосовуються правила статті 22 КАСУ щодо передачі адміністративної справи (див. коментар до неї).

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.