Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Шари зносу дорожнього одягу
|
|
20.11.1 Шари зносу дорожнього одягу необхідно влаштовувати на дорогах усіх категорій з метою підвищення шорсткості поверхні покриття та його водонепроникнення, а також для попередження руйнування основного шару покриття.
20.11.2 Залежно від виду основного шару покриття та його стану шари зносу треба влаштовувати способом поверхневої обробки згідно з галузевими НД, крім доріг І - ІІ категорій, або шляхом укладання гарячих та холодних піщаних асфальтобетонних сумішей, а також литих емульсійно-мінеральних сумішей згідно національних стандартів та галузевих НД.
На дорогах IV - V категорій дозволяється влаштовувати шари зносу із сумішей місцевих матеріалів, оброблених органічними в'яжучими, згідно галузевих НД.
20.11.3 Роботи з влаштування поверхневої обробки необхідно виконувати за температури не нижче ніж 15 °С способами синхронного або роздільного розподілу матеріалів, а при використанні бітумних емульсій – не нижче 5 °С навесні та не нижче 10 °С восени.
20.11.4 При влаштуванні поверхневої обробки треба використовувати щебінь вивержених та метаморфічних гірських порід фракцій від 3 мм до 5 мм, від 5 мм до 10 мм, від 10 мм до 15 мм, від 15 мм до 20 (25) мм або інших фракцій (але не більше ніж 25 мм), фізико-технічні показники яких відповідають вимогам таблиці 20.4.
20.11.5 При влаштуванні поверхневої обробки необхідно використовувати бітуми марок БНД 60/90 та БНД 90/130, бітумні емульсії, бітуми, модифіковані полімерами, марок БМП 60/90-52 та БМП 90/130-49 – згідно з національними стандартами; бітуми марок БД 60/90 та БД 90/130 згідно з галузевими НД. Для забезпечення зчеплення в'яжучого зі щебенем необхідно використовувати бітуми з адгезійними добавками марок БА 60/90 та БА 90/130 згідно з галузевими НД.
20.11.1 При влаштуванні поверхневої обробки з використанням бітумних емульсій застосовують не оброблений органічними в'яжучими митий щебінь.
Концентрація бітуму в емульсії повинна становити від 60 % до 70 %. При температурі повітря нижче ніж 20 °С емульсія може підігріватись до температури від 40 °С до 50 °С.
20.11.2 Шари зносу з асфальтобетонних сумішей влаштовують з дрібнозернистих гарячих та холодних сумішей а також ЩМАС відповідно до національних стандартів, а полімерасфальтобетонних сумішей відповідно до галузевих НД.
Таблиця 20.4 – Фізико-механічні показники щебеню в залежності від категорії автомобільної дороги
| Найменування показників | Категорії автомобільних доріг | |
| III | IV-V | |
| Марка за дробильністю, не нижче: | ||
| - щебеню з вивержених порід; | ||
| - щебеню з осадових та метаморфічних порід; | ||
| - щебеню з гравію; | ||
| - щебеню з неактивних сталеплавильних шлаків | - | |
| - щебеню з шлаків кольорової металургії або інших штучних кам'яних матеріалів | ||
| Марка за стиранням у поличному барабані, не нижче | Ст-І | Ст-II |
| Марка за морозостійкістю щебеню, не нижче | F25 | F25 |
| Вміст зерен слабких порід, за масою, не нижче | 7, 0 | 10, 0 |
| Вміст пиловидних часток, % за масою, не більше: | ||
| - при застосуванні " гарячих" технологій | 2, 0 | 2, 0 |
| - при використанні бітумних емульсій | 1, 0 | 1, 0 |
| - в тому числі вміст глинистих часток, % за масою, не більше | 0, 2 | 0, 25 |
20.11.3 Приготування сумішей та влаштування з них шарів зносу завтовшки від 20 мм до 25 мм виконується відповідно до 20.8.
20.11.4 Влаштування шарів зносу з використанням литих емульсійно-мінеральних та холодних асфальтобетонних сумішей виконуються згідно з галузевими НД.
20.11.5 На готових ділянках коефіцієнт зчеплення визначають згідно з національними стандартами.
20.11.6 При влаштуванні поверхневої обробки контролюють якість і норми витрат матеріалів, рівномірність розподілу органічних в'яжучих матеріалів і їх температуру, своєчасність і рівномірність розподілення щебеневих матеріалів після розливу в'яжучих та якість ущільнення шару відповідно до галузевих НД.
У разі використання бітумної емульсії контролюють термін її розпаду.
20.11.7 При роботі з вогненебезпечними та легкозаймистими речовинами необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001.
20.12 Щебенево-мастикові асфальтобетонні покриття
20.12.1 Покриття ЩМА утворюється після ущільнення та оcтигання до температури довкілля ЩМАС.
20.12.2 Матеріали для приготування ЩМАС, їх склад та властивості повинні відповідати національним стандартам.
20.12.3 Якість суміші визначають за методами випробувань згідно з національними стандартами. Стікання в'яжучого із суміші повинно визначатись згідно з національними стандартами.
20.12.4 Будівництво шарів ЩМА виконується по основі з виконанням підґрунтовки бітумом або бітумною емульсією з розрахунку від 0, 20 л до 0, 30 л бітуму на 1 м2.
20.12.5 Температура укладання та ущільнення ЩМАС приймається згідно з національними стандартами.
20.12.6 При роботі з вогненебезпечними та легкозаймистими речовинами необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001.
21 ПРИЙМАННЯ РОБІТ
21.1 При прийманні закінчених робіт необхідно провести детальний огляд об'єкта та виконати контрольні заміри, перевірку результатів інструментальних вимірів і показників лабораторних випробувань з окремих видів робіт і порівняти їх з технічною документацією згідно з вимогами ДБН А 3.1-5.
21.2 При прийманні закінчених робіт використовується метод порівняння фактичних значень контрольованих показників в кінцевій продукції з проектними і допустимими їх значеннями.
Якщо хоч один з показників по конкретному елементу не відповідає допустимому його значенню, тоді виконана робота по цьому елементу в обсязі розповсюдження дефекту не підлягає прийманню і потребує необхідної доробки.
Приймання робіт по дорозі здійснюється після завершення спорудження окремих елементів дороги. Параметри контролю якості елементів дороги (земляного полотна, основи і покриття, облаштування, розмітки та коефіцієнта зчеплення) наведено в табл. 21.1.
Таблиця 21.1 – Параметри контролю
| Ч. ч. | Конструктивний елемент, вид робіт і параметр, що контролюється | Кількість і місце вимірів та випробувань під час приймального контролю | Допустиме відхилення |
| ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО | |||
| Підготовка основи земляного полотна | |||
| Геодезична розбивка траси | Не рідше ніж через 100 м а також в місцях розміщення транспортних споруд. | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах ± 50 мм, решта – ± 20 мм | |
| Товщина родючого ґрунту, що видаляється | Не менше трьох вимірів на поперечному перерізі через кожні 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до ± 20 %, решта – до ± 10 % | |
| Щільність ґрунту основи, у тому числі і засипаних траншей після влашту-вання комунікацій | Не менше одного виміру на 1000 м2 для основ, але не менше одного виміру за зміну та після атмосферних опадів. По траншеях вимірювання проводяться через кожні 5 м по осі траншеї | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних (нормативних) значень коефіцієнта ущільнення в бік зменшення на 0, 02, решта – не нижче проектного значення | |
| Організація поверхне-вого водовідведення (п.18.2.3, п. 19.2.1): | |||
| - розміщення в плані елементів поверхне-вого водовідведення | Не рідше ніж через 50 м | Допустимі відхилення від проектних значень ± 10 см | |
| - розміщення елемен-тів поверхневого водо-відведення в поздовжньому профілі | Не рідше ніж через 50 м | Допустимі відхилення від проектних значень ± 2 ‰, | |
| Стан поверхні основи (відсутність ям, заглиб-лень, понижень, каміння, грудок, сторонніх пред-метів тощо) | Постійно | Відхилення від нормативних вимог не допускаються |
Продовження таблиці 21.1
| Відповідність проекту підготовленої основи під труби | Відмітки вздовж осі труби (як мінімум в 3-х точках: на вході, виході та по осі із врахуванням будівельного підйому) | Допустимі відхилення від проектних значень ± 20 мм | |
| Поперечний похил поверхні основи насипу у недренуючих ґрунтах | Через кожні 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до ± 5 ‰, решта – до ± 2 ‰ | |
| Спорудження насипів і розробка виїмок | |||
| Визначення фізико-механічних властивостей ґрунтів (складу (зерновий склад, пластичність) та стану (вологість) в місцях їх розробки (резервах, кар'єрах, виїмках тощо) та природних основах насипів та транспортних споруд | Не менше одного виміру на 1000 м3 та при зміні виду ґрунту або його властивостей для розроблюваних ґрунтів, та не менше одного виміру на 1000 м2 для основ, але не менше одного виміру за зміну та після атмосферних опадів | Не більше 5 % результатів випробувань можуть мати відхилення від проектних (нормативних) значень в межах до ± 10 %, решта – до ± 5 % | |
| Розміщення осьової лінії в плані | Не рідше ніж через 100 м а також в місцях розміщення транспортних споруд. | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах ± 50 мм, решта – ± 20 мм | |
| Товщина шарів земляного полотна | Не менше трьох вимірів на поперечному перерізі через кожні 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до ± 40 мм, решта – до ± 20 мм | |
| Однорідність ґрунту в шарах насипу | Для оцінки однорідності з різних місць відсипаного шару змінної захватки, але не менше ніж на 2000 м2 площі, відбирається не менше ніж 10 проб ґрунту, у яких визначається число пластичності. | Відхилення від проектних (нормативних) значень не допускаються | |
| Наявність мерзлих грудок і якість очищення поверхні від снігу та льоду (при влаштуванні земляного полотна у зимових умовах) | При роботі в зимовий період постійно | Відхилення від проектних (нормативних) значень не допускаються | |
| Повнота виторфовування, величина осідання, геометричні розміри вертикальних піщаних дрен та коефіцієнт фільтрації піску в них | Через кожні 20 м | Не більше 5 % результатів випробувань можуть мати відхилення від проектних (нормативних) значень в межах до ± 5 %, решта – до ± 2 % |
Продовження таблиці 21.1
| Вологість ґрунту перед ущільненням | Не менше одного виміру на 1000 м3 але не рідше одного разу за зміну та обов'язково після атмосферних опадів | Не більше 5 % результатів випробувань можуть мати відхилення від проектних (нормативних) значень в межах до ± 10 %, решта – до ± 5 % | |
| Кількість і вологість дрібнозему (при спорудженні земляного полотна із великоуламкових ґрунтів) | Не менше одного виміру на 500 м3 але не менше одного виміру за зміну та після атмосферних опадів | Відхилення від проектних (нормативних) значень в бік зменшення допускається не більше ніж в 10 % випробувань від їх загальної кількості і не більше ніж на 0, 02, у решти 90 % випробувань відхилення не повинно перевищувати 0, 01 | |
| Щільність шарів земляного полотна | Не менше трьох вимірів на поперечнику (по осі та на відстані (1, 5-2, 0) м від обох брівок, але відстань між точками перевірки має бути не більшою 4, 0 м) через кожні 100 м у кожному технологічному шарі при висоті насипу до 3-х метрів та 50 м при висоті насипу понад 3 м. На глибині 1/3 товщини кожного шару, що ущільнюється, але не менше ніж 8 см. | Відхилення від проектних (нормативних) значень коефіцієнта ущільнення в бік зменшення допускаються не більше ніж в 10 % випробувань від їх загальної кількості і не більше ніж на 0, 02, у решти 90 % випробувань відхилення не повинно перевищувати 0, 01 | |
| Рівність поверхні шарів земляного полотна | Не менше трьох вимірів на поперечному (по осі та на відстані (1, 5-2, 0) м від обох брівок, але відстань між точками перевірки на поперечнику має бути не більшою 4, 0 м) перерізі через кожні 100 м у кожному технологічному шарі | Поверхня кожного шару не повинна мати нерівностей понад 5 см. | |
| Щільність ґрунту робочого шару | Не менше трьох вимірів на поперечнику (по осі та на відстані (1, 5-2, 0) м від обох брівок, але відстань між точками перевірки має бути не більшою 4, 0 м) не рідше ніж через 50 м. На глибині 1/3 товщини кожного шару, що ущільнюється, але не менше ніж 8 см. | Відхилення від проектних (нормативних) значень коефіцієнта ущільнення в бік зменшення допускаються не більше ніж в 10 % випробувань від їх загальної кількості і не більше ніж на 0, 02, у решти 90 % випробувань відхилення не повинно перевищувати 0, 01 |
Продовження таблиці 21.1
| Щільність ґрунту в зоні контакту присипної частини насипу з існуючою | Не менше одного виміру на поперечному перерізі з кожного боку досипаного земляного полотна через кожні 100 | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення коефіцієнта ущільнення від значення згідно п. 20.2.13 у бік зменшення на 0, 02 решта – не нижче вимог п. 20.2.13 | |
| Щільність ґрунту на укосі | 3 обох сторін насипу через кожні 100 м: на насипах до 3 м – один вимір, від 3 м до 6 м – два, понад 6 м – три виміри | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних (нормативних) значень коефіцієнта ущільнення в бік зменшення на 0, 02, решта – не нижче проектного (нормативного) значення | |
| Щільність ґрунту в пазухах труб, над трубами, у конусах та в місцях сполучення з мостами | В трьох місцях (у зоні до 0, 5 м від труби на відстані 1 м від бровки в сторону осі та по осі труби з кожного боку труби на відстані 0, 3 м від краю труби та через кожні 10 м у конусах та місцях сполучення з мостами) в кожному технологічному шарі | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних (нормативних) значень коефіцієнта ущільнення в бік зменшення на 0, 02, решта – не нижче проектного (нормативного) значення | |
| Відсутність осідань та зсувів земляного полотна на крутосхилах крутизною понад 1: 3, а також на слабких ґрунтах | Контрольні точки фіксуються не рідше ніж через 20 м | Осідання та зсуви не допускаються | |
| Готовність укосів при розширенні (розпушені укоси або влаштовані уступи) | Не рідше ніж через 50 м | Відхилення не допускаються | |
| Висотні відмітки поздовжнього профілю на рівні низу дорожнього одягу | Не менше трьох вимірів на поперечному перерізі через кожні 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах ± 100 мм, решта – до ± 50 мм | |
| Перекриття смуг рулонних геосинтетичних матеріалів та їх закріплення | По кожному перекриттю | Відхилення в сторону зменшення ширини перекриття та збільшення параметрів закріплення, в порівнянні з нормативами, не допускаються | |
| Відстань між віссю і брівкою земляного полотна | Не менше двох вимірів на обох напрямках руху через кожні 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до ± 100 мм, решта – до ± 50 мм |
Продовження таблиці 21.1
| Рівність поверхні земляного полотна | По осі дороги та смуг руху, лівій та правій брівках нівелюванням не рідше ніж через 100 м. На дорогах І категорії такі виміри проводяться окремо по лівому та правому проїздах | Не більше 5 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до 50 мм, решта – до 20 мм | |
| Поперечний похил | Не менше двох вимірів на смузі руху через кожні 100 м | Величина поперечного похилу не може бути менше 25 ‰ та більше 40 ‰. Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах від – 5 ‰ до + 15 ‰, решта – ± 5 ‰ | |
| Крутизна укосу | Не менше двох вимірів з обох сторін насипу або виїмки через кожні 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в бік зменшення крутизни в межах до 10 %, решта – до 5 % | |
| Влаштування водовідводу | |||
| Поперечні розміри по дну дренажу, кювету, нагірної та інших водовідвідних канав, лотка | Не менше одного виміру на 100 м кюветів, 20 м нагірних канав, лотків, дренажів тощо | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в бік збільшення в межах до 10 см, решта – до 5 см | |
| Глибина дренажу, кювету, нагірної та інших водовідвідних канав, лотка | Те саме | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до ± 10 см, решта – до ± 5 см | |
| Поздовжній дренажу, кювету, нагірної та інших водовідвідних канав, лотка | Не менше одного виміру на 20 м споруди | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до ± 2 ‰, решта – до ± 1 ‰ | |
| Ширина берми | Не менше одного виміру на 10 м берм | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до ± 30 см, решта – до ± 15 см | |
| Ширина узбіччя в цілому та укріпленої його частини | Не менше двох вимірів на обох напрямках руху через кожні 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до ± 100 мм, решта – до ± 50 мм | |
| Ширина укріпленої частини узбіччя | Не менше двох вимірів на обох напрямках руху через кожні 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до ± 50 мм, решта – до ± 20 мм | |
| Товщина укріплення узбіччя | Не менше двох вимірів на обох напрямках руху через кожні 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до ± 30 мм, решта – до ± 15 мм |
Продовження таблиці 21.1
| Влаштування узбіччя | |||
| Поперечний похил узбіччя | Не менше двох вимірів на обох напрямках руху через кожні 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах від – 5 ‰ до + 15 ‰, решта – до ± 5 ‰ | |
| ОСНОВА І ПОКРИТТЯ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ | |||
| Розміщення осьової лінії в плані | Не менше одного виміру на 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах ± 25 мм, решта – ± 10 мм | |
| Висотні відмітки | Не менше одного виміру на 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах ± 20 мм, решта – ± 10 мм | |
| Поперечний похил | Не менше одного виміру на 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах від – 10 ‰ до + 15 ‰, решта – ± 5‰ | |
| Ширина шару | Не менше одного виміру на 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах ± 50 мм, решта – ± 10 мм | |
| Товщина шару ущільне-ного матеріалу або товщина шару не ущільненого матеріалу (з урахуванням коефіцієнта ущільнення) | Не рідше ніж через кожні 100 м (але не менше ніж на 9000 м2) у трьох точках (по смузі накату та на відстані 1 м від краю шару) | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах ± 20 мм, решта – ± 10 мм | |
| Відповідність матеріалів фільтруючих шарів проекту | Постійно | Згідно проектної документації, відхилення в бік зменшення не допускаються | |
| Поперечний похил | Не менше одного виміру на 100 м | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах від – 5 ‰ до + 15 ‰, решта – ± 5‰ | |
| Щільність | У трьох точках поперечного профілю автомобільної дороги через кожні 100 м по осі і на відстані 1, 0 м від краю шару | Коефіцієнт ущільнення конструктивних шарів дорожнього одягу має бути не менше ніж 0, 96.Не більше ніж у 10 % випробувань Кущ може бути менше проектного не більше ніж на 0, 02, а на малих ділянках до 3 км – не більше одного випадку, решта – згідно проектної документації |
Продовження таблиці 21.1
| Щебеневі, гравійні і шлакові основи і покриття | |||
| Зерновий склад матеріа-лів для щебеневих, гра-війних і шлакових основ | Одна проба на кожні 2000 м3 матеріалу | Відхилення від проектних (нормативних) вимог документації не допускаються | |
| Для щебеневих і гравій-них матеріалів вміст: пи-луватих і глинистих час-ток, глини в грудках, слабких зерен і зерен пластинчастої і голчастої форми | Одна проба на кожні 2000 м3 матеріалу | ||
| Фізико-механічні показ-ники мінеральних мате-ріалів для приготування чорного щебеню (згідно національних стандартів) | Не рідше одного разу за 10 змін та при отриманні нового матеріалу | ||
| Фізико-механічні показ-ники органічних в'яжу-чих для приготування чорного щебеню | Не рідше одного разу за зміну та при отриманні нового матеріалу | ||
| Якість матеріалу додаткових шарів основи (визначення вмісту пилу, глини та величини коефіцієнта фільтрації) | Не менше трьох проб на кожні 2000 м3 | ||
| СВОМД | |||
| Фізико-механічні власти-вості мінеральних компо-нентів та органічних в'яжучих | Кожну партію. | Відхилення від проектних (нормативних) вимог не допускаються | |
| Температуру органічного в'яжучого, мінеральних матеріалів та готових СВОМД | Постійно | ||
| Якість та дозування компонентів | |||
| Вологість | Не рідше одного разу за зміну | ||
| Фізико-механічні властивості та склад | |||
| Якість ущільнення шару з СВОМД | Не менше 3 вирубок на 1 км через 28 діб після ущільнення. Кущ  0, 96
| ||
| Асфальтобетонні основи і покриття | |||
| Підґрунтовка органічними в’яжучими | Не рідше ніж через кожні 100 м (але не менше ніж на 9000 м2) | Відхилення від проектної документації (нормативних вимог) не допускаються |
Продовження таблиці 21.1
| Фізико-механічні показ-ники органічних в'яжу-чих для приготування ас-фальтобетонних сумішей | Не рідше одного разу за зміну та при отриманні нового матеріалу | Відхилення від проектної документації (нормативних вимог) не допускаються | |
| Фізико-механічні показ-ники мінеральних матері-алів для приготування ас-фальтобетонних сумішей (згідно національних стандартів) | Не рідше одного разу за 10 змін та при отриманні нового матеріалу | ||
| Марка щебеню за зносом у поличному барабані, дробильністю та за морозостійкістю | На початку будівельного сезону та при отриманні нового матеріалу | ||
| Температура органічного в'яжучого та мінеральних компонентів, їх дозування | Постійно | ||
| Температура суміші при виході із змішувальної установки та на місці укладання (для гарячих сумішей) | Постійно | Відхилення від проектної документації (нормативних вимог) не допускаються | |
| Температура суміші в кожному автомобілі на місці укладання | Кожен автомобіль | ||
| Товщина шару асфальто-бетонних покриттів та основ | Не менше трьох вимірів на 9000 м2 покриття або основи | ||
| 65 | Фізико-механічні влас-тивості та склад асфаль-тобетонних сумішей та асфальтобетонів | Не рідше одного разу за зміну чи за показниками випробування трьох кернів на кожні 9000 м2 покрит-тя. Керни або вирубки необ-хідно відбирати на відстані не менше ніж 1 м від крайки покриття в шарах з гарячих асфальто-бетонів не раніше ніж че-рез 1 добу після їх ущіль-нення, а з холодних ас-фальтобетонів – через 15 діб. | |
| 66 | Зчеплення шарів покриття | Не менше трьох кернів на кожні 9000 м2 покриття |
Продовження таблиці 21.1
| Цементобетонні основи і покриття | |||
| Якість вихідних компо-нентів – цементу, піску, щебеню або гравію, добавок | На початку будівельного сезону або при зміні постачальника продукції | Відхилення від проектних (нормативних) вимог не допускаються | |
| Дотримання техноло-гічних режимів приготу-вання бетонної суміші | Постійно | ||
| Вологість заповнювачів | Не рідше одного разу за зміну та у разі опадів | ||
| Показник легкоукладаль-ності бетонної суміші та об'єм втягнутого повітря в ущільненій бетонній суміші, концентрацію робочих розчинів хіміч-них добавок, міцність бетону | Не рідше одного разу за зміну шляхом випробування трьох контрольних зразків-балок | ||
| Морозостійкість бетону | Один раз на квартал | ||
| Дозування цементу, заповнювачів, добавок та води | Постійно | ||
| Дотримання технологічних режимів бетонування, догляд за бетоном, влаштування та герметизацію швів, правильність установки арматури та прокладок швів, стійкість крайок бічних граней та суцільність поверхні покриття, своєчасність зняття рейкоформ | Постійно | ||
| 74 | Правильність установки копірних струн та рейкоформ | Перед початком бетонування; | |
| 75 | Міцність бетону, легкоукладальність та об'єм втягнутого повітря | Три контрольні зразки-балки не рідше одного разу за зміну та при зміні якості суміші на місці бетонування |
Продовження таблиці 21.1
| Якість догляду за свіжоукладеним бетоном з використанням плівкоутворюючих матеріалів | На ділянках покриття розміром (20 x 20) см (сформовану на поверхні бетону плівку необхідно промити водою, видалити залишки вологи, розлити 10 % розчин соляної кислоти або 1 % розчин фенолфталеїну) – не рідше одного разу за зміну та при зміні якості суміші на місці бетонування | Спінення або набуття червоного кольору допустиме не більш ніж у двох точках на 100 см2 поверхні плівки | |
| Щільність жорсткої бетонної суміші | Три заміри на 9000 м2 покриття | Відхилення від проектних (нормативних) вимог не допускаються | |
| Товщина шару цементобетонних покриттів та основ | Не менше трьох вимірів на 9000 м2 покриття або основи висвердлюванням кернів діаметром не менше ніж 120 мм в кількості не менше ніж три на 1 км по кожній смузі руху на відстані 0, 5 м від краю покриття і 0, 5 м від його поздовжньої осі. | Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах ± 20 мм, решта – ± 10 мм | |
| Цілісність плит та стикових елементів, якість зварювання стиків та заповнення швів, дотримання технології | Постійно (візуально) | Відхилення від нормативних вимог не допускаються | |
| Контакт плит з основою (вирівнюючим шаром) | Підняття однієї із 100 укладених плит | ||
| Перевищення граней суміжних плит у поздовжніх швах | На трьох поперечниках на 1 км | Не більше 20 % результатів вимірів можуть мати значення перевищення в межах до 10 мм, решта – до 5 мм | |
| Перевищення граней суміжних плит у поперечних швах | В 10 стиках на 1 км | ||
| Ширина деформаційних швів | Не рідше одного разу за зміну | Відхилення від нормативних вимог не допускаються | |
| Шари зносу | |||
| Якість стану та підготовки поверхні покриття | Систематично візуально | Відхилення від нормативних вимог не допускаються | |
| Якість дорожньо-будівельних матеріалів | Відповідність їх властивостей вимогам нормативних документів (за лабораторними даними) | ||
| Дотримання технології виконання робіт | Систематично |
Закінчення таблиці 21.1
| Якість готового шару | Зовнішній огляд і контрольні вимірювання. До дефектів відносяться прогалини шару зносу (за винятком смуги завширшки до 10 см біля крайок проїзної частини при неукріплених узбіччях і до 5 см – при укріплених), та місця прояву в'яжучого на поверхні покриття, нашарування щебеню (на стиках захваток та на поздовжніх стиках) тощо. | Визначені місця заміряють і визначають площу кожного з них. Загальна площа дефектів не повинна перевищувати 0, 3 % від усієї площі влаштованого шару зносу, а кількість дефектів – 5 штук на 9000 м2 покриття. | |
| РІВНІСТЬ ТА ЗЧЕПЛЕННЯ | |||
| Рівність основи і покриття (крім асфальтобетонних та цементобетонних) | Не менше 150 вимірів на 1 км по кожній смузі руху | Не більше 5 % результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних (нормативних) значень в межах до 20 мм, решта – до 10 мм | |
| Рівність асфальтобето-нних та монолітних цементобетонних основ і покриттів | Не більше 5 % результатів вимірів можуть мати значення просвітів в межах до 10 мм, решта – до 5 мм | ||
| Різниця в рівні поверхні в швах монолітних цементобетонних покриттів | Не більше 20 % результатів вимірів можуть мати різницю в рівнях в межах до 10 мм, решта – до 3 мм | ||
| Зчеплення колеса автомобіля з покриттям | Не менше п'яти вимірів на 1 км по кожній смузі руху | Не більше 10 % результатів вимірів може мати відхилення від нормативного значення коефіцієнта зчеплення в бік зменшення в межах до 0, 02, решта – не нижче проектного (нормативного) значення | |
| ІНЖЕНЕРНО-ТРАНСПОРТНЕ ОБЛАШТУВАННЯ | |||
| Рівність встановлення огородження | Не менше п'яти вимірів на 100 м огородження | Відхилення лінії огородження від прямої лінії на довжині 10 м – не більше ± 3 см | |
| Ширина ліній розмітки (вертикальної і горизонтальної) | Не менше п'яти вимірів на 100 м лінії | Не більше ± 5 мм на довжині 0, 5 м | |
| Відхилення ліній горизонтальної розмітки на прямій в плані | Те саме | Не більше ± 3 см на прямій в плані завдовжки 10 м |
21.3 Приймання робіт із складанням актів на закриття прихованих робіт належить здійснювати за такими видами:
- закріплення траси;
- створення геодезичної розбивочної основи;
- розбивка і закріплення планового і висотного положення осей споруд;
- видалення родючого шару ґрунту, виторфовування, корчування пнів;
- влаштування уступів на косогорах, укосах існуючих насипів тощо;
- влаштування основ з геосинтетичного матеріалу під насипами;
- влаштування водовідводу і дренажів, укріплення русел у водовідвідних спорудах;
- підготовка основи земляного полотна;
- спорудження та ущільнення земляного полотна та підготовка його поверхні для влаштування дорожнього одягу;
- влаштування і ущільнення шарів дорожнього одягу;
- установка елементів швів розширення і стиснення;
- установка арматури (при влаштуванні цементобетонних покриттів);
- установка рейкоформ і копірних струн.
21.4 Виконавча виробничо-технічна документація, що складається в процесі виконання і здавання робіт, повинна включати:
- виконавчі креслення, загальні журнали робіт і авторського нагляду;
- акти огляду прихованих робіт і проміжного приймання;
- акт приймання основи під земляне полотно;
- журнали лабораторного контролю, акти визначень фізико-механічних показників будівельних матеріалів, паспорти, сертифікати на матеріали, що використовуються.
21.5 Під час приймального контролю способи вимірювань повинні відповідати вимогам цього розділу і відповідних розділів цих Норм, що регламентують виконання операційного контролю. Обсяг вимірів і випробувань повинен бути вибірковим, але не менше 20 % обсягів вимірювань та випробувань під час операційного контролю якості. При приймальному контролі можуть бути використані результати операційного контролю.
21.6 При прийманні робіт оцінка рівності верхнього шару покриття в поздовжньому напрямку здійснюється по всіх смугах руху в обох напрямках за допомогою поштовхоміру або за міжнародним індексом рівності IRI згідно з галузевими НД. У залежності від матеріалу верхнього шару покриття і категорії автомобільної дороги сумарна нерівність його поверхні не повинна перевищувати значень, наведених в табл. 21.2 та 21.3.
Таблиця 21.2 – Сумарна нерівність поверхні покриття за поштовхоміром
| Матеріал покриття | Сумарна нерівність поверхні покриття, см/км, в залежності від категорії дороги | ||||
| І | II | III | IV | V | |
| Асфальтобетон та цементобетон | - | ||||
| Поверхнева обробка | - | - | |||
| Щебінь, гравій | - | - | - | ||
| Бруківка | - | - | - | ||
| Примітка. Сумарна нерівність покриття в поздовжньому напрямку визначається поштовхоміром по всіх смугах руху в обох напрямках на 1 км дороги. |
Таблиця 21.3 – Вимоги до показників рівності дорожнього покриття за міжнародним індексом рівності IRI (International Roughness Index)
| Матеріал покриття | Показники рівності покриття за IRI, м/км, в залежності від категорії дороги | ||||
| І | II | III | IV | V | |
| Асфальтобетон та цементобетон | 1, 7 | 1, 8 | 1, 9 | 2, 0 | - |
| Поверхнева обробка | - | - | 2, 2 | 2, 3 | 2, 5 |
| Щебінь, гравій | - | - | - | 2, 6 | 2, 9 |
| Бруківка | - | - | - | 2, 9 | 3, 2 |
| Примітка. Показник рівності за IRI визначається лазерним профілометром по всіх смугах руху в обох напрямках для ділянок дороги по 100 м. |
Контроль рівності шарів основ або нижніх шарів покриття виконують згідно з національними стандартами або галузевими НД.
Допустимі відхилення при оцінці рівності наведені в табл. 21.1. Базові значення різниці відміток при поздовжньому нівелюванні наведені в табл. 21.4. Для криволінійних ділянок поздовжнього профілю у вертикальній площині, що описуються круговою кривою, необхідно враховувати поправку згідно з національними стандартами.
Поперечний похил вимірюється за допомогою спеціальної рейки, нівелюванням або установками сканування поверхні покриття.
Таблиця 21.4 - Базові значення різниці відносних відміток при поздовжньому нівелюванні
| Категорія автомобільної дороги | Різниця відносних відміток, мм, при відстані між точками, м | ||
| I - II | 3/5 | ||
| III | |||
| IV, V | - | ||
| Примітка. У чисельнику приведені значення для покриття доріг I категорії. |
21.1 Коефіцієнт зчеплення поверхні покриття визначається згідно з національними стандартами. Дозволяється визначати зчеплення іншими пристроями та методами відповідно до чинних нормативних документів.
21.2 Під час приймання робіт із влаштування цементобетонного покриття за призначенням приймальної комісії для встановлення якості бетону його фізико-механічні показники визначаються згідно з національними стандартами.
Допускається товщину покриття з асфальтобетону контролювати під час його влаштування шляхом встановлення маркерів, заміру товщини штрикуванням тощо.
|
|