Особливості податкової системи України

Україна пережила проблеми наповнення бюджету грішми, відхилення від наповнення бюджету за допомогою взаємозаліків, невиконання більшості прийнятих річних бюджетів, реструктуризації боргів як способу поліпшення фінансового стану підприємств і їх розрахунків з бюджетом. Згодом, завдяки трансформації бюджетної і податкової систем, деякі з цих явищ відійшли в минуле, а деякі змінили свій характер, хоча так і залишилися цілком не дозволеними.

Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків у бюджет і державні цільові фонди, що діють у встановленому законом порядку. Сутність, структура і роль системи оподатковування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави виходячи з задач соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також обов'язки і відповідальність, що виступають невід'ємною частиною системи оподатковування, держава висуває єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

У той же час податкова система України характеризується поруч особливостей, що відрізняють неї від податкових систем розвитих країн. До них відносяться:

- існування двох підсистем оподатковування;

- стандартна і спрощена, що порушує цілісність податкової системи;

- значна нерівномірність розподілу податкового тягаря внаслідок масштабного ухиляння від сплати податків і наявності податкових пільг;

- високий рівень податкової заборгованості.

Обов'язки і відповідальність у системі оподатковування обумовлені також дією двох взаємозалежних принципів системи - стабільності і гнучкості.

Принцип стабільності системи означає, що вона повинна носити стійкий характер при визначенні нормативних ставок податків і порядку вирахування податкових платежів у бюджет, фінансових санкцій і ін. Дотримання цього принципу є однією з головних умов створення в країні в цілому й у кожному регіоні окремо обстановки загальної економічної стабільності, підвищення ефективності виробничої і фінансової діяльності тощо.

Принцип гнучкості забезпечується наявністю комплексу податкових пільг, що встановлює повне або часткове звільнення юридичних або фізичних від обов'язків по сплаті податків і інших обов'язкових платежів, що, у чергу, створює попередні умови для розвитку найбільш необхідних пріоритетних для суспільства напрямків діяльності суб'єктів господарювання. Гнучкість податкової системи в умовах ринкових відносин виступає необхідною передумовою для активного використання всіх податкових інструментів з метою економічного і правового регулювання соціальних процесів, стимулювання розвитку виробництва та ін.

Податки є необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжуються перетворенням податкової системи. У сучасному цивілізованому суспільстві податки - основна форма доходів держави. Крім цієї сугубо фінансової функції податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу.

Застосування податків є одним з економічних методів керування і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів з комерційними інтересами підприємців, підприємств незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності й організаційно - правової форми підприємства. За допомогою податків визначаються взаємини підприємців, підприємств усіх форм власності з державними і місцевими бюджетами, з банками, а також з вищестоящими організаціями. За допомогою податків регулюється зовнішньоекономічна діяльність, включаючи залучення іноземних інвестицій, формується госпрозрахунковий доход і прибуток підприємства.

Здійснюючи вплив на економіку, державу, як правило, переслідує наступні основні цілі:

• досягнення постійного стійкого економічного зростання;

• забезпечення стабільності цін на основні товари і послуги;

• забезпечення повної зайнятості працездатного населення;

• забезпечення визначеного мінімального рівня доходів населення;

• створення системи соціальної захищеності громадян, у першу чергу, пенсіонерів, інвалідів, багатодітних;

• забезпечення рівноваги в зовнішньоекономічній діяльності.

Досягти цих цілей одночасно практично неможливо. Знайти збалансоване співвідношення - це і є головне в економічній політиці держави.

Основним інструментом державного регулювання є податкова політика і фінансовий вплив на приватне підприємництво.

Через податки, пільги і фінансові санкції, а також обов'язки і відповідальність, що виступають невід'ємною частиною системи оподатковування, держава висуває єдині вимоги до ефективного ведення господарства в Україні. Правовою основою податкової системи служать Закони України " Про внесення змін і доповнень у Закон Української РСР " Про систему оподатковування" і " Про внесення змін і доповнень у Закон України " Про державну податкову службу в Україні", прийняті Верховною Радою України, відповідно, 2 лютого 1994 р. і 24 грудня 1993 р. У Законі України " Про систему оподатковування" було передбачено, що при визначенні податків, зборів і обов'язкових платежів, а також встановленні обов'язків і відповідальності платників ця система будується на принципах:

По-перше, обов'язковість виконання законодавства про податки всіма суб'єктами оподатковування, що дорівнює напруженість для підприємств усіх форм власності у формуванні загальнодержавного і місцевого бюджетів. У рамках цілісності економічної системи всі господарські суб'єкти і громадяни повинні знаходитися в приблизно однакових податкових умовах. Як свідчить світовий досвід, відступ від цього принципу означав би руйнування єдиного ринку, порушення нормального переміщення фінансових і трудових ресурсів.

По-друге, соціальна справедливість у відношенні всіх суб'єктів оподатковування в питаннях про джерело сплати податків, про трудомісткість одержання доходів (прибутку), і в тому числі - про надання визначених пільг.

По-третє, сполучення інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян і забезпечення надходження коштів у бюджети відповідних рівнів і державні цільові фонди.

Згідно прийного Верховною Радою Податкового кодексу України (Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI)

Основними засадами податкового законодавства України є:

4.1. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: