Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Застосування тестового контролю в дистанційному навчанні






Важливим і водночас складним аспектом дистанційного навчання є формування в студента практичних навичок майбутньої професійної діяльності. Сформована професійна діяльність повинна: 1) досягати поставленої мети – відтворювати продукт заданого зразка; 2) виконуватися як послідовність дій і операцій, які реалізують необхідну технологію виробничого процесу; 3) відповідати встановленій нормі продуктивності (кількості продукту в одиницю часу); 4) бути свідомою, тобто розумно виконуватись, викликатися й керуватися свідомою метою; 5) виконуватися легко, вільно, у швидкому темпі, із значним ступенем автоматизації навичок. Автоматизація звільняє свідомість від контролю за здійсненням моторних, сенсорних та інтелектуальних операцій, стійко повторюваних при виконанні дій.

Але в полі свідомості залишаються цілі, заради яких виконується дія, і умови, у яких вона відбувається, а також її результати. Без повторних практичних спроб формування навичок неможливе.

Практичні спроби протікають як свідомі спроби відтворити певні дії. Проблемою контролю в дистанційному навчанні займалися такі дослідники В. Биков, В. Кухаренко, І. Підласий, П. Стефаненко, І. Цикіна. Мета статті полягає в тому, щоб розглянути ефективність застосування тестового контролю в дистанційному навчанні.

Для аналізу ефективності дистанційного процесу навчання корисно використовувати математичні моделі навченості. Показниками навченості можуть бути час виконання операцій, кількість помилок, величина відхилення від еталонного зразка.

З підвищенням рівня підготовки студентів указані показники убувають і виражаються математичною моделлю навченості. За допомогою математичної моделі навченості можна заздалегідь оцінити очікуваний рівень підготовки студента залежно від часу, що витрачається на його підготовку, спрогнозувати необхідний час навчання студента для досягнення ним заданого рівня підготовки. Контроль за якістю ДН – це перевірка результатів теоретичного й практичного засвоєння навчального матеріалу. У ДН виправдав себе й отримав визнання тестовий контроль.

Тест зазвичай містить великий перелік питань з дисципліни, на кожній з яких пропонується кілька варіантів відповідей. Студент повинен вибрати серед цих варіантів правильну відповідь. Тести добре пристосовані для самоконтролю й дуже корисні для індивідуальних занять [1]. Контроль може бути поточним, рубіжним, підсумковим. Найбільш популярними й адекватними для поточного контролю в дистанційній формі навчання є такі форми: тести, відкриті питання (що дають студентові можливість відносно вільно сформулювати відповідь), різноманітні задачі й завдання, у тому числі робота з джерелами. Рубіжний контроль зазвичай охоплює зміст великого розділу (кількох тем) або першу половину курсу. Кількість рубежів визначається навчальним планом, вид рубіжного контролю (так само, як і у випадку з поточним контролем) визначає викладач за погодженням з методичною службою.

Це може бути тест, контрольне есе, проблемна ситуація, мікропроект. Підсумковий контроль проводиться після закінчення курсу, його зміст охоплює весь курс (або, щонайменше, вузлові аспекти курсу). Найбільш поширеними методами підсумкового контролю в ДН є: тестування; контрольне есе; комплексний кейс (набір логічно зв’язаних ситуацій професійної діяльності, що вимагають аналізу й вирішення); груповий або індивідуальний проект. Найбільш поширеним контролем у дистанційній освіті є тести.

Слово „тест” англійського походження й мовою оригіналу означає „іспит”, „перевірка”. Тест навченості – інструмент, що складається із системи завдань, орієнтованих на визначення (вимір) рівня (ступеня) засвоєння визначених аспектів (частин) змісту навчання [3]. Тестовий контроль відрізняється від інших методів контролю (усні й письмові іспити, заліки, контрольні роботи тощо) тим, що становить собою спеціально підготовлений контрольний набір завдань, який дозволяє надійно й адекватно кількісно оцінити знання учнів за допомогою статистичних методів.

Усі вищевказані переваги тестового контролю можуть бути досягнуті лише при використанні теорії педагогічних тестів, що склалася на стику педагогіки, психології й математичної статистики. Основними перевагами застосування тестового контролю є:   об’єктивність результатів перевірки, тому що наявність заздалегідь визначеного еталона відповіді щоразу приведе до того самого результату;   підвищення ефективності контролюючої діяльності з боку викладача за рахунок збільшення її частоти й регулярності;   можливість автоматизації перевірки знань студентів, у тому числі з використанням комп’ютерів;   можливість використання в системах дистанційного навчання.

Для того щоб тести могли виявляти досягнення студентами одного з рівнів засвоєння в процесі навчання, самі тести повинні бути розроблені з урахуванням названих вихідних положень і відповідати таким вимогам:   відповідність тесту змісту й обсягу отриманої учнями інформації;   відповідність тесту контрольованому рівню засвоєння;   визначеність тесту;   простота тесту;   однозначність тесту;   надійність тесту. Уся контрольна підсистема курсу проектується таким чином, щоб кожна тема була педагогічно й методично завершеною, тобто щоб студент пройшов повний цикл процесу засвоєння – від первинного сприйняття змісту до закріплення й застосування засвоєної інформації в моделях реальної практики [2].

Сьогодні використовується багато варіантів тестів. Усі їх можна розподілити на дві групи [там само].

І група – тести з вибірковими відповідями: тести розпізнавальні – завдання, що вимагають альтернативної відповіді: „згодний” або „незгодний”, „так” або „ні” тощо; тести розрізнення містять варіанти відповідей, з яких треба вибрати один або кілька; тести співвіднесення пропонують знайти спільне або відмінне в об’єктах, співвідносячи їх за властивостями, параметрами, класами тощо; тести-задачі: дається умова задачі, потрібні дані й варіанти відповідей у цифровій або буквеній формі. Студентові потрібно вибрати правильний варіант. Задача також може бути сформульована таким чином, що треба визначити правильну послідовність дій і операцій або визначити залежність якихось чинників. Тестові завдання можуть бути представлені в різних формах – словесній, графічній, табличній, символічній тощо.

Усі ці тести розраховані на перевірку знань-уявлень і, почасти, розуміння матеріалу (тобто відповідають першому рівню засвоєння). Такі тести найбільше підходять для поточного контролю, а також для самоконтролю.

ІІ група тестів не містить еталонів (варіантів відповідей). Такі тести використовують для перевірки розуміння матеріалу, а також деяких умінь, тобто відповідають другому й частково третьому рівням засвоєння. Різновидами таких тестів є: тести-підстановки: у таких завданнях, що подаються в різноманітних формах, пропущені деякі складові – слова, елементи схем, графіків тощо; студент повинен заповнити пропуски; конструктивні тести не містять підказок і варіантів відповідей. Вони вимагають від студента самостійного конструювання відповіді: написання поняття, формулювання властивостей, операційної послідовності, виконання схеми тощо. Ці тести, у свою чергу, теж поділяються на два підвиди: а) тести-задачі, у яких, на відміну від подібного різновиду першої групи, не пропонуються варіанти відповідей. Спільним же в них є те, що відповідь однозначна, тобто існує еталон, і оцінка залежить від ступеня відповідності цьому еталонові. У цьому, до речі, відмінність тестів будь- якого роду від звичайних завдань, про які говорилося вище; б) тести-процеси, які призначаються для перевірки підготовленості студентів до розробки змісту й послідовності різних процесів. Якщо при поточному контролі використовують зазвичай тести одного типу, то під час рубіжного й, особливо, підсумкового контролю тести різних типів комбінують. Тим самим підсумковий тест може перевірити ступінь засвоєння на всіх рівнях, заданих цілями. Обсяг тестів поточного контролю зазвичай не перевищує 20 питань, рубіжного – 40 – 60, підсумкового – 70 – 90.

Під час визначення кількості питань беруться до уваги мета, обсяг і складність курсу, ступінь його абстракції, складність самих питань. У цілому, можна вказати окремі орієнтовні номінативні принципи для визначення оцінок у такому формулюванні: „Відмінно” – оцінка знань студента, який вільно володіє понятійно- термінологічною базою дисципліни й знає значення найбільш часто використовуваних абревіатур; чітко пов’язує теоретичне пізнання дисципліни з реальною практикою; знайомий з широким колом літературних джерел, знає, де їх дістати, добре розбирається в історії становлення дисципліни, в оцінці її поточного стану й перспектив її розвитку; повністю володіє матеріалом письмової роботи, чітко й аргументовано захищає її позитивні результати, обґрунтовано коментує й пояснює припущені недоліки.

„Добре” – оцінка знань студента, який володіє понятійно- термінологічною базою дисципліни, може пов’язати теоретичне пізнання дисципліни з реальною практикою; володіє матеріалом письмової роботи, показав здатність до пояснення смислу основних положень; „Задовільно” – оцінка знань студента, який здебільшого володіє, з невеликими пробілами, понятійно-термінологічною базою дисципліни, має уявлення про внутрішню логіку дисципліни, представленої у вигляді навчальної програми; володіє, але невпевнено матеріалом письмової роботи; „Незадовільно” – оцінка знань студента, який не володіє понятійно- термінологічною базою дисципліни й матеріалом письмової роботи. Заслуговують на високу оцінку випадки, коли студент самостійно пропонує, формулює й виконує оригінальні й практичні завдання, важливі для практичної діяльності. Крім того, з такими студентами, які претендують на високу оцінку, предметом для співбесіди можуть бути розглянуті проблеми за темами дисципліни.

Таким чином, тестування при дистанційному навчанні необхідно для отримання об’єктивної інформації в процесі навчання як самим студентом так і викладачем для організації зворотного зв’язку та корекції процесу навчання. Зворотній зв’язок за результатами тесту може бути організований як самим студентом (при наявності навичок самостійного навчання) так і викладачем – тьютором.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.