До якої групи препаратів відноситься прозерин? 4 страница

Б. Фторурацил

В. Мієлосан

Г. Меркаптопурин

Д. Синестрол

388. Аміназин застосовується для зняття марення і галюцинацій у хворих на шизофренію тому, що викликає:

А. Інгібування адренергічних і дофамінергічних процесів у ЦНС

Б. Стимуляцію адренергічних і дофамінергічних процесів у ЦНС

В. Стимуляцію холінергічних процесів у ЦНС

Г. Інгібування холінергічних процесів у ЦНС

Д. Інгібування ферменту моноамінооксидази

389. Основний механізм дії ефедрину:

А. Збуджує альфа ‒ та бета ‒ адренорецептори

Б. Пригнічує моноамінооксидазу

В. Підсилює вивільнення норадреналіну із закінчень адренергічних волокон

Г. Збуджує альфа₁ ‒ та бета₂ ‒ адренорецептори

Д. Блокує альфа ‒ та бета ‒ адренорецептори

390. Для лікування опоясуючого лишаю призначають:

А. Ацикловір

Б. Бісептол

В. Нітроксолін

Г. Реаферон

Д. Ципрофлоксацин

391. Препаратом, який має більш виражену анаболічну дію, є:

А. Ретаболіл

Б. Дексаметазон

В. Синестрол

Г. Окситоцин

Д. Тестостерону пропіонат

392. Симптомокомлекс, який виникає у наркоманів після закінчення дії наркотику:

А. Лікарська залежність

Б. Сенсибілізація

В. Абстинентний синдром

Г. Кумуляція

Д. Толерантність

393. Хворому на гіпертонічну хворобу, у якого артеріальний тиск 170/100 мм. рт. ст., набряки на ногах та знижений добовий діурез призначається:

А. Гідрохлортіазид

Б. Апресин

В. Еналаприл

Г. Клофелін

Д. Празозін

394. При призначенні сульфадиметоксину для попередження можливої нефротоксичної дії слід рекомендувати:

А. Запивати препарат великою кількістю лужного пиття

Б. Приймати препарат після їжі

В. Приймати сульфаніламід разом з антибіотиком

Г. Приймати препарат чотири рази на день

Д. Постійно контролювати кількість сечі

395. Хіміотерапевтичним препаратом, який можна призначити вагітній жінці (20 тижнів вагітності), для лікування пневмонії без загрози для розвитку плоду, є:

А. Бензилпеніцилін

Б. Левоміцетин

В. Гентаміцин

Г. Сульфален

Д. Офлоксацин

396. Препарат бронхолітичної дії, який може спровокувати гіпертензивну кризу:

А. Ефедрину гідрохлорид

Б. Беротек

В. Еуфілін

Г. Ізадрин

Д. Сальбутамол

397. Небажаний ефект від наркозу (ларингоспазм, бронхоспазм, підсилення салівації, зупинка серця) можливо запобігти введенням:

А. Атропіну сульфату

Б. Ацеклідину

В. Піроксану

Г. Бемегриду

Д. Прозеріну

398. Механізм дії симпатолітиків:

А. Гальмування вивільнення медіатора

Б. Активізація моноамінооксидази

В. Блокада альфа і бета адренорецепторів

Г. Активізація вивільнення медіатора

Д. Стимуляція альфа і бета адренорецепторів

399. Лоратадин належить до групи:

А. Блокаторів Н₁ ‒ гістамінних рецепторів

Б. Глюкокортикостероїдів

В. Блокаторів Н₂ ‒ гістамінних рецепторів

Г. Мемраностабілізуючих засобів

Д. Антагоністів кальцієвих каналів

400. При внутрішньовенному введенні фуросеміду дія препарату проявиться через:

А. 5 ‒ 10 хвилин

Б. 20 ‒ 30 хвилин

В. 30 хвилин ‒ 1 годину

Г. 2 ‒ 3 години

Д. 5 годин

401. Визначіть препарат, для якого характерно: антибіотик групи пеніциліну; випускається у флаконах; розчин готують ех tempore; уводять внутрішньовенно, внутрішньом'язово, ендолюмбально:

А. Бензилпеніциліну натрієва сіль

Б. Ампіокс

В. Біцилін-1

Г. Ампіцилін

Д. Оксациліну натрієва сіль

402. Вкажіть інтервал введення бензилпеніциліну натрієвої солі:

А. 4 год

Б. 2 год

В. 8 год

Г. 12 год

Д. 24 год

403. Для сезонної профілактики ревматизму призначають такий препарат:

А. Біцилін-5

Б. Бензилпеніциліну натрієву сіль

В. Ампіцилін

Г. Стрептоміцин

Д. Гентаміцину сульфат

404. Визначте препарат, для якого характерно: антибіотик групи пеніциліну; кислостійкий; має широкий спектр протимікробної дії; руйнується пеніциліназою:

А. Ампіцилін

Б. Оксациліну натрієва сіль

В. Біцилін-1

Г. Тетрациклін

Д. Бензилпеніциліну натрієва сіль

405. Визначте препарат, для якого характерно: антибіотик групи пеніциліну; призначають при пневмонії, абсцесах, флегмонах, стійкий до пеніцилінази:

А. Оксациліну натрієва сіль

Б. Біцилін-5

В. Левоміцетин

Г. Ампіцилін

Д. Метациклін

406. Визначте препарати, для яких характерні такі побічні дії: шлунково-кишкові розлади, розвиток дисбактеріозу та кандидамікозу, ураження печінки, вони накопичуються в тканинах зубів:

А. Тетрацикліни

Б. Хлорамфеніколи

В. Пеніциліни

Г. Макроліди

Д. Аміноглікозиди

407. Антибіотики ‒ аміноглікозиди не можна комбінувати з фуросемідом з такої причини:

А. Посилення ототоксичності

Б. Посилення кумуляції

В. Зниження всмоктування

Г. Посилення сенсибілізації

Д. Посилення діурезу

408. Визначте препарат, для якого характерно: антибіотик групи макролітів, застосовують при пневмонії, сепсисі, отиті:

А. Еритроміцин

Б. Левоміцетин

В. Гентаміцину сульфат

Г. Тетрациклін

Д. Ампіцилін

409. Стрептоміцину сульфат уводять таким шляхом:

А. Внутрішньом'язово

Б. Перорально

В. Внутрішньовенно

Г. Сублінгвально

Д. Підшкірно

410. Визначте препарат, для якого характерно: є напівсинтетичним тетрацикліном, призначають всередину по 0, 3 г, 0, 6 г через 12 год:

А. Метацикліну гідрохлорид

Б. Тетрацикліну гідрохлорид

В. Левоміцетин

Г. Ампіцилін

Д. Біцилін

411. Визначте назву групи хіміотерапевтичних засобів, що утворюються мікроорганізмами:

А. Антибіотики

Б. Сульфаніламідні препарати

В. Антисептичні засоби

Г. Дезінфікуючі засоби

Д. Детергенти

412. Визначте препарат, для якого характерно: є антибіотиком-аміноглікозидом, його призначають для лікування туберкульозу, побічні дії: вестибулярні розлади, зниження слуху:

А. Стрептоміцину сульфат

Б. Біцилін-5

В. Гентаміцину сульфат

Г. Левоміцетин

Д. Тетрациклін

413. Визначте механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів:

А. Конкурентний антагонізм з пара-амінобензойною кислотою

Б. Порушує структуру пара-амінобензойної кислоти

В. Порушує синтез оболонки бактеріальних клітин

Г. Порушує синтез макрофагів бактеріальних клітин

Д. Порушує синтез лізосом бактеріальних клітин

414. Визначте спектр антибактеріальної дії сульфаніламідних препаратів:

А. Хламідії, кишкова паличка

Б. Кишкова паличка, мікобактерії туберкульозу

В. Синьогнійна паличка, мікобактерії лепри

Г. Шигела, віруси

Д. Мікобактерії туберкульозу, віруси

415. Визначте сульфаніламідні препарати пролонгованої дії:

А. Сульфадиметоксин, сульфапіридазин

Б. Стрептоцид, сульфацил-натрій

В. Сульфадиметоксин, бісептол

Г. Фталазол, сульфален

Д. Сульфацил-натрій, сульфадиметоксин

416. У кишках всмоктуються такі сульфаніламідні препарати:

А. Сульфадиметоксин, сульфадимезин

Б. Фталазол, примахін

В. Сульгін, циклосерин

Г. Етазол, норфлоксацин

Д. Сульфацил-натрій, нітроксолін

417. Для лікування кон'юнктивіту застосовують такі сульфаніламідні препарати:

А. Сульфацил-натрій

Б. Інгаліпт

В. Сульфатон

Г. Нітроксолін

Д. Сульфален

418. Для якого препарату характерно: діє 24 ‒ 48 год, добре всмоктується в кишках, але повільно виводиться, призначають за схемою: перший день по 2 ‒ 4 таблетки на прийом, а потім по 1 ‒ 2 таблетки 1 ‒ 2 рази на день:

А. Сульфадиметоксин

Б. Етазол

В. Фталазол

Г. Стрептоцид

Д. Сульфален

419. Для якого препарату характерно: добре всмоктується в кишках і відносно швидко виводиться, застосовують для лікування кон'юнктивіту, блефариту, бленореї, призначають місцево:

А. Сульфацил-натрій

Б. Бісептол

В. Стрептоцид

Г. Сульгін

Д. Сульфадиметоксин

420. Сульфацил-натрій застосовують для лікування кон'юнктивіту у вигляді таких розчинів:

А. 10 % ‒ 20 % ‒ 30 %

Б. 2 % ‒ 0, 5 % ‒ 10 %

В. 10 % ‒ 30 % ‒ 2 %

Г. 20 % ‒ 2 % ‒ 0, 5 %

Д. 5 % ‒ 10 % ‒ 15 %

421. Після застосування сульфаніламідних препаратів виникають такі ускладнення та побічні ефекти:

А. Анемія, закупорювання ниркових канальців

Б. Диспепсія, порушення слуху

В. Тахікардія, порушення зору

Г. Диспепсія, тахікардія

Д. Пригнічення функції підшлункової залози, підвищення АТ

422. Щоб запобігти кристалурії унаслідок застосування сульфаніламідних препаратів, слід вжити таких заходів:

А. Запивати їх великою кількістю лужної мінеральної води

Б. Запивати їх великою кількістю кислої мінеральної води

В. Вживати сульфаніламіди з триметопримом

Г. Запивати їх великою кількістю молока

Д. Запивати їх великою кількістю сока

423. Визначте властивості бактриму:

А. Комбінований препарат, діє бактерицидно, призначають дорослим по 2 таблетки вранці та ввечері

Б. Застосовують у разі порушення функцій печінки, нирок, органів кровотворення

В. Комбінований препарат, призначають дорослим по 2 таблетки 4 рази на день

Г. Комбінований антибіотик, діє бактерицидно, призначають дорослим по 1 таблетці 2 рази на день

Д. Призначають для лікування ентероколіту та амебної дизентерії

424. Визначте препарат, що є похідним нітрофурану:

А. Фуразолідон

Б. Нітроксолін

В. Налідиксова кислота

Г. Ентеросептол

Д. Стрептоцид

425. Визначте протитуберкульозні препарати групи А:

А. Ізоніазид, рифампіцин

Б. Ізоніазид, стрептоміцин

В. Рифампіцин, етамбутол

Г. Стрептоміцин, етамбутол

Д. Натрію пара-аміносаліцилат, ізоніазид

426. Визначте протитуберкульозний препарат, при застосуванні якого виникають такі побічні ефекти: головний біль, диспепсія, ейфорія, порушення сну, психоз:

А. Ізоніазид

Б. Рифампіцин

В. Етамбутол

Г. Ністатин

Д. Стрептоміцин

427. Визначте препарат, для якого характерно: є антибіотиком широкого спектру дії, застосовують для лікування туберкульозу:

А. Стрептоміцин

Б. Оксолін

В. Ремантадин

Г. Ізоніазид

Д. Етамбутол

428. Визначте побічні дії стрептоміцину:

А. Ураження VIII пари черепно-мозкових нервів

Б. Ураження підшлункової залози

В. Ураження печінки

Г. Нефротоксична дія

Д. Диспепсичні явища

429. Визначте препарат, для якого характерно: є противірусним препаратом, призначають у вигляді мазі:

А. Оксолін

Б. Мідантан

В. Ремантадин

Г. Метронідазол

Д. Рифампіцин

430. Для профілактики грипу і гострих вірусних захворювань у носові ходи закапують такий препарат:

А. Інтерферон

Б. Мідантан

В. Ремантадин

Г. Гризеофульвін

Д. Рифампіцин

431. Ремантадин призначають з такою метою:

А. Профілактика грипу

Б. Лікування туберкульозу

В. Лікування кандидамікозу

Г. Лікування ентеробіозу

Д. Лікування трихомонозу

432. Визначте препарат, для якого характерно: до нього чутливі амеби, трихомонади, лямблії, добре всмоктується з травного каналу:

А. Метронідазол

Б. Трихомонацид

В. Оксолін

Г. Піперазину адипінат

Д. Левамізол

433. Ністатин призначають для лікування такого захворювання:

А. Кандидамікоз

Б. Дерматомікоз

В. Трихомоноз

Г. Ентеробіоз

Д. Туберкульоз

434. Визначте препарат, який має такі властивості: протигрибковий антибіотик, застосовують для лікування хворих на дерматомікози, призначають усередину під час їди з чайною ложкою олії:

А. Гризеофульвін

Б. Нітрофунгін

В. Нітроксолін

Г. Офлоксацин

Д. Клотримазол

435. Визначте препарат, для якого характерно: призначають при нематодозах усередину одноразово перед сном:

А. Левамізол

Б. Мембендазол

В. Нафтамон

Г. Піперазину адипінат

Д. Фенасал

436. Визначте схему лікування нафтамоном:

А. По 5, 0 за 2 год до сніданку

Б. По 0, 5 г 3 рази на день

В. По 0, 5 г перед сном

Г. По 1 таблетці 2 рази на день

Д. По 1 таблетці після сніданку

437. Визначте речовини, які подразнюють нервові закінчення:

А. Розчин аміаку, гірчичники

Б. Слиз із крохмалю, кора дуба

В. Лідокаїн, новокаїн

Г. Ментол, тримекаїн

Д. Кора дуба, вугілля активоване

438. До речовин, які захищають закінчення чутливих нервів від зовнішнього подразнення, належать:

А. Дерматол, слиз із крохмалю

Б. Вісмуту субцитрат, ментол

В. Розчин аміаку, танін

Г. Вугілля активоване, ментол

Д. Танін, гірчичники

439. При метеоризмі застосовують такий препарат:

А. Активоване вугілля

Б. Лідокаїн

В. Вісмуту нітрат основний

Г. Гірчичники

Д. Анестезин

440. Для провідникової анестезії застосовують такі препарати:

А. Лідокаїн, новокаїн

Б. Кокаїн, анестезин

В. Дикаїн, кора дуба

Г. Анестезин, перцевий пластир

Д. Альмагель, анестезин

441. До в'яжучих речовин неорганічної будови належать:

А. Вісмуту нітрат основний, дерматол

Б. Насіння льону

В. Ментол, листки шавлії

Г. Кора дуба, лідокаїн

Д. Ментол, ультракаїн

442. Для постановки гірчичників вода повинна бути такої температури:

А. 30 ‒ 40°С

Б. 10 ‒ 20°С

В. 90 ‒ 100°С

Г. 10 ‒ 15°С

Д. 15 ‒ 25°С

443. Слиз із крохмалю відносять до такої групи засобів:

А. Обволікальні

Б. Адсорбуючі

В. Подразнювальні

Г. В’яжучі

Д. Місцевоанестезуючі

444. При мігрені застосовують такий препарат:

А. Ментол

Б. Розчин аміаку

В. Танін

Г. Дикаїн

Д. Анестезин

445. До -альфа, бета-адреноміметиків належать такі препарати:

А. Адреналіну гідрохлорид, норадреналіну гідротартрат

Б. Мезатон, санорин

В. Ізадрин, сальбутамол

Г. Мезатон, галазолін

Д. Ізадрин, мезатон

446. До ущільнення поверхневого шару клітин слизових оболонок шляхом утворення плівки призводять такі лікарські речовини:

А. В’яжучі

Б. Подразнювальні

В. Адсорбуючі

Г. Обволікальні

Д. Місцевоанестезуючі

447. Поглинати та затримувати різні речовини здатні такі засоби:

А. Адсорбуючі

Б. В’яжучі

В. Обволікальні

Г. Місцевоанестезувальні

Д. Подразнювальні

448. У складі мікстур для зменшення подразнювальної дії застосовують такий препарат:

А. Слиз із крохмалю

Б. Дикаїн

В. Анестезин

Г. Танін

Д. Дерматол

449. Визначте М-холіноміметичні засоби:

А. Ацеклідин, пілокарпін

Б. Скополамін, метацин

В. Платифілін, атропін

Г. Скополамін, дитилін

Д. Платифілін, ацеклідин

450. Визначте препарат, для якого характерні такі властивості: є алкалоїдом, застосовують для лікування глаукоми:

А. Пілокарпіну гідрохлорид

Б. Атропіну сульфат

В. Ацеклідин

Г. Скополамін

Д. Платифілін

451. Визначте антихолінестеразні засоби:

А. Прозерин, галантамін

Б. Пілокарпін, ацеклідин

В. Галантамін, пілокарпін

Г. Платифілін, фурацилін

Д. Галантамін, ацеклідин

452. Визначте, в яких випадках застосовують антихолінестеразні засоби:

А. Атонія сечового міхура, глаукома

Б. Бронхіальна астма, атонія кишок

В. Епілепсія, хвороба Паркінсона

Г. Стенокардія, тахікардія

Д. Артеріальна гіпотензія, брадикардія

453. При отруєнні фосфорорганічними сполуками застосовують такі засоби:

А. Атропіну сульфат, реактиватори холінестерази

Б. Ацеклідин, подразнювальні засоби

В. Адсорбуючі засоби, пілокарпіну гідрохлорид

Г. Прозерин, адсорбуючі засоби

Д. Ноотропні засоби, в’яжучі засоби

454. Визначте препарат, при застосуванні якого виникають такі ефекти: розширення зіниць і підвищення внутрішньоочного тиску, тахікардія, зниження секреції бронхіальних і травних залоз:

А. Атропін

Б. Прозерин

В. Ацеклідин

Г. Пілокарпін

Д. Галантамін

455. Атропін застосовують при таких захворюваннях:

А. Кишкова коліка, бронхіальна астма

Б. Гіпоацидний гастрит, тахікардія

В. Виразкова хвороба шлунка, стенокардія

Г. Аритмія, артеріальна гіпертензія

Д. Кишкова коліка, гангрена

456. Визначте препарат: є алкалоїдом, пригнічує центральну нервову систему, призначають для запобігання рефлекторній брадикардії:

А. Скополамін

Б. Атропін

В. Метацин

Г. Прозерин

Д. Бензогексоній

457. При гострому отруєнні атропіном призначають такі заходи:

А. Все перераховане правильно

Б. Промивання шлунка суспензією активованого вугілля

В. Промивання шлунка 0, 1 % розчином калію перманганату

Г. Призначають сольові проносні

Д. Інгаляції кисню

458. Визначте препарат, при застосуванні якого виникають такі ефекти: звуження зіниць, брадикардія, зниження артеріального і внутрішньоочного тиску, полегшення нервово-м'язової передачі:

А. Прозерин

Б. Ардуан

В. Бензогексоній

Г. Цититон

Д. Пентамін

459. Визначте ефект дії платифіліну:

А. Зниження тонусу гладеньких м'язів внутрішніх органів та судин

Б. Підвищення тонусу гладеньких м'язів внутрішніх органів

В. Звуження кровоносних судин

Г. Звуження зіниці

Д. Нормалізація серцевого ритму

460. Визначте засоби для неінгаляційного наркозу:

А. Натрію оксибутират, пропанідид

Б. Фторотан, тіопентал-натрій

В. Азоту закис, фторотан

Г. Ефір для наркозу, енфлуран

Д. Фторотан, гапотан

461. До бета ‒ адреноміметиків належать такі препарати:

А. Ізадрин, сальбутамол

Б. Нафтизин, мезатон

В. Норадреналіну гідротартрат, адреналіну гідрохлорид

Г. Анаприлін, октадин

Д. Адреналіну гідрохлорид, тразикор

462. Колоїдні розчини здатні утворювати такі речовини:

А. Обволікальні

Б. Адсорбуючі

В. В'яжучі

Г. Подразнювальні

Д. Місцевоанестезуючі

463. Адреналіну гідрохлорид застосовують при такому стані:

А. Гіпоглікемія

Б. Тахікардія

В. Гіперглікемія

Г. Бронхоспазм

Д. Гіпертензія

464. При гіпоглікемічній комі, зупинці серця, анафілактичному шоку, бронхіальній астмі застосовують такий препарат:

А. Адреналіну гідрохлорид

Б. Норадреналіну гідрохлорид

В. Мезатон

Г. Ефедрину гідрохлорид

Д. Ізадрин

465. Визначте, яким шляхом не можна вводити адреналіну гідрохлорид:

А. Усередину

Б. Підшкірно

В. Внутрішньом'язово

Г. Внутрішньовенно

Д. Немає вірної відповіді

466. Бета-адренорецептори вибірково збуджує такий препарат:

А. Сальбутамол

Б. Мезатон

В. Ізадрин

Г. Нафтизин

Д. Резерпін

467. Визначте такий препарат, для якого характерні такі властивості: застосовують при колаптоїдному стані, стимулює серцеву діяльність, вводять внутрішньовенно краплинно:

А. Норадреналін

Б. Ізадрин

В. Резерпін

Г. Празозин

Д. Мезатон

468. Під час нападу бронхіальної астми не застосовують такий лікарський засіб:

А. Мезатон

Б. Ізадрин

В. Сальбутамол

Г. Адреналіну гідрохлорид

Д. Ефедрину гідрохлорид

469. Для лікування риніту застосовують такі препарати:

А. Нафтизин, мезатон

Б. Фенацетин, резерпін

В. Анаприлін, напроксен

Г. Ефедрину гідрохлорид, тропафен

Д. Віскен, резерпін

470. Визначте препарат, що належить до бета-адреноблокаторів:

А. Анаприлін

Б. Октадин

В. Резерпін

Г. Ефедрину гідрохлорид

Д. Санорин

471. Для бета-адреноблокаторів характерні такі ефекти:

А. Підвищення тонусу бронхів, зниження артеріального тиску

Б. Зниження тонусу бронхів

В. Тахікардія, підвищення артеріального тиску

Г. Лейкопенія, адинамія

Д. Поліфагія, стенокардія

472. При гіпертензії, стенокардії, тахікардії застосовують такий препарат:

А. Анаприлін

Б. Адреналін

В. Мезатон

Г. Октадин

Д. Резерпін

473. Для інгаляційного наркозу використовують такі засоби:

А. Ефір для наркозу, фторотан, азоту закис

Б. Тіопентал-натрій, натрію оксибутират, азоту закис

В. Кетамін, пропанідид, тіопентал-натрій

Г. Ефір для наркозу, аерозолій

Д. Тіопентал-натрій, СО2

474. Визначте наркозний засіб, для якого характерні такі ознаки: велика наркозна активність, рідина, що не горить, легко регулювати глибину наркозу, коротка стадія збудження, пробудження після наркозу настає швидко:

А. Фторотан

Б. Азоту закис

В. Ефір для наркозу

Г. Тіопентал-натрій

Д. Натрію оксибутират

475. Визначте препарат, що не належить до групи гангліоблокаторів:

А. Дитилін

Б. Пентамін

В. Бензогексоній

Г. Гігроній

Д. Пірилен

476. Визначте стадію наркозу, для якої характерно поступове зникнення рефлексів, стабілізація дихання, артеріального тиску, діяльності серця, розслаблення скелетних м'язів:

А. Стадія хірургічного наркозу

Б. Стадія анальгезії

В. Атональна стадія

Г. Стадія збудження

Д. Стадія релаксації

477. Визначте наркозний засіб, який має такі властивості: уводять у вену струминно дуже повільно, наркоз настає через 1 ‒ 2 хв, тривалість дії 20 ‒ 30 хв:

А. Тіопентал-натрій

Б. Пропанідид

В. Фторотан

Г. Азоту закис

Д. Немає вірної відповіді

478. Для утворення 2 % розчину тіопентал-натрію з 0, 5 г препарату слід узяти таку кількість розчинника:

А. 25 мл

Б. 100 мл

В. 10 мл

Г. 200 мл

Д. 50 мл

479. Визначте причину, чому етиловий спирт не слід застосовувати як засіб для наркозу:

А. Усе перераховане ‒ правильно

Б. Слабка наркотична дія

В. Недостатня широта наркотичної дії

Г. Тривала стадія збудження

Д. Є інші, більш ефективні засоби

480. Визначте мету введення наркотичних анальгетиків, нейролептиків, транквілізаторів, міоелаксантів разом із наркозними засобами:

А. Для потенціювання

Б. Для кумуляції

В. Для антагонізму

Г. Для сенсибілізації

Д. Для сінергізму

481. Визначте відхаркувальний засіб, що містить суміш полісахаридів з алтеї лікарської:

А. Мукалтин

Б. Тусупрекс

В. Кодеїн

Г. Бромгексин

Д. Натрію гідрокарбонат

482. У разі гострого отруєння етиловим спиртом слід провести такі заходи:

А. Всі відповіді вірні

Б. Промити шлунок 0, 1 % розчином калію перманганату