Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Закон незалежного комбінування генів.






У нащадків від схрещування бітьків, які розрізняються більше ніж за однією парою ознак, кожна пара ознак підкоряється закону розщеплення незалежно від інших пар, в результаті чого виникають нові комбінації ознак, які не зустрічалися у батьків.

Наприклад,

Р: ААВВ х ааbb

Цей закон справедливий для генів, які відносяться до різних груп зчеплення.

З приведених законів успадкування, встановлених Г.Менделем, походять основні закони спадковості:

1. Закон дискретної (генної) спадкової детермінації ознак. Цей закон лежить в основі теорії гена.

2. Закон відносної стабільності спадкової одиниці (гена).

3. Закон алельного стану гена (домінантність і рецесивність).

Закони Моргана – основні положення хромосомної теорії спадковості, остаточно розроблені Т.Морганом і його співробітниками (1911-1915):

1. Гени знаходяться в хромосомах і в границях однієї хромосоми утворюють одну групу зчеплення. Кількість груп зчеплення дорівнює гаплоїдному числу хромосом.

2. В хромосомі гени розміщені лінійно.

3. Під час мейозу між гомологічними хромосомами може відбуватися гросинговер, частота якого пропорційна відстані між генами.

Закон чистоти гамет – встановлений Г.Менделем закон, сутність якого в тому, що у диплоїдних гібридних організмів (Аа) гамета може нести тільки один з двох алелів даного гена (а або а), привнесених при заплідненні різними батьками (АА та аа). Отже, гамета не може бути гібридною, вона несе алель одного з батьків у чистому вигляді, тобто в тому вигляді, в якому він був привнесений гаметою цього батька в гібридну зиготу. Матеріальною основою чистоти гамет є процес мейозу.

Закон гомологічних рядів в спадковій мінливості (М.І.Вавілов):

Генетично близькі види і роди рослин мають подібні, паралельні ряди спадкових форм (гомологічні ряди) з такою правильністю, що, знаючи ряд форм в межах одного виду, за гомологією можна передбачити існування паралельних форм у іншого вида, генетично близького першому. Отже, чим ближче один до одного стоять види за походженням, тим чіткіше проявляється подібність між рядами морфологічних ознак та фізіологічних властивостей.

Правило Чаргаффа – фундаментальне положення молекулярної генетики, за яким в будь-яких молекулах ДНК сума пуринових основ дорівнює сумі пиримідинових основ:

Дійсно, внаслідок комплементарності азотистих основ в молекулі ДНК молярна кількість аденіна дорівнює молярній кількості тиміна: А=Т або А/Т=1

Так само Ц=Г, або Ц/Г=1. Отже,

Наслідком цього закону є постулат, згідно з яким нуклеотидний склад ДНК різних видів може варіювати тільки по відношенню сум комплементарних основ, А+Т = Г+Ц.

Центральна догма молекулярної біології – встановлене в результаті фундаментальних досліджень основне положення теорії спадковості; згідно з яким поток генетичної інформації (з урахуванням зворотньої транскрипції) відбувається в напрямку:

Отже, генетична інформація передається від нуклеїнових кислот до білка і ніколи не передається від білка до нуклеїнових кислот.

Закон Харді-Вайнберга (закон рівноваги генних концентрацій в панміктичній популяції): в присутності альтернативних алелів і при однаковій життєздатності різних генотипів вихідне співвідношення алелів (незалежно від їх абсолютної частоти) зберігається в усіх наступних поколіннях (тобто зберігається популяційна рівновага).

При частоті алеля А, яка дорівнює р, частота q алеля дорівнює 1-р. При вільному схрещуванні частота генотипів від рівноймовірного сполучення різних типів гамет, що несуть ці алелі, дорівнюватиме:

(рА+qа)2 = р2АА + 2рqАа + q2аа

яйцеклітини спермії
pA qa
pA p2AA pqAa
qa pqAa q2aa

Цей закон справедливий лише для ідеальної популяції.

Виражає ймовірні розподілення генотипів у популяції, яка вільно схрещується, у відповідності з коефіцієнтом розкладу бінома Ньютона (р+q)2.

Таблиця генетичного коду

Перша азо­тиста основа Друга азотиста основа І-РНК (ДНК) Третя азотиста основа
У(А) Ц(Г) А (Г) Г(Ц)
У(А) Фен Сер Тир Цис У(А)
Фен Сер Тир Цис Ц(Г)
Лей Сер - - а(г)
Лей Сер - Три Г(Ц)
Ц(Г) Лей Про Гіс Арг У(А)
Лей Про Гіс Арг Ц(Г)
Лей Про Глн Арг А(Т)
Лей Про Глн Арг Г(Ц)
А(Т) Іле Тре Асн Сер У(А)
Іле Тре Асн Сер Ц(Г)
Іле Тре Ліз Арг а(г)
Мет Тре Ліз Арг Г(Ц)
Г(Ц) Вал Ала Асп Глі У(А)
Вал Ала Асп Глі Ц(Г)
Вал Ала Глу Глі а(г)
Вал Ала Глу Глі Г(Ц)

4. Довідкова таблиця диплоїдної кількості хромосом (2 n)

Тварини Аскарида – Ascaris meg'alocephala   2, 4 Диня – Cucumis melo  
Бджола – Apis mellifera 16, 32 Дуб звичайний – Quercus robur  
Вепр – Sus scrofa   Дурман – Datura stramonium 24  
Вівця – Ovis aries   Жито – Secale cereale 14+ +(0– -8)В
Воша головна – Pediculus capitus   Кавун – Citrullus vulgaris  
Гідра прісноводна – Hidra vul­garis   Капуста городня – Brassica oleracea  
Голуб – Columba livia   Картопля – SoJanum tuberosum  
Жаба – Rana sp.   Квасоля звичайна – Phaseolus vulgaris  
Індик – Meleagris galti pavo   Конвалія – Convallaria majalis 36, 38
Капустяний білан – Pieris brassicae   Коноплі посівні – Cannabic sativa  
Качка, крижень – Anas platyrhincha   Конюшина лугова – Trifolhim pratense  
Квакша, жабка деревна – Hyla arborea   Конюшина повзуча – Trifolium repens  
Кінь – Equus caballus   Куколиця біла – Melandrium album  
Кішка домашня – Felix catus   Кукурудза – Zea mays 20+ +(1- -7)В
Коза домашня – Capra hircus   Кульбаба – Taraxacum ofijcinale  
Комар-пискун Culex pipiens   Латук – Lactuca sativa  
Коник – Stenobothrus lineatus   Лішина звичайна – Corylus avellana  
Курка – Gallus domesticus   Лілія – L ilium sp.  
Кріль – Lepus cuniculus   Липа серцелиста – Tilia cordata  
Корова – Bostanrus   Лисохвіст луговий – Alopecurus pratensis  
Лисиця – Vulpes vulpes   Люцерна посівна – Medicago sativa 16, 32
Людина – Homo sapiens   Льон звичайний – Linum usitatissimum  
Миша домова – Mus musculus   Мак снотворний – Papaver somniferum  
Мотиль – Chironomus plumosus   Малина звичайна – Rubus idaeus 14, 24, 28
Муха хатня – Musca domestica   Модрина – Larix sp.  
Мушка плодова – Drosophila melanogaster   Морква городня – Daucus carota  
Окунь – Perca fluvialis   Нічна краса – Mirabilis jalapa  
Осел – Equus asinus   Овес – Avena satiwa  
Пацюк сірий – Rattus norvegicus   Огірок – Cucumis sativus  
Плазмодій малярійний – Plasmodium malarie   Осика – Populus tremula 38, 57
Планарія – Planaria gonocephala   Переступень – Bryonia alba, B.dioica  
Равлик садовий – Helix pomacia 24, 48 Перець – Capsicum annuum  
Ропуха – Bufo sp.   Персик – Prunus persica  
Сазан – Cypriiius carpio   Пирій повзучий – Elytrigia repens  
Саламандра – Salamandra sp.   Просо – Panicum miliaceum  
Сарана мандрівна – Locusta migratoria   Пшениця дика однозернянка – Triticum monococcum  
Свинка гвінейська – Cavia cobaya   Пшениця тверда – Triticum durum  
Свиня свійська – Sus scrofa domestica   Пшениця м'яка – Triticum aestivum  
Собака домашній – Canis familiaris   Редис – Raphanus sativus var. radicula  
Тарган – Blatta orientals   Редька – Raphanus sativus var. major  
Тритон – Triturus vulgaris   Рис – Oryza sativa  
Хом'як золотистий – Mesocricetus auratus   Ріпак – Brussica napus var. oleifera  
Хом'як сірий – Cricetus grisens   Свиріпа – Sinapis arvensis  
Черв'як дощовий – Lumbricus terrestris   Скереда – Crepis capillaris  
Шовкопряд шовковичний – Bombyx mory   28, 56 Слива – Prunus domestica  
Шимпанзе – Anthropopithecus pan   Смородина – Ribes nigrum  
Ящірка прудка – Lacerta agilis   Соняшник – Helianthus annuus  
Рослини Абрикос – Armeniaca vulgaris   Сосна – Pinus sp.  
Аґрус – Ribes grossularia   Стоколос – Bromus inermis 28, 56
Акація біла – Robinia pseudoacacia   Суниці лісові – Fragaria vesca  
Алича – Primus divaricata   Суниці садові – Fragaria ananassa  
Арабідопсис – Arabidopsis Thaliana   Суниці мускусні – Fragaria moschata  
Береза бородавчаста – Betula verrucosa   28, 42 Тимофіївка – Phleum pratense 14, 42
Боби кінські – Vicia faba   Томат – Lycopersicum esculentum  
Бруква – Brassica napus. var. rapifera   Тополя чорна – Populus nigra 38, 57
Бук – Fagus silvatica   Традесканція – Tradescantia virginana  
Верба – Salix sp. 38, 76 Тютюн – Nicotiana tubacum 24, 48
Вербена – Verbena hibrida   Флокс – Phlox sp.  
Виноград – Vitis vinifera 38, 57, 76 Хміль – Humulus lupulus  
Вишня садова – Prunus cerasus   Хрін – Armoracia rusticana 28, 32
Вільха клейка – AInus glutinosa 28, 56 Цибуля – Allium cepa  
Гальтонія – Galtonia sp.   Цикорій – Cichorium intybus  
Гаплопаппус – Haplopappus gracilis   Черешня – Prunus avium  
Гарбуз – Cucurbita pepo 24, 40, 44, 48 Шпинат – Spinacia oleracea  
Горобина звичайна – Sorbus artcuparia   34, 51, 68 Шовковиця біла – Morus alba  
Гopix волоський – Juglans rеgia   Яблуня – Malus silvestris  
Горох посівний – Pisum sativum   Ялина – Picea sp.  
Горошок запашний – Lathyrus adoratus   Ялиця – Abies sp.  
Грицики – Capsella bursa pastoris   Ясен звичайний – Fraxinus excelsior  
Груша – Pyrus communis   Ячмінь – Hordeum vulgare  





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.