Використання футболу в системі оздоровчої рекреації

Футбол залишається найбільш популярним видом спорту і найбільш масовим видом оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Сучасний футбол можна характеризувати як особливу форму життєдіяльності людини, що виконує важливі соціальні функції. Рівень вимог у професійному футболі за останні десятиріччя настільки зріс, що вимагає прояву всіх функціональних та емоційних можливостей людини, нерідко в екстремальних межах.

Незважаючи на універсальність сучасного футболу, організованість у діях футбольної команди досягається чітким розподілом функцій (амплуа) між окремими гравцями.

В ході гри аматори оволодівають технікою, а також частково і тактикою сучасного футболу. Техніка пересування полем включає звичайний біг, біг спиною вперед, приставним і схресним кроком; стрибки вперед, у сторони, вгору; зупинки та ривки; повороти. Надзвичайно важливу роль відіграє техніка ударів; удари ногою виконуються внутрішньою стороною стопи, внутрішньою, середньою і зовнішньою частинами підйому, носком і п'яткою. Виконання кожного удару проходить попередню, підготовчу і робочу фази. Кожний варіант удару застосовується в різних ситуаціях; наприклад, удар внутрішньою стороною стопи – переважно при коротких і середніх передачах, а також при ударах з близької відстані. Техніка гри воротаря має свою специфіку. Основним її засобом є ловля м'яча; розрізняють техніку ловлі м'яча знизу, зверху і в падінні (зокрема з фазою польоту). Відбивання м'яча може виконуватися однією або двома руками, кулаком у стрибку, на місці, у кроці, після переміщень тощо. До воротарської техніки належить також техніка переведення і кидків м'яча – на місці чи в русі.

Футбол як вид оздоровчо-рекреаційної рухової активності передбачає, як правило, гру за спрощеними правилами. В аматорському футболі розміри поля можуть становити 80 × 50, 70 × 40 м або менше. Бажано, щоб розміри воріт були пропорційні розміру поля; так, середні розміри воріт для поля розміром 80 × 50 м становлять 6 × 2 м. Перед грою її учасники домовляються про кількість гравців у кожній команді. Гра проходить у два тайми, тривалість яких залежить від віку гравців та їхньої фізичної підготовленості; тривалість перерви між таймами повинна відповідати тривалості таймів.

Через значні розміри поля, велику кількість гравців і техніко-тактичну складність самої гри в якості засобу масового фізичного виховання та оздоровчої рекреації різних категорій населення найчастіше використовується міні-футбол. Гра в ньому проводиться на відносно невеликих майданчиках, відповідно менші розміри воріт, команда складається з 4-5 гравців. Правила в міні-футболі загалом ті ж самі, що й у великому футболі. Професійний міні-футбол відрізняється від великого футболу тим, що в ньому не регламентується кількість замін і не фіксуються положення " поза грою". Оскільки в аматорському футболі за спрощеними правилами грають так само, різниця практично нівелюється.