Вимоги до виробу

ЗМІСТ

І. ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З ПЕДАГОГІКИ, ФАХОВИХ МЕТОДИК ТА ДІЛОВОДСТВА

1.1. Загальні положення

Курсова робота з є обов'язковою складовою частиною процесу науково-методичної й професійної підготовки молодшого спеціаліста за спеціальностями 5.01010101 «Дошкільна освіта», 5.01010201 «Початкова освіта», 5.01010301 «Технологічна освіта», 5.02010501 «Діловодство», 5.02020501 «Образотворче мистецтво». Це форма самостійної творчої роботи студента. Курсова робота перевіряє не лише теоретичну й методичну підготовку майбутнього фахівця, але і його вміння працювати з літературою, досліджувати, аналізувати, систематизувати, узагальнювати педагогічний та науковий досвід, вести науково-педагогічні дослідження під керівництвом викладача. Підготовка цих робіт дає можливість студентам: систематизувати здобуті теоретичні знання, перевіряти їх якість, науково і креативно мислити, розвивати пізнавальну активність, аналізувати та порівнювати різні підходи щодо розв'язання певної педагогічної проблеми.

Наукова робота виявляє здатність студента до самостійного осмислення проблеми; формує початкові вміння вести науковий експеримент, чітко й логічно викладати свою думку; перевіряє рівень володіння сучасними методами навчання, здатність застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, а також уміння формулювати висновки, рекомендації, оформляти результати.

1.2. Порядок виконання та структура курсових робіт

Готуючись до виконання курсової роботи, у вересні-жовтні студент обирає тему із Переліку рекомендованого засіданням організаційно-методичної комісії коледжу. Тема повинна зацікавити студента, викликати прагнення глибоко вивчити її суть. Після визначення теми студент повинен отримати першу настановчу консультацію у керівника виконання курсової роботи. Під час консультації визначаються: загальні вимоги до роботи, порядок її виконання, орієнтовний план, джерела, які підлягають вивченню, зміст та методика проведення конкретного дослідження, визначаються терміни виконання етапів роботи.

Курсова робота передбачає такі етапи:

• добір теми, настановча консультація;

• затвердження графіку виконання роботи;

• складання бібліографії з теми;

• вивчення літературних джерел із теми дослідження;

• затвердження плану курсової роботи;

• формування наукового апарату;

• додаткове вивчення літератури;

• збір емпіричного матеріалу (проведення спостережень, опитування, тестування);

• підготовка першого варіанту роботи (до виходу на переддипломну практику);

• перевірка керівником першого варіанту роботи;

• внесення змін до плану та змісту роботи;

• оформлення остаточного варіанту роботи згідно вимог;

• подача курсової роботи у навчальну частину (за 2 тижні до захисту).

1.3. Структура курсової роботи

Курсова робота повинна містити:

• титульний аркуш;

• зміст;

• вступ;

• основну частину (розділи та підрозділи);

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки (при необхідності).

1.4. Опис структурних елементів

Титульний аркуш курсової роботи оформляється відповідно до Додатку А.

Зміст подають на початку курсової роботи (Додаток Б). Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, пунктів (якщо вони є і мають заголовок), зокрема, вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел та ін. Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження. А також подають загальну характеристику курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми (обґрунтування доцільності роботи). Актуальність та ступінь дослідженості проблеми розкривається шляхом стислого аналізу наукових доробок учених із даного питання і порівняння існуючих розв’язків проблеми. На основі визначених протиріч виділяється проблема, на розв’язання якої і будуть спрямовані дослідження.

Об’єкт дослідження – це частина реальної дійсності, яка підлягає дослідженню, тобто процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і конкретизує, що саме в об'єкті буде вивчатись.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора курсової роботи.

Мета дослідження полягає у встановленні, виявленні наукових фактів, формулюванні закономірностей, обґрунтуванні найбільш ефективних шляхів навчання й виховання. Тому в ній вживаються такі терміни: “визначити”, “дослідити”, “виявити”, “встановити”, “обґрунтувати”, “довести”, “перевірити”, “розробити” тощо.

Мета розкриває те, що автор хоче визначити при проведенні досліджень (остаточну мету): встановити залежності між чинниками; визначити зв’язки між явищами; розробити умови для усунення недоліків; розкрити можливості вдосконалення процесу; охарактеризувати обставини; простежити розвиток тощо.

Гіпотеза дослідження – це припущення, яке є відповіддю на поставлену проблему наукового дослідження. Гіпотеза передбачає шляхи розв’язання основного питання і тому вона потребує перевірки. При проведенні дослідження може перевірятись не один, а декілька варіантів припущень (гіпотез). У таких випадках існує більша вірогідність одержання позитивних результатів.

В окремих роботах гіпотеза може бути відсутня.

Завдання – це послідовні етапи дослідницької роботи, спрямовані на досягнення поставленої мети. Завдання повинні розкривати, конкретизувати мету дослідження і в загальному підсумку повинні бути адекватні цій меті.

Методи дослідження. В курсовій роботі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Щоб отримати достовірні результати, рекомендується використовувати різноманітні методи. При проведенні психолого-педагогічних досліджень частіше використовуються наступні методи:

• теоретичні: індукція та дедукція, аналіз і синтез; порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація; узагальнення, формалізація, моделювання: наочно-образні, вербальні, знакові (символічні) та математичні (перфокарти, графіки) та інші моделі;

• емпіричні методи: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, рейтинг; педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальненння передового педагогічного досвіду.

Остаточне редагування вступу має здійснюватись після написання курсової роботи повністю. Зразок вступу подано у Додатку В.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. В основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладом результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Перший розділ присвячується, як правило, теоретичному обґрунтуванню питання. Назва розділу має відображати сутність проблеми. Не допускається називати його загальним визначенням " Теоретична частина", " Теоретичний розділ", " Теоретичне обґрунтування" та iн. Він як звично повинен містити 2 підрозділи.

Невід’ємною частиною першого розділу є огляд наукових джерел з досліджуваного питання. В огляді літератури окреслюють основні етапи розвитку наукової думки з даної проблеми стисло, в аналітичному плані, критично висвітлюють роботи попередників, їх різні погляди, називають ті питання, що залишились невирішеними і визначають таким чином місце курсової роботи у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити огляд літератури коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

У другому розділі обґрунтовують вибір напрямку досліджень, розробляють загальну методику впровадження, наводять методи вирішення завдань (вивчення окремих тем, виховання окремих рис особистості і т.д.) та, в разі необхідності, їх порівняльні оцінки.

Тобто, в основу розділу покладається описання методик та практики роботи з проблеми, що досліджується курсовою роботою. Не допускається називати розділ " Практична частина", " Експериментальна частина". В розділі описуються результати спостережень, методики вивчення окремих понять, тем, результати анкетувань, бесід та ін., проводиться їх аналіз, а також узагальнюються практичні висновки і рекомендації. Як правило містить 2 підрозділи. В роботах з історії педагогіки емпіричне дослідження може полягати у виявленні стану реалізації досліджуваної проблеми в історичному аспекті та практиці роботи сучасної школи.

Студент повинен висвітлити те нове, що він вносить у розробку проблеми, порівняти його із даними інших дослідників та практиків. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

ІІ. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

З ПРАКТИКУМУ У НАВЧАЛЬНИХ МАЙСТЕРНЯХ

ТА ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА

2.1. Загальні положення

Курсова робота з практикуму в навчальних майстернях (декоративно-прикладного мистецтва) є обов'язковою складовою процесу професійно-практичної підготовки молодшого спеціаліста спеціальностей 5.01010301 «Технологічна освіта», 5.02020501 «Образотворче мистецтво». Це форма самостійної творчої роботи студента. Курсова робота виконується протягом V-VI семестрів та узагальнює теоретичну й практичну підготовку майбутнього фахівця.

Курсова робота складається з двох частин – виріб і пояснювальна записка. Тематика курсових робіт та об’єкти праці (вироби) розробляється викладачами комісій технологічної освіти та образотворчого мистецтва, розглядається і затверджується на засіданні організаційно-методичної комісії на початку навчального року. Перелік тем знаходиться у навчальних кабінетах і доступний для студентів. Доцільно доводити до відома студентів орієнтовну тематику курсових робіт наприкінці ІV семестру. На початку V семестру здійснюється кількісний розподіл курсових робіт між викладачами. Тему курсової роботи студенти вибирають із затвердженого переліку з урахуванням їх здібностей, нахилів, можливостей матеріального забезпечення роботи.