Вимоги стосовно виконання програми практики

6.1. Календарний графік проходження практики має такі основні етапи:

- ознайомлення з організацією – базою проведення практики, її структурою та основними науковими та виробничими задачами;

- вивчення методичних підходів до розв'язання задач науково-дослідних досліджень, освоєння лабораторного устаткування і опанування прийомів самостійного його використання;;

- проведення передбачених досліджень для реалізації індивідуального завдання;

- систематизація зібраних для виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи матеріалів і написання звіту за результатами проходження практики.

6.2. Під час виконання першого етапу програми студент має:

- вияснити основні напрямки наукової та виробничої роботи і задачі, розв'язувані організацією – базою практики;

- ознайомитися з результатами попередньо виконаних науково-дослідних робіт;

- вивчити організаційну структуру, систему управління, ознайомитися з основними функціями підрозділів і професійним складом бази практики;

- ознайомитися з ефективністю впровадження результатів науково-дослідних робіт у народне господарство.

6.3. Виконуючи другий етап календарного графіку робіт, студент повинен вивчити інструкції з експлуатації використовуваного обладнання, застосовувані методики проведення досліджень, основні використовувані стандарти і нормативні документи, технології виготовлення дослідних зразків, порядок складання звітів, довідок, документів тощо.

6.4. Безпосередня участь студента-практиканта у роботах, які виконує виробниче підприємство чи науково-дослідна лабораторія (третій етап програми), може полягати у проведенні досліджень за окремими напрямками роботи, виготовленні дослідних зразків і випробувані їх властивостей, підготовці проектів розділів звітних документів.

6.5. В ході проходження практики студенти виконують роботи з:

- аналізу стану досліджень за темою майбутньої бакалаврської кваліфікаційної роботи;

- залучення нових і вдосконалення існуючих методик досліджень;

- дослідження властивостей і будови обраних об'єктів досліджень.

6.6. Найкращим методом організації практики є виконання студентами цільової бакалаврської кваліфікаційної роботи, пов'язаної з тематикою наукової діяльності бази практики. У такому разі практикант має підготувати роботу, присвячену розв'язанню конкретної теоретичної чи експериментальної задачі, що є актуальною для діяльності організації (підприємства, закладу), де він проходить практику.

6.7. Одночасно з виконанням першого – третього етапів студенти проводять збирання і аналітичне опрацювання теоретичних та експериментальних матеріалів для своєї майбутньої кваліфікаційної роботи. У період проходження практики остаточно формується концепція і структура бакалаврської кваліфікаційної роботи, її основні положення.

7. Підведення підсумків практики

7.1. Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми практики та індивідуального завдання. Письмовий звіт, підписаний та оцінений керівником від бази практики разом із щоденником, заповненим, як вказано в додатку А, подається на рецензування керівнику практики від кафедри.

7.2. Звіт має відповідати встановленим вимогам, а саме містити відомості про виконання студентом усіх розділів робочої програми практики та індивідуального завдання, висновки і пропозиції, розділи з питання охорони праці, список використаної літератури,.

7.3. Оцінювання результатів практики проводять на підставі представлених студентом:

- письмового звіту про проходження практики;

- накопичених за час практики матеріалів (даних), поданих у такій формі, яка була визначена науковим керівником і обумовлена календарним графіком;

- щоденник практики;

- відгук та оцінку наукового керівника;

- відгук й оцінку керівника практики від організації (за винятком випадків, коли місцем практики була кафедра – у такому разі відгук і оцінку надає керівник практик від кафедри).

7.4. Студент захищає звіт з практики з отриманням диференційованої оцінки на комісії, призначеній завідувачем кафедри. До складу комісії входять три особи: керівники практики – від кафедри і, по можливості, від бази практики, а також викладачі спеціальних дисциплін та, у разі необхідності, представники науково-дослідних лабораторій.

7.5. Комісія приймає залік у студентів на базах практики в останній день її проходження або у вищому навчальному закладі упродовж перших десяти днів навчальних занять, які починаються після завершення практики.

7.6. Результати практики студентів оцінюють за 100-бальною шкалою з обов’язковим поданням бальних оцінок за державною шкалою (з виставленням семестрової оцінки " відмінно", " добре", " задовільно" чи " незадовільно") і за шкалою ECTS (A, B, C, D, E, FX, F).

7.7. За наявності зауважень стосовно отриманих під час практики результатів або форми їх представлення, а також у випадку негативного відгуку принаймні одного з керівників практики, комісія має повноваження вимагати від студента подання додаткових матеріалів, які доповнюють відомості про ефективність виконаних ним робіт.

7.8. При визначенні семестрової рейтингової оцінки студента його оцінку за практику враховують з ваговим коефіцієнтом, який дорівнює кількості кредитів на практику, встановлених навчальним планом, але не більше п’яти кредитів.

7.9. Студенту, який не виконав програми практики з поважних причин, може бути надано право повторного проходження практики за умов, визначених університетом. Студента, який не виконав програми практики без поважних причин, або отримав негативну оцінку на комісії, відраховують з університету за неуспішність.

8. Вимоги щодо змісту та оформлення звіту

8.1. Звіт з практики є основним документом студента, який висвітлює виконану ним роботу та набуті компетенції.

8.2. Звіт з практики має містити вичерпні дані про виконання індивідуального завдання. В ньому мають бути сформульована мета дослідження, наведені аналітичний огляд літературних джерел з розв'язуваної проблеми, описані обрані методи дослідження, представлені отримані результати, висновки і практичні рекомендації.

8.3. Складовими частинами звіту є:

- титульна сторінка;

- реферат;

- зміст;

- перелік скорочень, позначення символів і спеціальних термінів (у разі необхідності);

- вступ;

- опис напрямків науково-дослідної роботи бази практики, методик дослідження фізичних явищ, будови і властивостей матеріалів, основних показників діяльності й досягнень колективу;

- аналітичний огляд літературних джерел і мета роботи;

- методи дослідження і проведення експериментальних робіт;

- результати досліджень;

- аналіз отриманих результатів, висновки і практичні рекомендації;

- перелік використаної літератури.

Титульну сторінку студент оформляє за зразком у Додатку Б.

Реферат у стислій формі інформує про зміст та основні результати роботи. У рефераті мають бути вказані кількість сторінок звіту, ілюстрацій, таблиць, використаних літературних джерел. На завершення реферату подають ключові слова.

Вступ має коротко охарактеризувати сучасний стан вивчення питання, місце проведеної роботи у низці такого роду досліджень та її мету.

Напрямки науково-дослідної роботи бази практики та основні досягнення колективу. Для прикладу, тематики бакалаврських кваліфікаційних робіт за профілем наукових досліджень кафедри «Прикладна фізика і наноматеріалознавство» мають на меті виконання теоретичних та експериментальних досліджень за такими узагальненими напрямками:

– нанотехнології і наноматеріали для потреб електроніки та накопичувачів енергії високої ємності;

– фізико-хімічні методи підготовки води та водних розчинів для технологічних процесів та модифікації матеріалів;

– створення пристроїв молекулярної енергетики;

– будова і фізичні властивості наноструктурованих матеріалів;

– фізико-технологічні основи методів нетрадиційної енергетики;

– фізичні процеси у наночастинках та наноструктурованих матеріалах;

– математичне моделювання фізичних процесів.

У звіті з практики практикант подає таку інформацію (рекомендується у вигляді таблиць):

- основні напрямки наукової діяльності кафедри;

- винахідницька діяльність й участь у виставках;

- видання монографій, підручників, посібників, наукових статей;

- участь професорсько-викладацького складу і наукових працівників у науково-технічних конференціях;

- підготовка науково-педагогічних кадрів;

- перелік унікального обладнання та нових приладів;

- використання у навчальному процесі результатів досліджень;

- характеристика міжнародної науково-технічної співпраці;

- участь молодих вчених (віком до 35 років) і студентів у науково-дослідній роботі кафедри.

Аналітичний огляд літературних джерел має містити систематизований і критичний виклад останніх публікацій, в яких проведено розв'язання даної проблеми і на які спирається студент-практикант. Відібрані за темою джерела інформації за темою (літературні, патентні матеріали, наукові звіти, технічну документацію тощо) узагальнюють. Суперечливі дані з літературних джерел також мають бути проаналізовані і критично оцінені. В огляді літератури виділяють невирішені раніше питання, обґрунтовують доцільність розробки теми, формулюють мету і конкретизують план роботи.

Методики досліджень. На основі аналізу сучасного стану проблеми і складеного плану роботи проводять обґрунтування вибору матеріалів і методів дослідження для розв'язання поставленої задачі. Стандартні методики досліджень докладно не описують, але дають посилання на відповідні літературні джерела або державні стандарти. Оригінальні методики, з якими студент-практикант знайомиться під час проведення експериментальних досліджень, мають бути описані з наведенням потрібних схем і розрахункових формул. Якщо у процесі досліджень була видозмінена стандартна і запропонована оригінальна методика з виготовлення іншої конструкції пристосувань, то необхідно подати її схему і основні параметри.

Результати досліджень. У цій частині звіту мають бути наведені результати експериментів у систематизованому вигляді, зручному для аналізу. Їх подають у вигляді таблиць, графіків, рисунків з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Потрібно також оцінити точність і достовірність отриманих експериментальних результатів, порівняти їх з теоретичними і літературними даними, якщо такі існують.

Аналіз результатів і висновки. На підставі огляду літератури і аналізу отриманих результатів наводять опис досліджуваного явища, механізму і кінетики процесу та впливу на нього різних чинників. Наведені узагальнення порівнюють з даними вітчизняних і закордонних авторів. На завершення формулюють висновки з проведеної роботи і перспективи подальших досліджень у даному напрямку.

Список використаної літератури подається в порядку появи посилань.

9. Методичні рекомендації з оформлення звіту

9.1. Обсяг звіту має складати 30–35 сторінок (без додатків). Основний текст шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – 1, 5. Відступи: зліва – 2, 5 см, справа – 1, 5, зверху й знизу – 2 см, першого рядка абзацу – 1 см; до верхнього колонтитула – 1, 25 см, до нижнього – 1 см. Вирівнювання – за шириною.

9.2. Рисунки і графіки виконують у вигляді окремих об'єктів за розмірами, які відповідають параметрам сторінки. Рисунки розташовують у тексті, нумерують за розділами (наприклад, рис. 1.2 – перший розділ, другий порядковий номер), підписують під рисунком по центру тексту. Рисунки у растрових форматах *.bmp, *.jpg з роздільною здатністю не менше 300 dpi імпортують у файл Word за допомогою меню: Вставка/Рисунок. Чорно-білі ілюстрації – Grayscale.

9.3. Таблиці подають як окремі об'єкти у форматі MS Excel або MS Word з розмірами відповідної сторінки складання. Таблиці нумерують по розділах, заголовки розміщують по центру.

9.4. Формули подають у форматі Equation 3.5, вирівнюють по центру тексту і нумерують по розділах (номер – в круглих дужках з правого краю.

9.5. Кількість додатків не обмежена і у обсяг звіту вони не входять.

10. Нормативні документи

1. Збірник нормативних документів Національного університету “Львівська політехніка” / За ред. професора Ю.Я. Бобала. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. — С. 339–352.