Романович Оля

Деражнянський район. Найвизначнішими туристичними об’єктами краю є місця, пов’язані з життям та діяльністю визначних осіб: класика світової літератури, великої російської поетеси Анни Ахматової (с. Слобідка Шелехівська), классика української літератури Михайла Коцюбинського (с. Радівці), видатного вченого, історика, етнографа та релігійного діяча Юхима Сіцінського (с. Мазники), а також народного героя Устима Кармалюка (с. Волоське).

До переваг району можна віднести насамперед сприятливе територіальне розташування, яке пояснюється наявністю залізничної магістралі. У районі є достатня кількість кваліфікованих кадрів, можлива їх підготовка та перепідготовка. Для розміщення нових виробництв є незадіяні виробничі приміщення та об’єкти незавершеного будівництва.

Перспективними для реалізації є інвестиційні проекти із впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарської продукції та забезпечення її переробки.

Дунаєвецький район. На території краю значна кількість історико-архітектурних та природних пам’яток. Найвідоміші пам’ятки архітектури: палац Орловських у Маліївцях (кінець ХVІІІ ст.), літня резиденція графів Красінських (с. Голозубинці), пам’ятки культової архітектури Поділля – старовинні католицькі храми у Смотричі та Підлісному Мукарові, Іоанно-Богославська церква в Макові тощо. Майже вся територія району – заповідники й заказники загальнодержавного та місцевого значення (загальна площа – 1, 5 тис.га). Гордістю Дунаєвеччини є старовинні парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва державного (Михайлівський, Малієвецький, Голозубинецький) та місцевого (Маківський, Миньковецький) значення. Кожен з них становить значну наукову, історико-культурну і художньо-естетичну цінність. Біля с.Маків над рівниною піднімається Кармалюкова гора – ландшафтний заказник державного значення. Є потенційні можливості для розвитку сільського «зеленого» туризму. Наявність річок, водойм, лісів та заповідних територій сприяє розвитку екологічного туризму.

Пріоритетні напрями для залучення інвестицій: сільське господарство (розвиток тваринницької галузі, є незадіяні приміщення); видобувна промисловість (видобуток та переробка корисних копалин, налічуються 20 кар‘єрів різних видів корисних копалин); переробна промисловість (переробка сільськогосподарської продукції, в наявності 4300 га плодово-ягідних насаджень); туристична та рекреаційна галузь (організація сільського «зеленого» туризму, будівництво закладів готельного господарства). На території району є сприятливі умови для будівництва вітроенергетичних споруд.

Ізяславський район. Туристичний потенціал складають численні історико-архітектурні пам’ятки, зокрема, замок князів Заславських (Рогнеда), палацовий комплекс князів Сангушків та Костел Святого Йосипа з монастирем для католиків-місіонерів, пам’ятка оборонної культової архітектури епохи ренесансу – монастирський комплекс ордену Святого Бернарда та ін., а також природно-рекреаційні особливості краю. Гідрогеологічною пам’яткою природи Ізяславського району є унікальний природний витвір – озеро Святе.

До переваг (особливостей) регіону можна віднести: вигідне географічне розташування; висококваліфіковані трудові ресурси; наявність незадіяних виробничих площ; значний ресурсно-сировинний потенціал та наявність підприємств харчової та переробної промисловості, туристичний потенціал.

Пріоритетними напрямами для інвестування є: сільське господарство, переробна і харчова галузі; будівельна галузь та виробництво високоякісних будівельних матеріалів з місцевої сировини; туристична та рекреаційна галузі.

Кам'янець-Подільський район. Значний туристичний та рекреаційний потенціал, велика кількість пам’яток архітектури, унікальний природний ландшафт створюють усі передумови для ефективного використання цих ресурсів з метою розвитку туристичної галузі.

В урочищі Лиса гора (с. Жванець) знайдені залишки поселень трипільської культури та унікального в Європі гончарного цеху (ІІІ тис. до н.е.). На лівому березі Дністра у сиву давнину знаходилось давньоруське місто Бакота – столиця Дністрянського Пониззя (ХІІ-ХІІІ ст.). Тут був сформований східно-слов’янський язичницький центр, на місці якого виник християнський скельний монастир, що відіграв чималу роль у поширенні християнської релігії у Середньому Подністров’ї.

Збережені як типові, так і неповторні реліктові угрупування рослин, ландшафтні комплекси, геологічні утворення, археологічні та історико-культурні пам’ятки. Саме тому територія району включена до території Національного природного парку «Подільські Товтри». Великою популярністю користується у туристів Кармелюкова гора та унікальна геологічна пам’ятка, одна з найкрасивіших карстових печер «Антлантида» (біля с. Завалля).

По течії річки Збруч до її впадіння в річку Дністер є всі передумови для будівництва туристично-оздоровчих закладів з використанням мінеральних вод типу «Нафтуся».

Розвиток туризму та сільського «зеленого» туризму, розширення мережі агроосель потребує облаштування відповідною інфраструктурою створених туристичних маршрутів.

Красилівський район. Головний туристичний об’єкт краю – садиба графа Потоцького в селищі Антоніни, одна з найкращих історико-мистецьких пам’яток (ХІХ - поч. ХХ ст.), де збереглися залишки архітектурного ансамблю та парку (флігель, манеж, ворота, садово-паркова зона тощо). Серед інших – численні культові споруди – чудові пам’ятки архітектури: костьол у класичному стилі (ХVІІІ ст., м. Красилів), Свято-Покровська церква (початок ХІХ ст., с. Ключівка), п’ятикупольний камінний храм Рождества Пресвятої Богородиці (ХІХ ст., с. Кульчини), костьол (поч.ХХ ст., с. Терешки); пам’ятки археології тощо.

Інвестиційна привабливість краю визначається поєднанням наявного економічного потенціалу з вигідним географічним розташуванням у центральній частині області і зумовлена низкою факторів: потужний промисловий потенціал і перспективи його розвитку, сприятливі природні та кліматичні умови для інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва, кваліфікована робоча сила та управлінський персонал, розвинена інфраструктура транспорту і зв’язку, зручне географічне положення, розвинена банківська мережа.

Летичівський район. Район має значний туристичний потенціал. Більшість історичних пам’яток та пам’ятних місць краю включені до туристичних маршрутів, створюється новий імідж українського турпродукту.

Меджибіж є одним з найдавніших міст України, перша історична згадка про який датована 1146 р. З усіх оборонних споруд древнього міста зберігся до наших днів замок (ХVІ ст.). Своїм мальовничим виглядом, вільною композицією об’ємів, високими атіками, оздобленою глухою аркатурою, Межибізький замок добре гармонує з широкими водними просторами Бугу і Бужка, які оточують його з трьох боків. У Меджибожі розташований також некрополь-могила засновника течії іудейської віри – хасидизму Баал-Шем-Това.

До найвизначніших туристичних об’єктів належать: кам’яна фортеця (кінець ХVІ ст.), залишки мурів та башта, які збереглися у Летичеві до наших днів; костьол (Санктуарій Летичівської Богородиці), де зберігалася чудотворна ікона Летичівської Божої Матері (ХVIІ ст.); церква Святого Михайла (XV-XVI ст., Летичів); церква з дзвіницею (XVIII ст., с. Западинці); Троїцкий костьол (XV ст., Меджибіж) та один із найновіших пам’ятників – Папі Римському Іоанну Павлу II, встановлений у Летичівському костьолі.\