Рівні творчої діяльності.

Механічне повторення або заучування – не найкращий засіб передавання соціального досвіду. Найбільший ефект досягається за активної участі вихованця в цьому процесі, при залученні його до творчої діяльності, спрямованої на розвиток мислення і розширення світогляду людини. Сама творча діяльність – процес неоднозначний. С.О.Смирнов виділяє два рівні творчої діяльності евристичний і креативний. Перший має емпіричний характер, другий – теоретичний. Обидва рівні важливі для людини і мають бути засвоєні тими, хто навчається. Але засвоїти їх однаково добре може не кожна людина; зазвичай в індивідуума виявляються здібності до якогось одного рівня. Проте, організовуючи навчальну діяльність, необхідно залучати тих, хто навчається, до творчої діяльності обох рівнів.

Творча діяльність, що стає необхідним інструментом професійного і побутового існування, є одним з головних показників людської сутності. Людина створює досить складні сучасні машини, які можуть робити за нього чимало роботи: розв’язувати складні математичні завдання, проектувати, будувати тощо краще за людину. Але створювати нові машина не може. Здатність до творчості властива лише людині.

Творчість потребує оригінальності мислення, пошуку рішень у різних умовах, прогнозування тощо, що значно розвиває розумову діяльність людини. Творча діяльність – це засіб інтенсивного розвитку інтелектуальних здібностей і особистісних якостей людини. Питання розвитку творчої діяльності учнів та студентів розглядаються у працях відомих учених: В.В.Давидова, З.І. Калмикової, В.О. Кан-Калика, О.М.Леон­тьєва, С.Д.Максименка, В.О. Моляка, Н.Д. Никандова, Я.О.Поно­марьова, З.І. Слепко та інших. У літературних джерелах майже немає матеріалу з питань методики формування завдань для розвитку творчої діяльності, розкриття можливостей розвитку творчої діяльності студентів гуманітарних ВЗН у процесі з вивчення інформатики. Ця стаття присвячена розгляду саме цих питань.

Навчання – цілеспрямований процес передачі та засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності. Воно виконує центральну функцію в розумовому розвитку та підготовці студентів до праці.

У структурі навчального процесу виділяють такі його елементи: постановка проблеми й усвідомлення пізнавальних завдань; формування понять, закріплення знань, формування вмінь та навичок; застосування їх у різних умовах; перевірка і оцінка навчальних досягнень та рівня розумового розвитку. Навчальна праця є важливим компонентом навчально-виховного процесу у ВЗН, саме тієї його сторони, яка відображає активність студента в оволодінні соціальним досвідом. Тому слід звертати особливу увагу на формування у студентів різноманітних, глибоких і міцних систем знань, на максимальну стимуляцію їх самостійної діяльності, розвиток стійких творчих інтересів, цілеспрямованості творчих пошуків, наполегливості під час виконання творчих завдань.

Творчість науковці розглядають по-різному. За визначенням С.О.Смирнова, творча діяльність є засобом інтенсивного розвитку інтелектуальних можливостей і особистісних якостей тієї людини, яка навчається. В.І. Петрушин говорить: “ Творчий процес – це діяльність людини, яка направлена на створення чогось нового, оригінального продукту у галузі ідей, мистецтва, а також виробництва і організації. Новизна, яка виникає в результаті творчої діяльності, може мати як об’єктивний, так і суб’єктивний характер". Творчість – це така діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове, чого до цього часу не було. Ставлячи завдання розробки методики навчання студентів гуманітарних вузів інформатики, спрямованої на розвиток їх творчої діяльності, візьмемо за основу визначення С.О.Смирнова.

Сутність творчості – у передбаченні результату, створенні силою думки гіпотези та її перевірці. Діапазон творчих завдань надзвичайно широкий і складний: від розв’язання головоломки до наукового відкриття – але сутність їх одна: при вирішенні здійснюється акт творчості, знаходиться новий шлях або створюється щось нове. Тут потрібні особливі якості розуму: спостережливість, уміння зіставляти й аналізувати, комбінувати, знаходити зв’язки і залежності, закономірності, тобто вирішення творчих завдань розвиває творчі здібності майбутніх спеціалістів. Як зазначає С.О.Смирнов, творча діяльність є засобом інтенсивної роботи, інтенсивного навчання. У процесі навчання від студента слід вимагати, щоб він умів правильно моделювати і користуватися аналогіями; науково фантазувати; бути працездатним, послідовним, наполегливим, пристрасним, самокритичним, точним.