Якісні методи діагностики в системі фінансової безпеки суб’єктів підприємництва

Отже, арсенал методичних підходів до оцінки рівня економічної безпеки суб’єкта господарювання є доволі широким та дозволяє визнача-ти характеристики як функціональних складових безпеки, так і різних напрямів його діяльності. Крім того, описані методи можуть застосову-ватися не диференційовано, а разом у межах процесу управління фінан-сово-економічною безпекою підприємства. Так, авторський колектив під керівництвом В. Геєця104 104Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство: монографія / [за ред. В. М. Геєця]. – Х.: ІНЖЕК, 2006. – 240 с. обґрунтовує схему взаємозв’язку основних блоків системи управління економічною безпекою підприємства, в якій виділяє: 1) блок оцінки та аналізу рівня економічної безпеки підприєм-ства, з використанням моделей формування системи показників еконо-мічної безпеки підприємства, комплексної оцінки рівня економічної безпеки, формування режимів функціонування підприємства; 2) блок діагностики загроз, в якому використовуються моделі прогнозування рівня економічної безпеки, оцінки сфер життєдіяльності та визначення домінуючих загроз; 3) блок формування адаптивної реакції підприємства, який передбачає використання моделей визначення пріоритетних напрямів відновлення економічної безпеки, руху потоків підприємства та локалізації загроз економічній безпеці підприємства.

Узагальнюючи вищенаведене, зробимо такі висновки у контексті вдосконалення методики оцінки рівня фінансово-економічної безпеки підприємства:

- економічно необґрунтованим є розрахунок узагальнюючого показника рівня безпеки (оскільки за його використання надто високим є рівень суб’єктивності встановлення вагового значення як окремих показників-індикаторів, так і функціональних складових); більш

прийнятним є визначення не інтегрального показника рівня безпеки, а узагальнюючого стану входження підприємства в економічно небезпечну зону;

- недостатньо обґрунтованим є використання однотипних показників для оцінки рівня безпеки різних (за розмірами, видами діяльності, рівнем безпеки) підприємств;

- недостатньо вдалим є принцип розрахунку рівня безпеки як міри відхилення фактичних показників його фінансово-господарської діяльності від критичних (з огляду на безпеку) та від оптимальних. Основою оцінки рівня безпеки повинне бути вивчення лише стану небезпеки діяльності підприємства.

З метою усунення цих недоліків можна запровадити методичний підхід до оцінки рівня фінансово-економічної безпеки підприємства, при якому діапазон значень рівня безпеки поділений на окремі рівні та стан «потрапляння» підприємства на той чи інший рівень визначається перевищенням фактичних значень окремих показників його діяльності над критичними обмеженнями індикаторів, які є неоднаковими для всіх рівнів, а підібрані виключно з урахуванням того рівня безпеки, який вони характеризують. Офіційна методика Міністерства економіки України передбачає поділ шкали безпеки на п’ять рівнів, тому доцільно аналогічно розглядати п’ять рівнів у межах діапазону економічної безпеки суб’єкта господарювання: критичний, передкритичний, низький, задовільний, прийнятний (таблиця 1.11).

Критичному рівню безпеки відповідає найнижчий стан, при якому найвищою є ймовірність припинення діяльності підприємства. Наголосимо, що нерівномірними (з огляду на безпеку підприємства) є показники ефективності використання ресурсів та, наприклад, збиток. Крім того, наявність злочинного зазіхання на ефективно діюче підприємство може призвести до припинення його діяльності швидше, ніж помірний рівень його конкурентоспроможності. У підприємства на стадії банкрутства суттєво знижується потреба у забезпеченні високого рівня прибутковості праці, витратомісткості і т. п. Тому про критично низький рівень фінансово-економічної безпеки свідчитимуть передусім індикатори в межах таких функціональних складових, як силова та фінансова (наявність злочинних посягань, рейдерство, неправомірні та незаконні дії з боку органів державного управління і контролю, інших ринкових суб’єктів, збитковість діяльності, незадовіль незадовільні показники фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності).

Таблиця 1.11 Характеристика станів фінансово-економічної безпеки підприємства*

Передкритичним визначимо такий стан фінансово-економічної безпеки, при якому фінансово-господарська діяльність суб’єкта господа-рювання неспроможна забезпечити належні обсяги доходу та є збитковою. На цьому рівні найважливішими складовими економічної безпеки виступають фінансова та інформаційна, нездатність забез-печення належного рівня яких може призвести до зниження безпеки, а отже й до ліквідації підприємства. Індикаторами на цьому рівні забезпечення економічної безпеки, які свідчать про негативні тенденції у фінансово-господарській діяльності первинної ланки економіки, виступають коефіцієнт автономії та маневрування, а також рентабельність доходу. При задовільному рівні фінансово-економічної безпеки підприємство здатне вести прибуткову діяльність, проте йому бракує висококваліфікованого персоналу, високою є плинність кадрів та низькою – ефективність їх праці. На цьому рівні підприємство неспроможне забезпечити споживачів товарами високої якості, що, у свою чергу, впливає на його імідж та фінансово-господарський стан.

Основними індикаторами, які характеризують задовільний рівень фінансово-економічної безпеки суб’єкта господарювання, є коефіцієнт від-ношення продуктивності праці до середньої заробітної плати, рентабель-ність діяльності підприємства, фондоозброєність та плинність кадрів. Найвищому (прийнятному) рівню безпеки відповідає такий стан функціонування підприємства, при якому проводиться достатньо ефективна фінансово-господарська діяльність із невисокою ймовірністю настання зовнішніх та внутрішніх загроз. За такого стану безпеки підприємством сформована надійна система її забезпечення, що дозволяє управляти всіма її функціональними складовими, своєчасно виявляти та знешкоджувати загрози. Особливістю узагальненого нами підходу є визначення не конк-ретного узагальненого значення рівня безпеки, а лише характеристики її стану, причому його діагностика здійснюється різними методами та з використанням різних показників-індикаторів, що не виключає загально-прийнятих методичних підходів до оцінки економічної безпеки підпри-ємства, поданих в економічній літературі, а дозволяє мінімізувати їх недоліки та посилити інтегрованість застосування.

Аналіз фінансової складової безпеки підприємства передбачає дослідження фінансового стану і основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою ідентифікації рівня загроз його фінансовим інтересам, а також виявлення резервів підвищення рівня фінансової безпеки підприємства106. У теорії фінансового менеджменту залежно від методів дослідження виділяють такі системи аналізу фінансової безпеки підприємства, як горизонтальний (трендовий) аналіз, вертикальний (структурний) аналіз, порівняльний фінансовий аналіз, аналіз фінансових коефіцієнтів, а також інтегральний фінансовий аналіз.

Оцінювання поточного рівня забезпечення фінансової безпеки підприємства здійснюється на основі детального аналізу загроз негатив-них впливів на фінансову безпеку і можливих збитків підприємства за реалізації цих негативних впливів, а також існуючої на підприємстві сис-теми аналізу і оцінювання всебічних результатів його фінансово-госпо-дарської діяльності107. Оцінювання поточного рівня забезпечення фінан-сової безпеки підприємства здійснюється за такими напрямами: 106Бланк И. А. Управление финансовой безопасностью предприятия / И. А. Бланк. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. – Вып. 10. –784 с. – (Серия «Библиотека финансового менеджера»). 107 Мунтіян В. І. Економічна безпека України: монографія / В. І. Мунтіян. – К.: КВІЦ, 1999. – 462 с.

- аналіз фінансової звітності підприємства (дослідження ліквід-ності, рентабельності, структури прибутку та витрат тощо);

- аналіз конкурентоспроможності підприємства;

- аналіз асортименту продукції підприємства;

- аналіз кваліфікації та потенціалу персоналу, системи управління підприємством;

- аналіз теперішньої та прогнозованої вартості капіталу;

- аналіз поставок і клієнтури підприємства;

- аналіз кредитної політики суб’єкта господарювання;

- аналіз динаміки цінних паперів підприємства тощо.

Оцінювання рівня фінансової безпеки підприємства повинно базуватися на таких принципах:

- відповідність параметрів оцінювання змісту процесів у системі фінансової безпеки;

- комплексність, тобто врахування всіх чинників, що впливають на загрози фінансовій безпеці підприємства;

- виділення головних елементів наявних або потенційних небезпек і загроз;

- періодичність оцінювання рівня фінансової безпеки підпри-ємства;

- можливість застосування необхідних запобіжних, попереджу-вальних, профілактичних та корегуючих заходів щодо виявлених або потенційних загроз108.

Визначення рівня фінансової безпеки у конкретний момент часу, попередження розвитку негативних тенденцій у діяльності підприємства, внесення необхідних коректив і прогнозування розвитку системи фінансової безпеки передбачає вибір обґрунтованої множини її показників-індикаторів. В одній із праць109 серед індикаторів фінансової безпеки виділено: індекси обсягів виробництва, динаміку прибутку, розмір заборгованості, частку на ринку, показники рентабельності, розміри капіталовкладень та довгострокових кредитів. 108 Барановський О. І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): монографія / О. І. Барановський. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. – 759 с. 109 Ковальов Д. Економічна безпека підприємства / Д. Ковальов, Т. Сухорукова // Економіка України. – 1998. –№ 10. – С. 48-53.