Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні засади щодо класифікації методів оцінки фінансово-економічної безпеки






ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

 

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЩОДО КЛАСИФІКАЦІЇ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

 

Однією з найважливіших умов забезпечення стійкого зростання підприємства і формування позитивних результатів його фінансової діяльності є існування ефективної системи фінансової безпеки, яка забезпечить захист підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз. У ході аналізу фахової літератури було визначено, що усі запропоновані методики визначення фінансової безпеки підприємства можна поділити на три великі групи:

І група – ті, що пропонують оцінювати рівень фінансової безпеки як складової економічної безпеки підприємства (С. Н. Ілляшенко [1, с.13], О. В. Араф’єва, Т. Б. Кузенко[2, с.98]);

ІІ група – ті, що пропонують оцінювати рівень фінансової безпеки на основі визначення загального стану фінансової діяльності підприємства (К. С. Горячева [3, с.44], Т. Ф. Косянчук [4, с.46], О.А.Кириченко, І. В. Кудря [5, с.184]);

ІІІ група – ті, що пропонують визначати інтегральний показник фінансової безпеки підприємства (І. О. Бланк) [6, с.36].

Розробка методів оцінки фінансової безпеки підприємства має важливе методологічне значення, пов'язане з необхідністю наявності інформації про його фінансової стійкості. Ця інформація необхідна не тільки менеджерам підприємства, його власникам, а й інвесторам і кредиторам. Зрозуміло, що підприємству, яке має незадовільний фінансовий стан, а отже незадовільний стан фінансової безпеки розраховувати на інвестиційні проекти та кредитування практично не можливо. Тому важливим елементом управління фінансовою безпекою підприємства стає об'єктивне і своєчасне визначення її рівня.

Питання методів оцінки фінансової безпеки підприємства є дискусійним. Це насамперед стосується вибору критеріїв оцінки фінансової безпеки підприємства, системи показників (індикаторів), які її характеризують, і самих методичних підходів до визначення рівня фінансової безпеки. Проведений аналіз методів оцінки рівня фінансової безпеки підприємства, наведених у науковій літературі, дозволив виявити кілька основних підходів.

На сьогоднішній день, методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки на підприємствах можливо згрупувати наступним чином (рис. 3.1).

У той же час, існуючі методики можливо поділити на дві великі групи: ті, що призначені для оцінки рівня економічної безпеки в цілому по підприємству, та ті, що спрямовані на оцінку окремих складових економічної безпеки. Проте спільним недоліком існуючих методик є проблема визначення пріоритетності відповідних оціночних показників, трудомісткість проведення та інтерпретації результатів оцінки. Крім того, динамічні ринкові умови господарювання вимагають від керівництва підприємств оперативного реагування на вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, і саме тому використання складних та трудомістких підходів є не виправданим. Практичним інструментом визначення фінансової безпеки підприємства має стати розробка та впровадження експрес – діагности, яка дозволить за її результатами з мінімальними витратами часу та максимальною ефективністю приймати управлінські рішення.

В умовах недостатньо розвинутого інформаційно–аналітичного забезпечення, що притаманне майже кожному вітчизняному підприємству, методика оцінки рівня фінансової безпеки має спиратися на традиційні показники, які використовуються у плануванні, обліку та аналізі господарської діяльності підприємства. Одними з найбільш поширених, на сьогоднішній день, є показники оцінки фінансового стану підприємства, які відображають стан фінансово-господарської діяльності підприємства, наявність, розміщення, використання та рух ресурсів підприємства.

 


 

Методики оцінки фінансово-економічної безпеки підприємства
Традиційні (базуються на оцінці ефективності та надійності функціонування підприємства)
Нетрадиційні (базуються на оцінці рівня розвитку, ризиків, ринкової вартості підприємства)
Базується на оцінці показників ефективності функціонування підприємства та захисту його майна і ресурсів
Базується на оцінці показників фінансової стійкості підприємства
Базується на теорії розпізнавання кризових станів підприємства
Базується на методах визначення ймовірності банкрутства
Базується на порівнянні величини інвестицій підприємства і ресурсів, необхідних для підтримки економічної безпеки
Базується на визначені ринкової вартості та економічної захищеності капіталу підприємства
Базується на оцінці стану ризиків, виявлення системних ризиків його розвитку

 


Рис. 3.1 - Методики оцінки рівня фінансово-економічної безпеки підприємства [7, с. 32]

Методичні підходи до оцінки рівня фінансової безпеки підприємства/М.В. Рета, А.О. Іванова // Вісник НТУ „ХПІ”. Серія: Технічний прогрес і ефективність виробництва. – Х.: НТУ „ХПІ”. - 2013. - № 21 (994) - С. 29-37

[5, 6, 7, 8])

5. Гнилицька Л. В. Використання концептуальних основ збалансованої системи економічних показників для оцінки стану та рівня економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності // Л.В. Гнилицька // Фінанси, облік і аудит – 2011 - № 18. – С. 263-271 6. Ткаченко А.М., Резніков О.Л. Оцінка рівня економічної безпеки підприємства / А.М. Ткаченко, О.Л. Резніков // Вісник економічної науки – 2010. - №1 – С. 101-106. 7. Іванюта Т.М., Заїчковська А.О. Економічна безпека підприємства: навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Т.М. Іванюта, А.О. Заїчковська – К.: Центр учбової літератури, 2009 – 256 с. 8. Бланк І.А. Фінансовий менеджмент: Навч. курс. – К.: Ніка-центр, Ельга, 2001. – 528 с.

Важливим фактором при виборі підходів до оцінки фінансово-економічної безпеки виступає відповідність методів оцінки фінансово-економічної безпеки підприємства і галузі, до якої належить підприємство, оскільки показники, що використовуються для оцінки фінансової безпеки підприємств різних галузей не можуть бути однаковими через різну спеціалізацію підприємств, різну структуру капіталу і майна [8, с.58].

У процесі оцінки фінансово-економічної безпеки підприємства важливе місце посідає економічна інформація, на основі якої вона проводиться. Інформаційним забезпеченням підприємства вважають сукупність форм документів, нормативної бази і реалізованих рішень щодо обсягу, розміщення і форм організації інформації, яка циркулює в системі оброблення економічної інформації чи в інформаційній системі [9, с.124].

Головною базою для оцінки фінансової безпеки підприємства виступає саме економічна інформація, оскільки вона являє собою сукупність показників, фактів, відомостей та інших даних, які переважно кількісно відображають суспільно-економічні явища і процеси та містить дані соціально-економічного планування і прогнозування, фінансових планів, первинного, оперативного й бухгалтерського обліку, статистичної звітності, економічного аналізу тощо.

Інформація, що застосовується в процесі оцінки фінансової безпеки на підприємстві має підпорядковуватись певним вимогам. До загальних вимог належать: достовірність інформації, необхідність і достатність її обсягу, своєчасність передачі та подання.

Об'єктивність економічної інформації, її адекватність господарським явищам визначають достовірність результатів аналізу, правильність, обґрунтованість висновків і пропозицій, що з них випливають. Використання в аналізі недостовірних даних про економічну діяльність призводить до помилкових висновків. Тому вся інформація, необхідна для аналізу, має ретельно перевірятися.

Процес аналізу системи забезпечення фінансової безпеки підприємства можна розмежувати за етапами: виявлення та ідентифікація можливих загроз, їх кількісна оцінка, розробка та впровадження підходів до забезпечення фінансової безпеки, моніторинг (рис. 3.2).

Рис. 3.2 - Етапи аналізу системи забезпечення фінансової безпеки підприємства

 

На першому етапі виявлення та ідентифікації можливих загроз відбувається постійний та систематичний аналіз і оцінка інформації про стан зовнішнього та внутрішнього середовища, а також виявлення факторів, що фактично або потенційно мають деструктивний вплив на фінансову безпеку підприємства, здійснюється їх класифікація і детальне вивчення.

Функції забезпечення фінансової безпеки покладено на службу безпеки підприємства, а саме на відділ фінансової розвідки, головною задачею якого є своєчасне виявлення і надання керівництву підприємства закритої інформації про реальні і потенційні зовнішні фінансові загрози функціонуванню підприємства.

На другому етапі кількісної оцінки визначається ймовірність і обсяг можливих втрат у випадку прояву певного ризику, а також здійснюється його кількісна оцінка. Визначення рівня ризику ґрунтується на пошуку взаємозв’язку між певними обсягами втрат, пов’язаними з реалізацією ризику та ймовірністю його виникнення. Сутність другого етапу полягає у проведенні розрахунків та виявленні «вузьких» місць в фінансовій діяльності підприємства.

Для здійснення оцінки фінансової безпеки підприємства в економічній літературі сформульовані різноманітні методичні підходи, що можна класифікувати за рядом ознак [10, с.3]: залежно від інформаційного забезпечення, залежно від методики визначення оціночних показників, залежно від глибини дослідження, за можливістю розробки управлінських рішень, за способом формування кінцевих результатів оцінки фінансової безпеки (табл. 3.1).

На думку Гладченко Т.М. прийнятним є індикаторний підхід, полягає в порівнянні фактичних значень показників фінансової безпеки з пороговими значеннями індикаторів її рівня. При такому підході високий рівень фінансової безпеки підприємства досягається за умови, якщо вся сукупність індикаторів знаходиться в межах порогових значень, а порогове значення кожного з індикаторів досягається не за рахунок інших [11, c.358]. Слід погодитися з Горячевою К.С., що цей підхід є правильним, виправданим, але в той же час використання цього підходу залежить в основному від визначення порогових значень, які є текучими залежно від стану зовнішнього середовища, а значить будуть різними для кожного окремого підприємства [3, c. 48]. На наш погляд, необхідно відзначити, що порогові значення будуть різними не для кожного конкретного підприємства, а залежатимуть від галузі функціонування підприємства.

Здійснивши кількісну оцінку рівня фінансової безпеки, підприємство приймає рішення про доцільність впровадження додаткових методів нейтралізації наслідків несприятливих ситуацій, що вже настали, а також методів, що дозволять уникнути негативного впливу деструктивних факторів у майбутньому. Зазвичай уникнути усіх ризиків практично не можливо, так як вони можуть виникнути у будь-який момент і незалежно від діяльності підприємства. Тому, відповідно підприємство застосовує інструменти, що допоможуть якнайбільше знизити імовірність настання несприятливих ситуацій.

До таких інструментів належать: відмова співпраці з партнерами, що порушують умови контракту, відхилення тих проектів реалізації господарських операцій, рівень фінансового ризику за якими перевищує максимально прийнятну величину, розширення об’єктів капіталовкладень, асортименту товарів і послуг, розподіл активів між найбільш безпечними і прибутковими категоріями, наприклад: кошти на поточних рахунках, банківські вклади, нерухоме майно, готівка в межах лімітів залишків каси [3, с.47].

 

Таблиця 3.1 - Класифікація методичних підходів до оцінки фінансової безпеки підприємства

Ознака Види методичних підходів
залежно від інформаційного забезпечення кількісні; якісні.
залежно від методики визначення оціночних показників Агрегатний Індикаторний Інтегральний; Рівноважний; Беззбитковий.
залежно від глибини дослідження Фундаментальні; Експрес - методи.
за можливістю розробки управлінських рішень Одномоментні; Стратегічні.
за способом формування кінцевих результатів оцінки фінансової безпеки Математичні; Графічні.

 

Підприємству необхідно додатково приділяти більше уваги розвитку та впровадженню методів мінімізації загроз та ризиків, які спрямовані саме на попередження їх реалізації шляхом встановлення обмежень на здійснення певних операцій (наприклад: максимальний розмір кредиту або депозитного внеску тощо).

Дієвим методом мінімізації загроз повинно бути страхування (як самострахування, так і комерційне страхування). Самострахування передбачає створення резервних фондів для нейтралізації наслідків настання небажаних подій внаслідок руйнівного впливу факторів деструктивного впливу (ризиків, загроз, небезпек) і покриття можливих збитків в результаті їх реалізації. При цьому джерелом формування означених фінансових ресурсів є виключно внутрішні ресурси суб’єкта господарювання.

Комерційне страхування передбачає передання всього фінансового ризику суб’єкта господарювання спеціалізованій фінансовій установі – страховій компанії. У цьому випадку джерелом покриття збитків є страхова компанія [12, с.98].

На останньому етапі забезпечення фінансової безпеки підприємства, здійснюється постійний моніторинг зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства та здійснюється контроль за виконанням усіх заходів, відповідно до сформованої стратегії. Визначаючи динаміку основних показників, можливо завчасно визначити фінансовий стан суб’єкта господарювання, виявити можливі небезпеки фінансової безпеки і, як наслідок, напрями стабілізації його поточного стану. [13, с.88].

Отже, процес оцінювання фінансової безпеки підприємства являє собою сукупність послідовних взаємопов’язаних етапів: виявлення та ідентифікація можливих загроз, їх кількісна оцінка, розробка та впровадження підходів до забезпечення фінансової безпеки, моніторинг. Забезпечення фінансової безпеки підприємства має відбуватися в контексті загальної концепції управління підприємством, спрямованої на досягнення бажаного рівня доходу та зниження ризиків.

У науковій літературі вже давно вдавалися до спроб кількісного оцінювання рівня фінансово-економічної безпеки підприємства. Це призвело до появи таких підходів: індикаторного, ресурсно-функціонального, забезпечення програмно-цільового управління розвитком підприємства, наявності чистого прибутку, рівня розширеного відтворення ресурсів та майна підприємства, ефективності маркетингової орієнтації підприємства. У цьому контексті варто узагальнити, що рівень фінансово-економічної безпеки первинної ланки економіки є належним (високим) у тому випадку, коли показники економічної ефективності діяльності є високими, а також, коли підприємство є ліквідним та платоспроможним, гарантується збереженість його майна та інформації, здійснюється планування і прогнозування діяльності.

Так, при індикаторному підході рівень економічної безпеки визначається за допомогою так званих індикаторів. Вони розглядаються як порогові значення показників, що характеризують діяльність підприємства в різних функціональних областях, дотичних до фінансово-економічної безпеки.

Література:

1. Вишнівська Б. Методи мінімізації фінансових ризиків / Б. Вишнівська // Економіст. – 2007. – № 6. – С. 58 – 59

2. Годун В. М., Орленко Н. С., Сендзюк М. А. Інформаційні системи і технології в статистиці: Навч. посіб-ник / За ред. д-ра екон. наук, проф. В. Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 2003. — 267 с.

3. Антонова О. Систематизація методичних підходів до оцінки фінансової безпеки підприємства // Економіка. – 2010. - № 6. – С. 3-7.

4. Козак Л. С. Концептуальні та методичні засади формування механізму забезпечення фінансової безпеки підприємств / Л. С. Козак, І. В. Багровецька // Eкономіка і управління. – 2008. - № 13. – С. 97 – 101.

5. Горячева К.С. Інформаційно-аналітичне забезпечення фінансової безпеки підприємства / К.С. Горячева // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 9(27). – С. 43 – 49

6. Мойсеєнко С. Методичні основи оцінювання економічної безпеки суб’єктів господарювання / С. Мойсеєнко // Наукові праці МАУП. – 2011. - вип. 3(30). – С. 87–91.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.