Білет 24

1.Відділ покритонасінні рослини Це найчисленніший відділ вищих насінних рослин і найвища ступінь в еволюції рослинного світу. Вони виникли наприкінці юрського – початку крейдяного періодів. Найхарактернішою ознакою покритонасінних є наявність квітки, а також плоду, всередині якого міститься насіння. Запилення покритонасінних відбувається за допомогою вітру, комах, птахів, води, має місце також самозапилення. Важливою ознакою покритонасінних є наявність добре розвинених справжніх судин, що проводять воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами. Покритонасінність – важлива перевага рослин, що дає змогу ліпше зберегти насіння від несприятливих умов і насамперед від висушування. Покр поділяють на два класи: дводольні та однодольні. Клас дводольні поділяють на підкласи – первиннопокривні і вториннопокривні. А клас однодольні – на чотири підкласи. Практичне значення покритонасінних полягає в тому, що саме до них належать всі найважливіші культурні рослини. Є десяток гіпотез про походження покритонасінних рослин, але найвірогідніша з них та, що обґрунтовує їхнє походження від голонасінних.

2.Динаміка та класифікація біоценозів В класифікації біоценозів, розрізняють такі підходи: географічний, історико-періодичний, структурно-фізіологічний, функціональний і екосистемний. Геогр.., полягає у поділі біоценозів за фіз., -гео., зонами. Істор., -період., виділяє біоценози за періодом існування їх на Землі. Структ., -фізіол., випливає з х-ної будови рослинного покриву та особливості представників тваринного світу. Функт., слабо опрацьований. Його складність зумовлена міграційною нестабільністю гетеротрофів. В екосистемному підході розрізняють: мікро екосистеми (стовбур дерева), мезоекосистеми (ліс або став), макроекосистеми (океан). Біоценозам притаманні такі часові терміни динаміки: Добова динаміка спричинена темною і світлою частиною доби. Сезонна динаміка біоценозу залежить від фенологічного стану (фенофази) біоценозу, видового складу і кількості видів, з яких він складається. Багаторічна мінливість біоценозів зумовлена змінами, що повторюються протягом декількох років у разі відсутності різкої зміни видового складу. Такі зміни останнім часом називають флуктуаціями, тобто незначними відхиленнями від „середньостатистичного” розвитку.

3.Австралійське біотичне царство охоплює Материкову, Новогвінейську, Новокаледонську та Фіджійську області. Флора австралійського царства охоплює понад десять ендемічних родин. Найбільшу роль у флорі царства відіграють родини злакових, бобових, складноцвітих, орхідних, лілейних Фауна Австралійського царства надзвичайно своєрідна. Достатньо зауважити, що це єдине царство, де є ендемічній підклас ссавців – однопрохідні, представлені качкодзьобом і єхидною. Давні компоненти є в іхтіофауні прісних вод Австралії. Це передусім дводихаюча риба рогозубІз земноводних у фауні царства переважають квакші та свистуни, ареал яких охоплює Неотропічне царство, Південну Африку і Австралію. Справжні жаби є на півночі царства і на островах Фіджі. З плазунів характерні дві ендемічні родини; з черепах – двокігтеві, з ящірок – лусконогі Фауна птахів характеризується високим ендемізмом на рівні родин. Зокрема, ендемічні родини казуарів, ему