Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Зародження системи національної політичної економії у Німеччині (Ф.Ліст). Історична школа (В.Рошер, К.Кніс, Б.Гільденбрант).






Основною працею Фрідріха Ліста є написана ним книжка «Національна система політичної економії, міжнародної торгівлі, торгова політика й німецький митний союз. Цю книжку спрямовано на захист протекціонізму як обов’язкової умови становлення економічної могутності нації.

1етап- стара економічна школа(40-ві-60-ті роки 19 ст). В. Рошер, К. Кніс, Б.Гільденбрант.

2етап- нова історична школа:

Перша хвиля(70-90ті рр.. 19 ст) Г. Шмоллер, Л.Брентано, К. Бюхер.

Друга хвиля(90-ті рр.. 19 ст.- перша третина 20 ст) В. Зомбарт, М. Вебер.

Історичний метод дослідження працівників цієй школи характеризується аналізом економіки й економічної поведінки з погляду всіх історичних аспектів людського життя: історії розвитку культури, науки, мистецтв, індустрії, релігії, моралі, держ. інституцій, тобто кожен елементр цивілізаційного процесу стає предметом уваги.

Нім. економісти, виходячи з ідеї німецької національної єдності визнавали визначальну роль держави в ек. процесі.

Лідером історичної школи був Вільгельм Рошер. Історична школа в особі Рошера мала рішучого поборника еволюційного шляху розвитку суспільства. Він уважав будь-яке революційне перетворення злом, оскільки наслідки його завжди непередбачувані, а хаос як невід'ємний супутник переворотів заважає розвиткові започаткованих прогресивних явищ.

Теорію поступального розвитку суспільства Рошер протиставляв соціалістичним ідеям, які набували тоді все більшого поширення.

Іншим німецьким адептом історичного методу був професор-економіст Бруно Гільдебранд «Політична економія сучасного і майбутнього»

Бруно Гільдебранд значно рішучіше, ніж Рошер, нападає на класичну політекономію: не визнає об'єктивності економічних законів, універсальності узагальнень, принципу індивідуалізму і критикує Рошера за те що той намагається примирити свою теорію з класичною.

Історія у Гільдебранда — це не лише засіб доповнення економічних теорій, а зброя повного оновлення науки.

Третій представник історичної школи Карл Кніс. Він виходить з того, що рівень економічної могутності суспільства і теоретичні концепції, які відображають стан цього суспільства, є результатами певної передісторії розвитку. Рівень, якого досягало воно на даний момент, є перехідною фазою до його наступного прогресу.

Кніс критикує Рошера за визнання об'єктивності законів та використання класичних методів у дослідженнях, а Гільдебранда — за перебільшення ролі чистої теорії. Але він солідаризується з ними щодо питань аналізу еволюції явища у його взаємозалежності і взаємозумовленості з іншими аспектами суспільного розвитку.»Політична економія з погляду історичного методу».






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.