Предмет і завдання психодіагностики.

Предметом психодіагностики стає розпізнавання конкретного психічного явища, що перебуває в динамічному стані, з локалізацією його за якістю і часом.

Як практична діяльність психодіагностика здійснюється в цілях дослідження реального стану суб’єкта, як наукова – прагне до опису явищ психіки.

Елементи поняття «психодіагностика»:

1. Психодіагностика як один з видів діяльності психолога є процесом розпізнавання психічних особливостей людини в цілях вирішення її проблем.

2. Психодіагностика як розпізнавання – специфічний вид пізнавальної діяльності, що полягає не лише у вимірюванні, а й у інтерпретації явищ психіки.

3. Психодіагностична діяльність має загальні риси з іншими видами діагностики, але обмежена її об’єктом - психікою людини.

4. Психодіагностику можна віднести як до науки, так і до мистецтва на тій підставі, що діагноз в ній базується не лише на методах наукового пізнання дійсності, але й на творчій інтерпретації фактів та зв’язків.

5. Психодіагностика як наукова дисципліна є розділом практичної психології, який в оцінці і розумінні виникаючих проблем використовує психологічні знання, закономірності формування і розвитку психіки.

6. Психодіагностичний процес в науковій його організації використовує: об’єкт обстеження, психодіагностичні методики, взаємодію діагноста і випробовуваного та психологічний діагноз.

Завдання психодіагностики полягає у вимірюванні відмінностей між індивідами або реакціями одного індивіда в різних умовах.

Визначаючи завдання психодіагностики, необхідно враховувати ситуацію психодіагностики в цілому, розрізняючи.

- ситуації клієнта

- ситуації експертизи.

Відмінність психотерапевтичного втручання від медичного полягає в наступному:

1) нозологія діагностовано проблеми криється не в хворобливих процесах, що відбуваються в організмі людини, а в психологічних особливостях особистості;

2) людина, що звертається за допомогою, суб’єктивно не визнає себе хворою.

Психодіагностичні завдання тут можуть вирішуватися наступними способами.

1. Тривале спостереження за обстежуваним, здійснюване в ході надання йому допомоги (в ході консультування, психотерапії).

2. Спостереження за обстежуваним в реальних умовах його життя (спостереження за поведінкою дитини в дитячому саду).

ТЕМА 2

«ПСИХОМЕТРИКА, ПОНЯТТЯ ПРО НАДІЙНІСТЬ ТА ВАЛІДНІСТЬ»

Навчальний час 10 годин

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1 Психодіагностика й психометрія

2 Психодіагностика й психологічна оцінка

3. Психодіагностичний метод і діагностичні підходи

4. Тест як основний інструмент психодіагностики

Рекомендована література:

1. Анастази А. Урбина С. Психологическое тестирование: пер. с англ. – Спб.: Питер, 2001. – 780 с.

2. Балабанова Л.М. Категория нормы в психологии студенческого возраста. – Х.: Консум, 1999. –240 с.

3. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – Спб.: Питер, 1999. 528 с.

4. Гайда В.К., Захаров В.П. Психологическое тестирование. – Л., 1982.

5. Гильбух Ю.З. Актуальные вопросы валидации психологических тестов / Вопросы психологии, № 5. - M.: Педагогика, 1978. С. 108-118.

6. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента. – М., 1982.

7. Гуревич К.М., Акимова А.К., Козлова В.Т. Статистическая норма или социально-психологический норматив? // Психологический журнал, 1986, №3.

8. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. – К., 1984.

9. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности. – М., 1985.

10. Общая психодиагностика. /Под ред. А.А.Бодалева и В.В.Столина. – М., 1987.

11. Основы психодиагностики. /Под ред. А.Г.Шмелева.Уч. пос. – М., Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.

12. Психологические измерения. Сб.: пер. с англ. – М., 1967.

13. Пфангацль И. Теория измерений. – М., 1976.

14. Суходольский Г.В. Основы математической статистики для психологов. – Л., 1972.