Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Организация эк. сотрудничества и развития (ОЭСР) и консультативные группы государств как регуляторы МЭО.






 

ОЕСР стала спадкоємицею Організації європейського ек. співробітництва (ОЄЕС), що була утворена в 1948 р. для сприяння реалізації «плану Маршала». Цей план був спрямований на ек. допомогу США країнам Європи, які постраждали внаслідок світової війни. Крім того, найбільші країни цього регіону — ФРН, Франція, Велика Британія, Італія — за деякими ек. параметрами наблизились до США і не мали вже колишньої потреби в допомозі з боку США ы Канади. В цих умовах цілі організації змінилися. Із регіональної організації ОЕСР перетворилося на організацію глобального типу в 1960 р, яке сполучає наймогутніші в ек. (та й в політичному) відношенні країни світу.

Сьогодні ОЕСР — своєрідний клуб найбагатших держав. «Перепусткою» у цей клуб є: розвинуті ринкові відносини, високий рівень життя, демократизація країни. Якщо нова країна входить до ОЕСР, то це означає, що вона вже належить до типу ек. розвинутих країн. Але ставити знак тотожності між ОЕСР і групою розвинених країн, не зовсім варто, бо є винятки. Наприкінці XX ст. ОЕСР складалася з 29 країн-членів: США, Швейцарія, Австрія, Японія, Нідерланди, Фінляндія, Німеччина, Бельгія, Нова Зеландія, Люксембург, Туреччина; та інші. У роботі ОЕСР бере участь також ЄС на правах колективного члена.

США, Канада, Австралія і Нова Зеландія за цим же планом виступали як «донори». Японія увійшла до «клубу» згодом як високорозвинута держава. Щодо Мексики і Республіки Південна Корея, то це, за типологією, НІК, однак, з високими темпами розвитку. Польща, Угорщина і Чехія стали членами ОЕСР наприкінці 90-х рр. як країни, що виявили найвищий рівень ек. перетворень серед країн з перехідною економікою. Участь в ОЕСР відкриває для країни-члена великі можливості для рівного співробітництва з найбагатішими державами.

Осн. цілі ОЕСР:

ü сприяння стійкому розвитку світової економіки;

ü забезпечення високого рівня ек. зростання, зайнятості і добробуту в країнах-членах;

ü забезпечення фін. стабільності як в країнах-членах, так і в усьому світі;

ü сприяння розширенню світової торгівлі на багатосторонній недискримінаційній основі згідно з міжнародними обов'язками;

ü лібералізація руху капіталів;

ü сприяння ефективному використанню ек. ресурсів;

ü заохочення досліджень і проф. підготовки в галузі науки і техніки;

ü сприяння ек. розвитку країн, що розвиваються.

Метою засновників ОЕСР є організація, яка б координувала і регулювала міжнародні зв'язки у високому світовому просторі.

Таким чином, ОЕСР набуває рис ООН, дублює її функції у сфері економіки. Проте дієвість її заходів вища, враховуючи політичну монолітність країн-членів і потужні важелі ек. впливу. Рішення, що приймає ОЕСР, беруться до уваги при розгляданні відповідних проблем ек. органами ООН.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.