Заходи профілактики хвороб бджіл.

У профілактиці і боротьбі з хворобами бджіл велике значення має міцна кормова база, яка б забезпечувала бджолині сім'ї нектаром і пилковими взятками з ранньої весни і до пізньої осені. Міцна кормова база створює умови для утримання бджолиних сімей сильними, а бджіл - добре розвиненими. Здоровий організм меншою мірою, ніж ослаблений, зазнає захворювання. Тому кормову базу необхідно створювати, розширювати й поліпшувати, кочуючи з сім'ями до масивів нектароносів, щоб повніше використати медоносні ресурси.

Виняткове значення має забезпечення бджіл ранньовесняним пилковим взятком із верби козячої, ліщини. Ці породи дерев треба садити на пасіках і поблизу від них, маючи на увазі, що навесні часто буває несприятлива погода і бджоли далеко не літають. Необхідно також уникати занесення бджолами у вулики падевого меду, збирання соку з плодів, овочів, баштанних культур.

Щоб мати стійких проти хвороб бджіл, слід постійно дбати про племінний склад сімей на пасіці. Треба періодично, через 3-4 роки, завозити з бджолорозплідників племінних бджолиних маток районованих порід і займатись селекційною роботою на власній пасіці.

Помісне розведення бджіл підвищує їх продуктивність порівняно з чистопородним у першому і другому поколіннях, однак продуктивність наступних поколінь знижується. Так, внаслідок розщеплення ознак народжуються як стійкі бджоли проти різних хвороб, так і схильні до певних захворювань. Тому при перших ознаках захворювання сімей на пасіці треба уточнити породу бджіл, її походження, покоління маток і, якщо порода і лінія не відповідають вимогам, замінити їх на більш стійкі проти захворювання.

Бджолиним сім'ям треба забезпечувати відповідні умови утримання. Насамперед бджіл необхідно утримувати в добротних вуликах, забезпечуючи весь час, особливо в період весняного розвитку та під час зимівлі, кормами за встановленими нормами, відбудовувати щорічно максимально можливу кількість стільників та забезпечувати ними сім'ї, використовувати якісний мед для підгодівлі, своєчасно відкачувати мед.

Профілактичні, санітарні й оздоровчі заходи на пасіці здійснюють відповідно до ветеринарної інструкції щодо профілактики і боротьби з хворобами бджіл протягом усього пасічного сезону - з весни і до осені. Треба вживати заходів проти занесення інфекції на пасіку, а також з інфікованих сімей в інші ву­лики. Під час утримання бджолиних сімей у багатокорпусних вуликах санітарну обробку проводять восени, дерев'яні деталі корпусів й рамок чистять і дезінфікують, стільники сортують (придатні чистять, дезінфікують і зберігають до весни, а непридатні перетоплюють на віск). Так само сортують і стільни­ки, вийняті при скороченні гнізд з вуликів-лежаків та ін. Корпуси для розширення гнізд укомплектовують навесні, додатково обробляючи їх перед цим відповідними дезінфікуючими засобами. Взимку у ветеринарну лабораторію надсилають зразки бджіл для дослідження на вароатоз, акарапідоз і нозематоз, влітку - зразки стільників з решітчастим розплодом (для виявлення гнильців). Якщо в пробах виявлено збудників хвороби, що підлягає карантину, на пасіку накладають карантин, складають план проведення лікувально-оздоровчих заходів, де зазначається, хто виконує роботи і хто відповідає за їх виконання. Пасіку забезпечують відповідними лікувальними препаратами та дезінфікуючими засобами і в оптимальні строки проводять лікування й дезінфекцію всіх бджолиних сімей. Якщо хвороба, зокрема вароатоз, гнильці, є на сусідніх пасіках, то крім суворого дотримання карантину вводять обмежувальні заходи. При цьому кочувати з бджолами можна в межах землекористування даного господарства.