Технологія збирання маточного молочка.

Молочко збирають від сімей-виховательок, де з личинок систематично виховують маток. Коли личинки досягають чотириденного віку і в мисочках міститься найбільша кількість корму, їх викидають з незапечатаних маточників, а молочко вибирають. Потім на ті самі місця щеплюють нових личинок. Так сім'я продовжує виробляти маточне молочко протягом трьох тижнів. Продуктивність бджолиних сімей на збиранні молочка залежить від таких умов: «осиротіння» бджіл внаслідок відбирання матки або спеціальної ізоляції її у відгородженій частині вулика; наявність молодих бджіл, в яких добре функціонують верхньощелепні та підглоткові залози; достатнє забезпечення кормом, а в періоди без взятку щоденна підгодівля цукровим сиропом (по 0, 5-1 кг); скорочення гнізда для створення тісноти, за якої бджоли схильні закладати багато маточників; суворе дотримування технології щеплення личинок; наявність у гнізді перги та збирання бджолами свіжого пилку.

Вихід молочка залежить також від породних та індивідуальних особливостей бджолиних сімей. Бджоли, що мають підвищену схильність до роїння, закладають багато маточників і добре виділяють молочко. Найпродуктивніші сім'ї жовтої кавказької (кубанської) породи, які можуть одночасно приймати на виховання близько 200 личинок.

Для виконання робіт, пов'язаних з добуванням молочка, необхідно в чистій кімнаті пасічного будинку або в кочовій будці обладнати невелику лабораторію. Стіни білять або обклеюють шпалерами світлого кольору, підлогу фарбують. Кімната має бути світлою, щоб лаборант легко міг виконувати роботи з перенесення личинок. До початку робіт температура повітря має становити 25 °С, а вологість - не нижче 70 %. Для підвищення в лабораторії вологості повітря у відкритій посудині кип'ятять воду або розбризкують її по підлозі. У зручному місці ставлять столик та кілька низеньких стільців, а біля стіни - шафу для складання інструментів і матеріалів та холодильник. У польових умовах для тимчасового зберігання продукції потрібні сумки-холодильники або термоси та лід.

Під час збирання маточного молочка додержують таких правил санітарії та гігієни: роботу виконують у білих чистих халатах, шапочках, а також марлевих пов'язках (на рот і ніс); стіл застеляють чистою клейонкою; посуд для маточного молочка та інструменти, що контактують з ним, миють, висушують і дезінфікують спиртом; підлогу в лабораторії миють щодня після закінчення роботи; перед збиранням молочка руки миють з милом і протирають ватним тампоном, зволоженим спиртом; у кімнату забороняється вхід сторонніх осіб. Працівникам, зайнятим на збиранні маточного молочка, необхідно пройти медичний огляд.

Технологія збирання маточного молочкапередбачає такі найголовніші операції: підготовка сімей-виховательок, щеплення личинок у штучні мисочки з воску, регулярне відбирання маточників з молочком і розміщення в той самий день нових щеплених личинок у сім'ї-виховательки, відбирання молочка з маточників у спеціальний посуд, систематичний догляд за бджолиними сім'ями.

Спеціальні рамки з мисочками виготовляють завчасно. На 4-5 горизонтальних планках з нижнього боку закріплюють розтопленим воском штучні мисочки по 15-25 шт. на кожній (рис. 1). Високопродуктивним сім'ям в одній рамці можна дати до 100 мисочок з личинками. Планки роблять знімними або рухомими, що обертаються на цвяхах, завдяки чому зручно щеплювати личинок та відбирати молочко. Для поліпшення теплового режиму в гнізді сім'ї-виховательки запропоновано використовувати звужену рамку, в якої верхній і нижній бруски та всі планки мають ширину 10 мм. На кожну сім'ю-вихова-тельку потрібно мати по 2-3 таких рамки.

Рис. 1. Прищеплювальна рамка.

Мисочки виготовляють з чистого високоякісного воску.

Для кращого прийняття личинок бджолами, денце мисочки зволожують краплиною маточного молочка. Крім того, рамки із свіжими мисочками доцільно дати сім'ям для освоєння протягом доби або півдоби. У разі повторного щеплення личинок лише деякі мисочки, що випадково зруйнувалися або розгризені бджолами, потребують поновлення.

Застосовують два способи підготовки сімей-виховательок до збирання маточного молочка: з повним осиротінням, коли матку відбирають у сформований відводок; з умовним поділом її на дві частини, одна з яких хоч і залишається без матки, але бджоли можуть «спілкуватися» через решітку в перегородці вулика.

У випадку неповного осиротіння в нижній частині перегородки залишають два ряди отворів роздільної решітки. Вулик-лежак проти льотка розділяють так, щоб більша частина вулика залишилася для сім'ї-виховательки. У менший відділ переносять матку і ставлять три порожніх стільники для відкладання яєць та один з кормом (біля перегородки). З іншого боку створюють буферну зону з кількох кормових рамок, а далі за ними ставлять рамки з розплодом. Посередині гнізда сім'ї-виховательки залишають порожні місця для двох рамок, туди через добу вміщують личинок для годування молочком. Між ними та по обидва боки ставлять стільники з відкритим розплодом, який приваблює багато бджіл-годувальниць.

Найбільший запас молочка, як зазначалося вище, створюється навколо личинок 4-денного віку. Перед запечатуванням маточників вміст його значно зменшується, оскільки ли­чинки стають великими і споживають багато корму. Тому технологією збирання молочка передбачається щеплювання наймолодших личинок (віком не більше ніж 12 - 24 год) і відбирання маточників через три доби. Протягом двох діб гніздо сім'ї-виховательки не відкривають і дають корм у верхні годівниці.

Періодично на третю або шосту добу матці підставляють порожній стільник для засіву, переносячи рамку з молодим розплодом у сім'ю-виховательку. Внаслідок щоденної підгодівлі в її гнізді створюватиметься запас меду, який треба забрати в запечатаному вигляді і використати потім під час формування гнізда на зиму. За такої технології в теплу літню пору сім'ї тривалий час можуть давати маточне молочко, оскільки пере­ставлянням рамок забезпечується поновлення складу бджіл-годувальниць і нормальна функція відокремленої матки. Протягом 2 міс. від сім'ї збирають по 400 г цінної продукції. Цей спосіб в умовах тривалого теплого літа ефективний під час збирання маточного молочка для товарних цілей.

За повного осиротіння сім'ю-виховательку можна використовувати протягом трьох тижнів. Для цього матку від сім'ї відбирають у відводок (повне осиротіння), а гніздо скорочують відповідно до кількості бджіл. Через 5-6 год у центр його ставлять рамки із щепленими личинками. Регулярно через три доби відбирають молочко і повторно щеплюють личинок. Через кожні шість діб сім'ю-виховательку підсилюють печатним розплодом від резервних сімей.

Технологія збирання молочка від сімей, яких утримують у багатокорпусних вуликах, майже така сама, за винятком підготовки гнізда. Його поділяють на дві частини горизонтальною перегородкою між двома корпусами. Матку весь час утримують у нижньому корпусі, де розміщують один-два стільники з медом і пергою, два порожніх для засіву, один - з відкритим розплодом. Під час взятку вільний простір заповнюють порожніми стільниками. Над перегородкою у верхньому корпусі в середній частині залишають місце для рамки з мисочками, а по обидва боки ставлять по одному стільнику з відкритим розплодом, далі по одному-два стільники з печатним розплодом і біля стінок - медопергові. У кожному корпусі відкривають льоток, бажано в протилежних напрямах. Через кожні 12-15 діб у процесі добування молочка корпуси міняють місцями, але матку завжди залишають унизу.

Тривале використання сімей-виховательок без поповнення їх молодими бджолами недоцільне. Заданими Національного аграрного університету, добування молочка протягом майже 2 міс. знижує їх продуктивність після 25-денного використання. Доведено, що збір маточного молочка зменшується не тільки через зменшення кількості прийнятих на виховання личинок, а й унаслідок недостатнього наповнення маточників. Так, наприкінці дослідного періоду через 7-8 тижнів бджоли відкладали у маточники мало корму - вихід молочка становив по 110-120 мг. Протягом перших 20 діб вихід молочка становив по 200-250 мг на один маточник.

Дослідні дані свідчать, що у призначених для збирання маточного молочка сім'ях-виховательках мають бути бджоли різного віку. Добування його зменшується не тільки через старіння бджіл, а й під час формування сімей лише з молодих нельотних бджіл (без льотних бджіл на 12 % зменшується кількість прийнятих личинок і на 20 % - відкладання молочка в маточниках).

Зменшення продуктивності сімей-виховательок пояснюється також порушенням співвідношення різних вікових груп бджіл, які забезпечують підтримання життєвих процесів сім'ї у нормальному стані. І хоч з часом це співвідношення відновлюється, проте бджолам доводиться для цього виконувати додаткові функції, що перевантажує їх. У сім'ях без льотних бджіл на деякий час припиняється і зменшується надходження свіжого корму - нектару й пилку, який є важливою умовою виділення молочка. При формуванні сімей-виховательок без льотних бджіл у літню пору за сприятливої погоди у вуликах залишались особини віком не старше 3-5 діб, які ще не робили орієнтувальних обльотів. Функція виділення молочка у них не розвинена або слабка, що також знижує продуктивність такої сім'ї.

Саме на цих особливостях ґрунтуються прийоми періодичного підставляння у безматкові сім'ї-виховательки рамок з печатним розплодом, що забезпечує вирівнювання співвідношення між віковими групами бджіл.

Щоб з'ясувати залежність виділення молочка в маточники від наявності розплоду різного віку в гнізді сім'ї-виховательки, проведено такий дослід з трьома групами бджолиних сімей.

У першій (контрольній) групі сім'ї-виховательки формувались без утворення відводків для збереження маток. Маток від них забирали, залишаючи в гнізді весь відкритий і за­критий розплід.

Другу групу становили сім'ї, в гніздах яких залишався тільки відкритий розплід. Сім'ї третьої групи, навпаки, формували тільки із закритим печатним розплодом, тобто без відкритих личинок і яєчок. Інші умови були аналогічними.

Результати обліку продуктивності показали, що в групі сімей-виховательок тільки з відкритим розплодом (печатний розплід відібрано для формування відводків з матками) збір молочка знизився порівняно з контрольними на 9, 2 %. У третій групі сімей, де було відібрано відкритий і залишився тільки печатний розплід, зібрано 77, 7 % молочка проти контролю.

Ця різниця пояснюється значним зменшенням відкладання молочка у маточники. Наявність у гнізді сім'ї-виховательки відкритого розплоду сприяє підтримуванню в активному стані залоз бджіл, які виробляють корм для личинок, що забезпечує вищу продуктивність сімей за кількістю одержаного маточного молочка. Якщо тривалий час у гнізді немає відкритого розплоду, функція видільних залоз у бджіл згасає швидше. Тому під час формування сімей-виховательок для одержання маточного молочка (а також виведення маток) треба обов'язково залишати в гнізді рамки з відкритим розплодом. Найбільше личинок (80-90 %) приймають сім'ї у період підготовки до роїння, коли в них багато бджіл-годувальниць, та під час нектарного і пилкового взятків. Якщо взятку немає, сім'ї підгодовують цукровим сиропом (щодня по 500 г). Позитивно впливає на вихід молочка утеплення та скорочення гнізд сімей-виховательок.

Для високопродуктивного використання сімей велике значення має техніка щеплення личинок у підготовлені мисочки. Їх переносять спеціальним шпателем. Загнутий кінчик його підсовують зі спинного боку личинки, щоб не пошкодити шкіру. У штучній мисочці класти її треба у центрі денця, відсовуючи шпатель у протилежному напрямку. Личинок беруть із стільників будь-якої сім'ї. Для зручності виконання робіт з маленькими личинками комірки треба зрізати гострим ножем на половину їх висоти.

У процесі роботи рейки чи рамки з мисочками тримають на стільнику найближче де комірок, з яких беруть личинки. Як тільки буде закінчено перенесення личинок у мисочки однієї рейки, їх повертають догори дном загортають у зволожену тканину. В міру підготовки рейки з личинками ставлять у гнізда бічних планок звичайних рамок і роз дають сім'ям-вихователькам. У стандартній рамці їх вміщується п'ять, а в рамках багато корпусного вулика - по чотири. Оскільки довжина рейок однакова, кількість мисочок одному ряду одна й та сама. Під час перенесення рамок з личинками в гніздо їх захищають від вітру й сонця.

Через три доби після роздавання личино у сім'ї виховательки рамки з маточникам забирають у лабораторію для збирання молочка. Рейки з них виймають і кладуть н столі в зручному місці. Верхівки на запечатаних маточниках зрізують майже над рівнем розміщення молочка, потім шпателем викидають личинок і починають збирати молочко переважно вручну - скляними лопаточками. Для прискорення і полегшення цієї роботи можна використати прилад, який складається із збирача спеціальної конструкції, приймального посуду і вакуум-насоса. Молочко надходить у стерильну посудину місткістю 75 мл або трохи більшу. Збирач виготовляють з двох скляних трубок, одна з яких пристосована для вибирання молочка з маточників і має лійкоподібне розширення на кінці. Збирачем такої конструкції молочко швидко вибирають без втрат його у вигляді залишків на дні та стінках маточників. При цьому воно засмічується восковими часточками. Під час роботи збирач щільно затиснений у горловині приймальної посудини і з'єднаний гумовою трубкою з вакуум-насосом. Маточне молочко після збирання герметично закривають і відправляють для переробки. Щоб відділити від молочка шматочки воску, шкірочки личинок та інші сторонні домішки, продукцію фільтрують крізь ситечко з шовкових або тонких пластмасових ниток на місці збирання або здавання.