Поняття ефективності тесту

Ефективним можна назвати тест, який краще, ніж інші тести, вимірює знання піддослідних цікавить рівня підготовленості, з меншим числом завдань, якісніше, швидше, дешевше, і все це-по можливості, в комплексі.

З поняттям " ефективність" пов'язане і близьке до нього за змістом поняття " оптимальність". Остання трактується як найкраще з можливих варіантів, з точки зору задоволення кількома критеріями, узятим по черзі або разом.

Ефективний тест не може складатися з неефективних завдань. У такому випадку природно поставити питання про ознаки, які відрізняють ефективне завдання від неефективного. З точки зору змісту, ефективне завдання перевіряє важливий елемент змісту навчальної дисципліни, що нерідко називають ключовим для необхідної структури знань піддослідних. У тест відповідно включаються тільки такі завдання, які експерти визнають в якості ключових елементів досліджуваної навчальної дисципліни.

У визначенні ефективності тесту звертається увага на два ключові елементи-це число завдань тесту і рівень підготовленості випробуваних.

Якщо з будь-якого тесту з великим числом завдань зробити оптимальний вибір меншого числа, то може утворитися система, яка не поступається помітно за своїми властивостями тесту з порівняно великим числом завдань. Тест з меншим числом завдань в такому випадку можна називати порівняно більш ефективним.

Крім цього, ефективність тесту можна оцінити з точки зору відповідності рівня його труднощі рівнем підготовленості тестованих в даний момент піддослідних. Цю оцінку в літературі нерідко відносять до валідності, маючи на увазі ідею валідності тесту, так би мовити, по рівню.

Легко зрозуміти практичну марність того, щоб давати слабким випробуваним важкі завдання; більшість піддослідних, найімовірніше, не зуміють правильно на них відповісти. Так само йде справа і з легким тестом: його марно (неефективно) давати знаючим випробуваним, тому що і тут висока ймовірність, але тепер вже правильних відповідей, і тому практично всі випробувані отримають по тесту однаково високий бал. І в тому, і в іншому випадку піддослідні не будуть відрізнятися між собою.

Вимірювання, таким чином, не відбудеться внаслідок невідповідності рівня труднощі тесту рівнем підготовленості. З цих міркувань легко вивести, що найефективніший тест-це тест, який точно відповідає за труднощі завдань рівню підготовленості випробуваних.

Ефективність тестів може залежати і від форми. Порушення тестової форми завжди призводить до гіршого висловом змісту і до гіршого розуміння сенсу завдання випробуваними.

Ефективність тесту залежить також і від принципу підбору завдань. Якщо підбирати завдання для вимірювання на всьому діапазоні зміни труднощі, то знижується точність виміру на окремій ділянці. І навпаки, якщо прагне точно виміряти знання випробовуваних, наприклад, середнього рівня підготовленості, то це зажадає мати більше завдань саме даного рівня складності.

Тому тест не може бути ефективним взагалі, на всьому діапазоні підготовленості випробуваних. Він може бути більш ефективний на одному рівні знань і менше-на іншому. Саме цей сенс вкладається в поняття диференціальної ефективності тесту.

Відповідність рівня труднощі тесту рівня підготовленості випробуваних можна спробувати оцінити показником кількості інформації, одержуваної в процесі вимірювання. Вперше цей показник у практику тестування ввів А. Bimbaum.