Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Предмет статистики.




Статистика (від лат. Status – стан подій або речей в державі) – наука, яка дозволяє бачити, що відбувається в країні, в якій-небудь отраслі тощо.

Статистика вивчає масові сусп.-екон. явища всіх стадій розширеного відтворення (вир-во, розподіл, обіг, споживання). Статистика вивчає також населення, його прир. відтворення, шлюби і розлучення, культурний рівень, політ. явища і т.д.

Статистика хар-зує стан сусп-ва і його розвиток. Досягається це за допомогою порівняння кількісних хар-ток, причинного аналізу дії різних ф-рів на явища, що вивчаються. Це допомагає виявити тенденції (закономірності), притаманні розвитку того чи іншого явища.

Особливості статистики як науки:

1.Мовою статистики є мова цифр, тобто кількісні хар-ки (пок-ки), що відображають обсяги сусп.-екон. явищ чи певні співвідношення.

2.Статистика вивчає не поодинокі, а масові сусп.-екон. явища і процеси.

3.Статистика вивчає зак-ті, які є хар-ними для конкретних сусп.-екон. явищ і процесів в нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах місця і часу.

2.Основні поняття і категорії статистичної науки.

Статистична сукупність – велика кіл-ть ел-тів (одиниць), які сформувались під впливом якихось головних причин і умов. Саме умови формування сук-ті дозволяють говорити про якісну однорідність такої сук-ті.

Статистична сук-ть складається з ел-тів, які відрізняються один від одного цілою низкою рис і особливостей. Риса, особливість в статистиці наз. ознакою.

Ознаки бувають:

1.атрибутивні – ознака виражається словесно (національність, стать, сімейний стан).

2.кількісні – ті, що мають числовий вираз.

Зміна числових значень ознаки від одного ел-та сук-ті до іншого наз. варіацією. Варіаційні ознаки в свою чергу поділ. надискретні (перервні) та безперервні.

Статист. зак-ть – певна послідовність, порядок стосовно тих явищ, які вивчаються.

Закон великих чисел: У великій кіл-ті індивід. явищ загал. зак-ть проявляється більш точно залежно від кіл-ті індивід. явищ.

3.Етапи статист. дослідження.

Статистика вивчає масові сусп.-екон. явища і процеси користуючись спец. методами. Головними з них є статистичне спостереження, метод відносних та середніх величин, метод кореляційно-регресійного аналізу, метод індексів та ін. Всі ці методи і становлять статистичну методологію. Очевидно, що статистичні методи базуються на основному науковому методу пізнання, яким є діалектичний.

При вивченні будь-якого явища статистичне дослідження проходить 3 етапи:

1)збір первинних данних про об’єкт дослідження – статистичне спостереження;

2)систематизація та обробка первинних даних, отриманних в рез-ті статистичного спостереження – зведення і групування;



3)зображення рез-тів обробки статистичного матеріалу у вигляді таблиць та грфіків та їх аналіз.

При обробці статистичних даних обчислюються різного роду узагальнюючі пок-ки (відносні і середні величини, пок-ки варіацій, індекси і т.д.).

8.Статистичні таблиці та умови їх побудови.

Невід’ємним ел-том зведення та груп-ня є статист. таблиця, в якій зведена інф-ція подається компактно. Викор-ть таблиці різної складності, що залежить від мети та особливостей дослідження, об’єму наявної інф-ції. За логічним змістом таблиці розглядають як “стат. речення”, підметом якого є об’єкт дослідження, а присудком – с-ма пок-ків, що хар-є об’єкт.

Залежно від стр-ри підмета стат. таблиця поділ. на прості, групові, комбінаційні.

Підметом простої таблиці є перелік ел-тів сук-ті, терит. або ронологічний ряд. У груповій таблиці підметом є груп-ня за однією ознакою. У комбінаційній – за двома і більше ознаками.

Складання стат. таблиці має 2 етапи:

1.проектування макету таблиці

2.таблиця заповнюється стат. даними

Макет стат. таблиці – це комбінація горизонт. рядків та вертик. граф, на перетині яких утворюються клітини. Ліві бічні та верхні клітини призначені для словесних заголовків: перші – із складових підмета, решта – для числових даних. Осн. зміст таблиці вказується у назві. Підметом таблиці є хронологічний ряд, присудком – пок-ки.

Необхідно дотримуватись певних правил. У назві таблиці вказується об’кт, його часова та географ. ознаки. Рядки та графи треба нумерувати. Зн-ня пок-ків у клітинах таблиці за можливістю слід заокруглювати у межах одного й того ж рядка чи графи обов’язково з однаковим ступенєм точності.



4.Абсолютні та відносні статистичні величини.

Абсол. величини – числові пок-ки, які хар-ють обсяги чи рівні сусп.-екон. явищ. Приклад: прямі інвестиції в Україну з Німеччини на початок 1997р. становили 182,9 млн.$.

Абсол. величини досить широко застосовуються в стат.-екон. аналізі. Проте таке викор-ня недостатнє для глибокого наук. аналізу. Поряд з абсол. необхідно викор-ти відносні величини, що являють собою рез-т зіставлення (порівняння) двох середніх чи абсол. величин. Величину, з якою здійснюється порівняння (знаменник співвідношення) прийнято наз. базою порівняння.

Відн. величини м. б. виражені в коефіцієнтах (1), відсотках (100%), промілях (1000), продецимілях (10000), просантимілях, в окремих випадках іменовані числа.

Залежно від суті і завдань, які вирішуютьсяза допомогою відн. величин, вони поділ. на види:

1.Відносна величина динаміки (ВВД), яка хар-зує інтенсивність розвитку явища в часі і обчислюється як співвідношення обсягу конкретного явища в поточному і минулому періодах.

2.Відносна величина виконання плану (ВВВП) або досягнення певного нормативу, яка являє собою рез-т відношення фактично досягнутого рівня до запланованого або нормативного за один і той же період.

3.Відносна величина планового завдання (ВВПЗ) – співвідношення запланованого чи нормативного рівня якогось майбутнього періоду і фактично досягнутого в минулому періоді.

Між наведеними вище віднлсними величинами існує такий матем. зв’язок:

ВВД=ВВВП*ВВПЗ

4.Відносна величина структури (ВВС) – хар-зує склад, стр-ру сук-ті за певною ознакою (од. виміру – коефіцієнти чи %). ВВС являє собою співвідношення окремих частин до цілого.

5.Відносна величина координації (ВВК) – співвідношення різноіменних частин одного цілого.

6.Відносна величина порівняння (ВВП) – співвідношення одноіменних частин, що відносяться до різних територій чи об’єктів.

7.Відносна величина інтенсивності (ВВІ) – хар-зує ступінь поширення певного явища по відношенню до якогось осередку (бази). Приклад: густота населення (осіБ/км2), рівень споживання окремих продуктів на душу населення.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал