Підживлення ґрунту перед висівом насіння газонних трав

Підживлення ґрунту в процесі підготовки його перед посівом насіння газонних рослин є першою складовою частиною системи удобрення газонних об'єктів. Друга, основна частина цієї системи — внесення добрив щорічно. Це міра, направлена на отримання добрих результатів при догляді за травостоями.

Перед посівом необхідно створити оптимальний режим живлення для газонних рослин з розрахунку на перші тижні і місяці їх життя, перший сезон їх вегетації. Для цього вносять швидкодіючі мінеральні азотні, фосфорні, калійні удобрения.

Крім того, буває необхідно ліквідовувати підвищену кислотність ґрунтового середовища, для чого застосовують вапнування. Також потрібно збільшити вміст в ґрунті органічної речовини для підвищення рівня родючості та поліпшення умов використання поживних речовин рослинами.

При нестачі в ґрунті мікроелементів застосовують відповідні мікродобрива (мідні, борові, кобальтові, молібденові і ін.).

Як правило, в наукових виданнях і рекомендаціях норми і дози мінеральних добрив указуються в кілограмах речовини, що діє, з розрахунку на 1 га. Необхідність внесення конкретних видів і норм добрив визначається на підставі результатів хімічних аналізів ґрунту даної ділянки — це найбільш точний, науковий метод. Орієнтування, але достатньо вірно норми добрив можна визначити і непрямим шляхом (по наявності тих або інших видів рослин-індикаторів на освоюваній ділянці) або на підставі рекомендацій, розроблених для різних умов зони або регіону (у таких рекомендаціях зазвичай указуються середні норми і їх діапазони для різних культур і видів добрив).

На недостатньо високий рівень родючості ґрунту указує наявність наступних видів рослин: костриця овечої, польовиці звичайної (волосовидною), щучника звивистого, війника наземного, чебреця звичайного тощо.

На ґрунтах, що характеризуються високим рівнем родючості, часто ростуть такі види: єжа збірна, райграс багаторічний, конюшина лучна, люцерна мінлива, кропива дводомна,

Про підвищену кислотність ґрунтів свідчить наявність наступних видів: польовиці звичайної та собачої,, лапчатки, марьянника лісового тощо.

На нейтральних по реакції середовища ґрунтах зростають: єжа збірна, райграс багаторічний, лисохвост лучний, люцерна хмелевидна, жовта, мінлива, маргаритка багаторічна, першоцвіт весняний тощо.

Ефективність органічних і вапняних добрив відбувається протягом декількох років (до 5–7). Тому зазвичай ці добрива застосовують перед посівом з використанням великих норм (декількох тонн на 1 га). Мінеральні добрива — швидкодіючі, ефект їх помітний вже через декілька днів після внесення (перш за все це стосується азотних добрив, дія яких видно вже через 2–3 дні), і рослини використовують їх протягом декількох тижнів або місяців. Крім того, мінеральні добрива більш концентровані ніж органічні і вапняні, тому норми і дози їх вимірюються десятками кілограмів на 1 га. Але із-за швидкого використання мінеральних добрив рослинами ці види добрив доводиться застосовувати не тільки щороку, але і (деякі з них) по декілька разів протягом одного вегетаційного сезону.