Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Фактори, що впливають на якість газонів на прикладі газонів Англії




ЛУКІВНИЦТВО ТА ГАЗОНИ

Конспект лекцій

(для студентів денної та заочної форми навчання

напряму підготовки 6.090103 – лісове і садово-паркове господарство

освітньо-кваліфікаційного рівня: бакалавр)

 

 

Умань — 2013


Тема 1

ГАЗОНИ — НАУКА ПРО ДЕКОРАТИВНЕ ЛУКІВНИЦТВО

Вступ

1. Історичний нарис вивчення газонів та проблем газонництва в Україні та світовій практиці.

2. Фактори, що впливають на якість газонів на прикладі газонів Англії.

 

Рекомендована література

1. Газоны. Научные основы интродукции и использования газонных и почвопокровных растений. / под ред. Голвач Д.Г. - М: Наука. – 1977. – 244с.

2. Глазачев Б. А. Зеленые насаждения на жилых территориях / Глазачев Б. А. – Киев. – Будівельник. – 1980. – 58 с.

3. Головач Д.Г. Газон, их устройство и содержание. / Д.Г. Головач М.-Л.: Из-во АН СССР – 1955. – 338 с.

4. Лаптев А.А. Газоны / А.А. Лаптев – Киев: Наукова думка, 1983. – 176 с.

5. Лаптев А.А. Газоны / А.А. Лаптев. – Киев: Урожай, 1965. – 64 с.

Вступ

Останнім часом масштаби забруднення атмосфери, особливо у ве­ликих міських конгломераціях, настільки величезні, що природні процеси метаболізму та розбавляюча здатність атмосфери і гідросфери не в змозі нейтралізувати шкідливий вплив господарської діяльності люди­ни. У зв'язку з цим виникла гостра необхідність вирішення цих питань з позиції урбоекології, біогеоценології, рекультивації порушених зе­мель та ландшафтів, ландшафтної архітектури та фітомеліорації. За цих умов дуже важливою є розробка еколого-біологічних основ створення стабільного рослинного покриву в сучасному місті (урболандшафті).

В зв'язку з екологічними, а також естетичними проблемами сучасних урбанізованих міст значення зелених насаджень є незаперечним. Газон, як фонове тіло будь-якої ландшафтно-архітектурної композиції, відіграє незаміннуроль в озелененні урбоекосистеми.Дернові покриття врівноважують різноманітність всіх компонентів зеленого ансамблю, одночасно підсилюючи загальне враження людини, яка в ньому перебуває.

Окрім того, газони мають незаперечне санітарно-гігієнічне значення для сучасного міста: утримують від переміщення значну масу пилу, є звукоруйнуючим екраном при розповсюдженні міського шуму, завдяки значному випаровуванню підвищують відносну вологість повітря, створюючи прохолоду над своєю поверхнею в спекотний час. Компоненти газонних покриттів володіють і фітонцидними властивостями, очищуючи повітря від багатьох, в тому числі і хвороботворних, бактерій та формуючи загальнопозитивний мікроклімат. Утворюючи стійкі фітоценози, дерниноутворюючі трави перешкоджають розповсюдженню алергенних бур'янів, а регулярне скошування травостою призводить до зникнення генеративної фази компонентів в процесі розвитку травостою, що виключає можливість виникнення алергічної реакції певної групи людей на представників родини злакових.



Отже, планування дернових покриттів на максимально великих площах є одним з основних завдань зеленого будівництва для оптимізації середовища в густонаселених містах. Але, на сьогодні, створення газонних культурфітоценозів зазвичай проводиться без застосування необхідних еколого-біоморфологічних знань про газонні трави та їх угруповання.

Формування рослинних комплексів, як природних, так і штучно створених, у міських конгломераціях відбувається під впливом антропогенного фактору. Швидкі темпи перетворення урбоекосистем зумовлюють актуальність проведення наукових дослі­джень з визначення стану довкілля за видовим складом рослинних комплексів та напрямків його оптимізації у міських конгломераціях засобами озеленення. З іншого боку, міста є найбільшими джерелами інвазії адвентивних видів рослин, центром концентрації бур'янів та рослинних угруповань, котрі виникають під впливом господарської діяльності людини. Відпо­відно до цього, постійно зростає і інтерес до вивчення цих видів та вла­сне флористичних комплексів, що виникають.

Акад. В.Р. Вільямс ще у 1952 р. відмічав, що „ми ще не маємо культурних газонів з суцільним та густим травостоєм, з міцною та пружною дерниною". Ця проблема залишається відкритою і до цього часу. Таким чином, газонні покриття, як один з найважливіших компонентів рослинного покриву міст є ключовою ланкою у формуванні стабільно­го екологічного стану урбоекосистеми, а саме тому актуальним є цілес­прямований його розвиток із застосуванням науково обгрунтованих технологій.



Процес навчання базується на досягненнях сучасної науки та практики створення та експлуатації газонів.

 

1. Історичний нарис вивчення газонів та проблем газонництва на Україні та світовій практиці

Перші згадки про газон як невід'ємний садово-парковий компонент зустрічаються в історичних описах садів персів, греків та римлян, ще до Різдва Христового, хоча конкретних свідчень цього факту досить мало. Ще 500 років до н.е. газони складали основу перських садів – вже в ті часи трав'яний покрив служив фоном ландшафтних композицій. Найперше зображення газону знайдено в одному з руко­писів європейського походження, що датується періодом між 14 та 16 ст.

Опис перших газонів можна зустріти у ряді творів. Так, Пліній Молодший (62–114 pp. н.е.) описував сад навколо своєї вілли в Тоскані, де газон згадується як фонове тіло для кущів самшиту, підстрижених у вигляді звірів; Альберт Магнус (1193–1280 рр.) в своєму трактаті „Про рослини" влаштуванню декоративних садів, зокрема газонів, присвятив цілу главу. На його думку, зелена лука має не лише естетичне, а й лікувальне значення.

Дещо пізніше роботи натуралістів містили не лише описи газонів у садах та парках, а й включали тогочасні відомості про створення та утримання таких площ. Твір "Достоинства загородней жизни" приводить правила створення газонів: ділянку треба звільнити від бур’янів та їх коренів і густо полити окропом, потім на вирівняну поверхню укласти зрізаний на луці дерн.

В тюдоровські та єлизаветинські часи (15–17 ст.) в моду увійшли сади. Навколо садиб та заміських палаців, навколо клумб з квітами прокладали довгі трав'яні доріжки, створювали великі площадки для гри в кеглі, а також інших ігор, засівали травою пагорби. Газони створювались не лише з трав: достовірно відомо, що покриття газону часто створювалось з ромашки. В літературі того часу приводились відповід­ні рекомендації; шекспірівський Фальстаф відмічав, що "чим більше по ній (ромашці) ходиш, тим швидше вона росте".

В Росії перші вказівки про створення газонів шляхом посіву насіння для садів Петергофа належать до 1715 р. За часів Петра І на Великій луці (тепер Марсове поле в Санкт-Петербурзі) відбувалися огляди військ, ставилось святкове частування на честь урочистих подій. Це було місце народних святкувань. Одночасно ця лука слугувала і для утилітарних цілей: тут косили траву, випасали худобу. В садово-парковому мистецтві петровського часу «простий газон» вважався також чудовим декоративним елементом партеру.

З розвитком ландшафтних композицій, ділянки під газонами займали чималі площі, а тому викошувати їх вручну стало важко. У 1830 р. англієць Едвін Баддінг винайшов циліндричну газонокосарку.

Наукові розробки влаштування дернових покриттів в садах і парках були закладені Р.І. Шредером, роботами якого відкривається період, коли питання створення газонів ставиться на наукову основу. Цей відомий російський садівник узагальнив і дав критичний аналіз попередньому досвіду створення газонів, зробив значний внесок в розробку питань, що стосуються асортименту газонних трав, складання травосумішей. Важливими дослідженням в цій справі є праці А. Регеля, А.Г.Лучинського, НЛ. Кічунова, П.Н. Штейнберга, В.І. Гомилевського.

Академік Н.В. Цицин неодноразово наголошував на важливості створення високодекоративних газонів. Він звернув увагу на необхідність підбору асортименту газонних трав в різних природних зонах, дослідження їх екології та біології, розробки в зв'язку з цим агротехніки створення і утримання газонів, а також насінництва газонних трав.

Широкого розвитку дослідження по розробці наукових основ газонознавства отримали після Великої Вітчизняної війни, коли координація науково-дослідною роботою з декоративного рослинництва та озеленення міст перейшла в Раду Ботанічних садів Радянського Союзу.

Велика наукова робота з проблем газонознавства для південно-східної частини України була проведена в Бот. саду Дніпропетровського державного університету Н.К. Коваленко (1967-1977 pp.). Тут досліджувалися питання інтродукції та виділення перспективного зональ­ного асортименту газонних трав, особливості насінництва газонних трав в степовій зоні України, вивчалися питання посухостійкості газонних рослин. В Донецькому Ботанічному саду еколого-біологічне вивчення газонних трав, перспективних для Донбасу, проводились в 1966-1977 pp. B.I. Берестенніковою та В.І. Шамрай.

Останнім часом досить розповсюдженими та доступними для науковців стали роботи з газонознавства прикладного характеру. У працях ряду закордонних авторів можна знайти відповіді на питання впливу частоти поливу і підживлення азотом на ріст та розвиток рослин, впливу азотних добрив на збереження зеленого забарвлення газоноутворюючих трав, дії мікро- та макроелементів на ріст та розвиток газоноутворюючих трав, їх зимостійкість та якість травостою тощо.

Фактори, що впливають на якість газонів на прикладі газонів Англії

 

При оформленні квіткового партеру площа газону повинна істотно переважати над безпосередньо квітковими композиціями. Партерні газони повинні мати особливо високу якість — вони повинні бути оксамитовим, однорідними по забарвленню, з бездоганно гладкою і щільною поверхнею, з щільним і низьким травостоєм. "Секрет" оксамитової поверхні англійського газону, яка так вражає туристів з інших країн, визначають, на думку д-ра Хессайона, дві умови:

1) серед газонних злаків переважають низькорослі вузьколисті рослини - різні види польовиці і вівсяниці; широколисті газонні злаки. Райграс пасовищний на такий газон не допускаються;

2) проводиться низька і регулярна стрижка для підтримки травостою в 1-2 см. М'якість англійського газону – наслідок того, що колишні, відмерлі шари трав створюють подушку під новим свіжим шаром. В результаті грубіші злаки не розростаються і не заглушають вузьколисті.

На жаль, в наших кліматичних умовах створити таку подушку практично неможливо. Тому на наш погляд, найважливішою умовою для оксамитового газону є унікальний британський клімат - теплий і достатньо вологий, без різких перепадів температур.

 

Тема 2


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал