Перша(долікарська) допомога при пораненні

Рани – це пошкодження тканини, спричинені механічним впливом, що супроводжується порушенням цілісності шкірних покровів та слизових оболонок. Залежно від типу травми та предмета, яким завдано поранення, розрізняють різані, колоті, рублені рани тощо.

• Дрібні поверхневі рани зазвичай супроводжуються капілярною кровотечею, яка зупиняється самостійно чи після накладання щільної пов’язки. Глибокі рани можуть спричинити інтенсивну кровотечу (венозну чи артеріальну), що загрожує життю потерпілого.

• Перебіг ранового процесу залежить від типу і розміру рани, локалізації та ступеня її інфікування. При незначному інфікуванні рана може загоїтися шляхом первинного натягу. Через 1 – 2 доби зменшуються больові відчуття. Через 3 – 4 доби зникають набряк і почервоніння шкірних покривів навколо рани. У разі розвитку запального процесу посилюється біль, з’являється набряк та почервоніння шкірних покривів навколо рани, у потерпілого може підвищитись температура.

• Будь – яке пошкодження шкірних покривів може зумовити розвиток запального процесу, а також правця. Тому навіть найдрібнішу рану необхідно обробляти антисептичними засобами.

• Щоб попередити інфікування, дрібні рани слід обробити, виконавши такі дії:

- за необхідності звільнити поранену ділянку від одягу;

- ретельно вимити руки водою з милом, одягнути одноразові гумові рукавички;

- промити рану 3% - вим розчином перекису водню; якщо рана неглибока, але забруднена, бажано промити її теплою водою з милом;

- обробити рани 2% - вим спиртовим розчином брильянтового зеленого чи 5% -вим спиртовим розчином йоду;

- заклеїти оброблену рану бактерицидним лейкопластиром чи накласти антисептичну пов’язку (необхідно слідкувати, щоб ця пов’язка не забруднювалась і не промокала).

• Якщо під час оброблення дрібної рани поновилася кровотеча, слід зному накласти щільну пов’язку, допоки кровотеча не зупиниться. Змінювати її лише за необхідності: у разі її намокання чи забруднення.

• Не варто самостійно обробляти рани з високим ризиком інфікування (наприклад, забруднені садни, глибоку колоті рани тощо). Варто звернутися до медичного закладу, де проведуть правильне та безпечне оброблення рани.

• Дрібні садни можна обробити за допомогою пов’язок з рідкими антисептиками (фурациліном, йодопіроном, хлоргексидином тощо) чи маззю на основі полі етиленгліколю.

• Мазі з антибіотиками не слід використовувати для оброблення глибоких ран, оскільки це порушує відтік вмісту рани.

• Концентровані дезінфікуючі засоби можна використовувати лише для знезараження непошкодженої шкіри навколо рани. Оскільки такі речовини найчастіше містять йод, це може спричинити алергічну реакцію.