Організаційна структура ППО НАТО в Європі

Управління силами і засобами ППО НАТО в Європі здійснює, через свій штаб, Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі. Командувачі ОЗС НАТО у регіонах (субрегіонах) управляють силами і засобами ППО у відповідних зонах, командувач англійськими ВПС у Великобританії – в Атлантичній зоні.

Багатонаціональність є головним організаційним принципом ІС ППО НАТО в Європі. Значну частину наявної структури ППО традиційно фінансують через Програму спільної інфраструктури НАТО (у минулому – Програма інфраструктури)

Організаційна структура ІС ППО НАТО в Європі (рис. 2.1) дозволяє, при вирішенні поставлених завдань силам і засобам ППО НАТО, здійснювати як централізоване (основний метод), так і децентралізоване управління бойовими діями сил і засобів ППО.

Складовими ІС ППО НАТО в Європі об’єднуються різноманітні пункти, які обладнані сучасними радіолокаційними засобами, системами обробки інформації (даних) і дисплеями та з’єднані сучасними цифровими засобами зв’язку, які забезпечують широкоформатний обмін інформацією різного призначення.

Основою Компонента командування й управління є Система повітряного командування та управління (ACCS – Air Command and Control System). Ця система поєднує тактичне планування, визначення завдань та виконання всіх операцій ППО, повітряного нападу та повітряної підтримки. Отже, її розмах набагато ширший за ППО.

Система ACCS призначена для централізованого автоматизованого управління командувача ОЗС у регіоні (субрегіоні) усіма видами діяльності підпорядкованого авіаційного угруповання та силами і засобами ППО, а також для здійснення чіткої координації дій між видами оперативного забезпечення та ведення розвідки повітряних цілей. Система ACCS забезпечує сумісність з усіма системами управління видів, родів ЗС, які беруть участь в операціях (бойових діях).

Основні завдання системи ACCS такі:

контроль повітряного простору як в мирний, так і у воєнний час;

управління наявними ресурсами ВПС і ППО;

безпосереднє управління бойовими літаками у повітрі і батареями ЗКР на стартових позиціях;

безпосереднє наведення літаків на повітряні і наземні (надводні) цілі;

управління повітряним рухом;

планування операцій з ведення видової розвідки наземних цілей і обробка інформації, яка надходить від літаків-розвідників;

забезпечення інформаційного обміну і розподілу інформації на всіх рівнях командування.

У системі ACCS застосований централізований ієрархічний принцип побудови, однак органи управління кожного рівня обладнані апаратурою, яка використовує базу даних і програмне забезпечення, що дозволяє при необхідності взяти на себе частину функцій вищих та рівнозначних органів управління.

Функціональні елементи системи ACCS розгортаються як у стаціонарному, так і мобільному варіантах, що забезпечує формування єдиної структури бойового управління силами і засобами авіації і ППО Альянсу не тільки над територіями європейських держав – від північного узбережжя Норвегії до східної Туреччини – але й у будь-якому районі земної кулі, де, на думку керівництва НАТО, буде потрібне озброєне втручання.

Організаційна структура системи ACCS охоплює структуру системи управління веденням бойових дій до тактичного рівня і нижче. Її основу складають ЦУПО (САОС – Combined Air Operation Centre), які перебувають у безпосередньому оперативному підпорядкуванні командувача ОЗС (ОС) НАТО в Європі у регіоні (субрегіоні).

Центр управління повітряними операціями відповідає за планування операцій (бойових дій), відпрацьовування і доведення наказів (команд, даних) на їхнє проведення і визначає порядок взаємодії у повітряному просторі наявних у розпорядженні сил і засобів. На ЦУПО також покладено завдання передачі доповідей про обстановку, що складається, командуванню ОЗС НАТО в регіоні (субрегіоні) за допомогою прямої лінії зв’язку, що приводить до використання системи ACCS як підсистеми повітряного компонента інформаційно-керуючої системи командування ОЗС НАТО в Європі.

До складу системи “ACCS” входять п’ять основних функціональних систем:

автоматизована інформаційна система оперативних органів об’єднаних ВПС, призначена для обробки інформації в цілях контролю за станом бойової готовності авіаційних частин, оперативного планування й управління авіацією в ході бойових дій;

автоматизована система збору, обробки і аналізу розвідувальних даних;

система контролю повітряного простору, яка забезпечує надійне перекриття повітряного простору над зонами ППО в Європі (базується на радіолокаційних постах різного функціонального призначення та системі АВАКС);

система розпізнавання, що призначена для забезпечення швидкого розпізнавання повітряних об’єктів НАТО;

об’єднана система зв`язку та розподілу даних.

Інтегрована система ППО НАТО в Європі тісно взаємодіє з Системою ППО Північноамериканського континенту США і Канади НОРАД, корабельними засобами ППО 6-го флоту ВМС США у Середземному морі та французькою системою ППО.

Безумовно, значна роль щодо взаємодії і спряження ІС ППО НАТО в Європі з іншими системами, силами і засобами ППО належить системі АВАКС.

Складові компонента озброєнь ІС ППО НАТО в Європі такі: ЗРК великої дальності; ЗРК середньої дальності; ЗРК близької дії; ЗА; винищувачі-перехоплювачі.

Винищувачі-перехоплювачі виконують завдання щодо ураження (знищення) повітряних цілей у зонах своєї відповідальності або на висотах, які для них визначені. Як винищувачі-перехоплювачі застосовуються винищувачі, які знаходяться на озброєнні держав – членів НАТО.

Зенітні ракетні комплекси призначені для захисту особливо важливих (важливих) об’єктів від ударів з повітря та ураження (знищення) повітряних цілей у зонах своєї відповідальності або на висотах, що для них визначені.

Зенітна артилерія призначена для ураження повітряних цілей. Вона, як правило, входить до складу військової ППО і застосовується разом із ЗРК, чим досягається максимальна ефективність боротьби з швидкісними цілями, що летять низько.