Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ОСНОВНІ ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКІВ ІСТОРІЇ




Незалежно від стажу практичної роботи вчитель повинен ретельно готуватися до кожного уроку історії. Провідні методисти визначають декілька етапів підготовки:

1) аналіз Державного стандарту, шкільних програм, вивчення підручників і поурочних посібників;

2) розробка тематичного і поурочного планування;

3) визначення місця уроку в темі чи розділі, його очікуваних результатів;

4) аналіз пізнавальних можливостей класу;

5) добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку;

6) складання план-конспекту чи розгорнутого плану уроку.

На першому етапі учитель вивчає вимоги Державного стандарту і програм для всіх класів. На основі цих документів учитель виявляє систему фактів і понять, умінь і навичок, якими мають оволодіти учні. Потім він простежує, як ця система відбита в шкільних підручниках, якою є їхня структура і зміст, характер викладення історичного матеріалу, методичний апарат. На другому етапі вчитель складає тематичне планування уроків – систему їх поєднання з урахуванням історичних і логічних зв’язків, форм і типів занять. Учитель визначає перспективні цілі вивчення розділів і тем при попередньому ознайомленні з тим чи іншим навчальним курсом. Він визначає теми, зміст яких буде розкривати сам, і теми, доступні для

самостійного вивчення учнями. Учитель повинен обов’язково з’ясувати пізнавальні можливості учнів конкретного класу, щоб врахувати їх під час складання поурочних планів.

На третьому етапі на основі тематичного планування учитель чітко визначає місце кожного з уроків у реалізації загальних цілей історичної освіти в цілому, конкретного курсу, розділу. Новітні методики передбачають, що неодмінним структурним елементом сучасного уроку має бути визначення очікуваних результатів уроку. Для цього вчитель повинен здійснити структурно-методичний аналіз матеріалу кожного майбутнього уроку, під яким розуміють логічну обробку змісту уроку вчителем з метою виділення у змісті навчального історичного матеріалу головних історичних фактів і теоретичних положень, що випливають з їх аналізу і узагальнення, визначення освітніх, виховних і розвиваючих можливостей, підбір відповідних (адекватних) змісту навчального історичного матеріалу уроку прийомів і засобів навчання. Формулювання очікуваних результатів уроку має відповідати таким

вимогам: – висвітлювати результати діяльності на уроці учнів і бути сформульованим таким чином: «Після цього уроку учні зможуть...»; – чітко відбивати рівень навчальних досягнень, який очікується в результаті уроку. Це передбачає визначення обсягу і рівня засвоєння знань, розвитку навичок і умінь, ставлення учнів до явищ, подій, процесів. На четвертому етапі учитель повинен здійснити аналіз особливостей складу учнів конкретного класу, визначити переважаючий характер діяльності учнів, що включає в себе три рівні пізнання – відтворюючий, перетворюючий, творчо-пошуковий (творчий). Від домінуючого рівня діяльності учнів буде залежати вибір методів роботи вчителя на уроці Від активності і підготовленості учнів класу залежить темп викладення матеріалу. На п’ятому етапі учитель відбирає потрібні для досягнення очікуваних результатів прийоми і засоби навчання. Для кожного класу готується свій методичний варіант уроку. Учитель має продумати, як він буде пояснювати новий матеріал і що в цей час будуть робити учні, як здійснити опитування,



підібрати або скласти пізнавальні завдання в залежності від рівня навченості учнів класу, як організувати повторення, як провести бесіду, що і як задати додому. На шостому етапі учитель повинен визначити тип конкретного уроку і його структуру. Він продумує, як розпочати урок, якою буде послідовність розташування елементів уроку навчання, скільки часу варто відвести на кожен етап уроку, роботу учнів на різних етапах уроку, як мотивувати пізнавальну діяльність на сприйняття нового, до яких видів робіт впродовж уроку залучати учнів, які запропонувати пізнавальні завдання, як поставити проблемні питання, як організувати домашнє завдання і як воно буде враховувати засвоєння знань уроку. Результати цієї роботи фіксуються у план-конспекті або розгорнутому плані уроку. План-конспект включає назву теми уроку, очікувані результати, перелік обладнання, зміст навчального матеріалу, регламент проведення окремих етапів, методику організації роботи. У конспекті вчитель формулює питання для опитування, записує перехід до початку викладу нового матеріалу, висновки, формулювання й узагальнення. Викладається також той чи інший вид розповіді вчителя на уроці, методика викладання. Учитель формулює питання і завдання учням по ходу опрацювання нового, способи роботи з картиною, картою, ілюстрацією, передбачає запис термінів, схем на класній дошці. Обов’язковим структурним елементом плану уроку є формулювання домашнього завдання.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.004 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал