Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розрахунок сировини і матеріалів




...

У виробничих умовах виїрати сировини встановлюють головним чином з нормативів на 1 м готової плити. Проте через те що OSB виробляють різної щільності і як сировину застосовують деревину, щільність якої змінюється у широких межах, нормативний розрахунок сировини с досить наближеним. Крім того, для визначення кількості устаткування або його завантаження важливо знати кількість матеріалу, що переробляється па кожній операції. З цією метою потрібно виконати поетапний розрахунок. Такий розрахунок дозволяє з достатньою точністю визначити кількість устаткування на кожній операції, здійснити його синхронізацію та скласти баланс сировини і відходів у виробництві плит.

Відомо, що сировина і стружка зазнають значних кількісних і якісних змін у процесі виробництва на кожній технологічній операцій. Потрібно врахувати також технологічні або організаційні втрати при транспортуванні стружки і смоли від однієї операції до іншої. Витрати сировини, стружки і смоли визначають у перерахунку на абсолютно сухий їх стан. Розрахунок роблять, починаючи з готової продукції напроти технологічного процесу. При цьому досліджуються одна за одною всі стадії процесу, що вказані у технологічній схемі.

2.3.1. Розрахунок програми цеху

Програма цеху визначається продуктивністю та кількістю основного технологічного устаткування. Продуктивність пресів розраховують у кубічних метрах обрізного матеріалу за годину за формулами:

- для пресів періодичної дії

- для пресів безперервної дії (гусеничного, валкового й екструзійного)

(2.3.1.)

де b - ширина чистообрізних плит, м;

δ - товщина стружкової плити, м;

K - коефіцієнт всіх агрегатів головного конвеєра, Кк - 0,8...0,85;

V - швидкість пресування, м/хв;

Знаючи середньозважену продуктивність преса за 1 год, можна визначній річну продуктивність:

(2.3.2.)

 

де: Ф- річний фонд робочого часу,

(2.3.3.)

Т - тривалість робочої зміни (8 год.);

Z - кількість змін роботи цеху;

D - кількість днів роботи цеху за рік.

(2.3.4.)

Приймаємо програму 120000м3/рік.

2.3.2.Розрахунок сировини і матеріалів

Щільність деревини за різної вологості. При розрахунку витрати сировини на виготовлення плит потрібно знати базисну щільність деревини.

Базисна щільність для кожної породи деревини вибираємо з таблиці, таким чином:

ρ баз (ялиці) = 560 кг / м 3

ρ баз (осика) = 590 кг / м 3

ρ баз (модрина) = 710 кг / м 3

Якщо для виробництва плит використовують сировину мішаних порід, то визначають середньозважену щільність деревини, кг/м, за даної вологості:

(2 .1.)

ρ 1 (ялиці) = 670 кг / м 3


...

ρ 2 (осика) = 760 кг / м 3

ρ 3 (модрина) = 990 кг / м 3

де: – щільність даної деревини за даної вологості;

- процент даної породи від загального обсягу сировини.

 

 

Середньозважена щільність деревинної сировини. Сировина, що надходить для виробництва плит, майже на всіх підприємствах не обкорюється. Тому середньозважену щільність сировини потрібно визначити з урахуванням кори, а гнилої сировини – ще й гнилизни.

Середньозважена щільність для однієї породи, кг/м 3 :

(2.3.)

Ялиця %

Сосна %

Модрина %

де: - щільність здорової деревини, кори і гнилизни ;

частка здорової деревини, кори, гнилизни у загальному обсязі сировини, %.

Середньозважена щільність для всієї сировини:

(2.3.)

де: п — число порід;

ρс.п.к.середньозважена щільність к-ї породи, кг/м3;

ід с.кчастка деревинної сировини і-тої породи у загальній масі

сировини, %, К=1,2…n.

Зв'язок між щільністю плити і щільністю її шарів виражається залежністю:

(2.4.)

де ρз , ρс - відповідно щільність плити, зовнішнього та середнього шарів плити, кг/м3;

із , іс - питома частка відповідно зовнішнього та середнього шарів у загальній масі плити

Приймаємо, що щільність ;

(2.5.)

Визначення маси абсолютно сухого матеріалу в готових плитах. . Маса, кг/рік, абсолютно сухої стружки при виготовленні тришарових плит:

(2.6.)

- для зовнішніх шарів

(2.7,)

- для середнього шару

(2.8.)

де: — річний випуск плит, ;

Рз , Рс — норма витрати клею відповідно в плиті, для зовнішніх і середнього її шарів по сухому залишку , %;

Дзс — сумарний вміст антисептика, гідрофобних добавок, затверджувача відповідно у плиті, зовнішніх і середньому шарах плити , %;

— вологість готових плит (8±2%).

 

 

 

+

Визначеннямаси деревини в абсолютно сухому стані з урахуванням втрат на допоміжні потреби виробництва. Маса деревини в абсолютно сухому стані з урахуванням втрат на допоміжні потреби виробництва, кг/рік ,

при виготовленні тришарових плит

(2.9.)

для зовнішніх шарів

(2.10.)

для середнього шару

(2.11.)

де: Кф,м, — коефіцієнт, що враховує втрати сировини, матеріалів і плит при відбиранні проб на фізико-механічні дослідження ,( );


...

Кн — коефіцієнт, що враховує втрати деревинної сировини при налагодженні технологічного устаткування після технічного обслуговування, поточного й середнього ремонтів ,( ).

Визначення маси деревини в абсолютно сухому стані з урахуванням втрат при шліфуванні. Маса деревини в абсолютно сухому стані з урахуванням втрат при шліфуванні, кг/рік,

-при виготовленні тришарових плит, кг/рік:

(2.12.)

для зовнішніх шарів

(2.13.)

де: Кшл.з — коефіцієнт втрат сировини при шліфуванні ( ).

Оскільки шліфують тільки зовнішні шари, то маса деревини середнього шару, що надходить на операцію шліфування,

, (2.14.)

Визначення маси деревини в абсолютно сухому стані з ураху­ванням втрат при обрізуванні, кг/рік:

(2.15.)

для зовнішніх і середнього шарів:

(2.16.)

(2.17.)

де: Ко — коефіцієнт втрат сировини при обрізуванні плит по периметру залежить від розмірів готових плит і типу установки. ( )

Визначення маси деревини, що надходить на операцію формування стружкового килима. Маса деревини в абсолютно сухому стані, що надходить на формування стружкового килима, кг/рік:

(2.18.)

для зовнішніх і середнього шарів:

 

(2.19.)

(2.20.)

де: — коефіцієнт втрат при формуванні стружкового килима (1,056)

Визначення маси деревини в абсолютно сухому стані при зміщуванні. Норма витрати клею приймається залежно від породного складу сировини.

Витрата сухого клею :

- при виготовленні тришарових плит

(2.21.)

- для зовнішніх і середнього шарів:

(2.22.)

(2.23.)

Кількість абсолютно сухих деревинних частинок, що надходять у змішувач, кг/рік :

 

-при виготовленні тришарових плит

(2.24.)

- для зовнішніх і середнього шарів

 

(2.25.)

(2.26.)

Визначення маси деревини в абсолютно сухому стані , що надходить в бункери сухої стружки. Маса абсолютно сухої стружки, що надходить у бункери з урахуванням повернення шліфувального пороху і стружки від форматного обрізування, кг/рік:

- при виготовленні тришарових плит

(2.27.)

(2.28.)

(2.29.)

(2.30.)

Визначення маси деревини в абсолютно сухому стані з урахуванням втрат при сушінні і транспортуванні стружки. Маса деревини при сушінні стружки , кг/рік:

при виготовленні тришарових плит

(2.31.)

- для зовнішніх і середнього шарів

(2.32.)

(2.33.)

де: Кс — коефіцієнт втрат під час сушіння і транспортування .

Визначення маси деревини з урахуванням втрат при виготовленні стружки. Маса деревини з урахуванням втрат при виготовленні стружки, кг/рік:

- при виготовленні тришарових плит

(2.34.)

- для зовнішніх і середнього шарів

(2.35.)

(2.36.)

де: Кв — коефіцієнт , що враховує втрати деревинної сировини при виготовленні стружки

 

 


...

...

mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.016 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал