Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Важкими металами




 

Нормативи вмісту хімічних речовин в ґрунті з урахуванням шкідливого впливу цих речовин на здоров'я людини вперше стали розробляти ще в СРСР. Розв'язання цієї задачі ускладнюється тим, що основна кількість хімічних речовин з ґрунту надходить в організм людини не прямим шляхом, а харчовими ланцюжками: ґрунт-рослина-людина, ґрунт-рослина-тварина-людина, ґрунт-вода-людина, ґрунт-атмосферне повітря-людина [7, 320 ].

Хімічні елементи, що не вловлюються при спектральному аналізі, можуть бути визначені атомно-абсорбційним методом. Цим методом визначаються також рухомі форми металів. Атомно-абсорбційний метод дозволяє визначати до 70 елементів в концентраціях на рівні 0,1-0,01 мкг/мл, що допускає аналіз без попереднього концентрування. З допомогою атомно-абсорбційного методу можна визначати Са, Mg, Fе, Мп, Си, Zп, Сr, Ni, Рb, Сd, Нg, As,Sе.

Негативні наслідки антропогенного забруднення ґрунтів вже виявляються на регіональному і навіть глобальному рівнях.

Задачі спостережень за станом ґрунтів містять:

· реєстрацію сучасного рівня хімічного забруднення ґрунтів , виявлення географічних закономірностей і динаміки тимчасових змін забруднення ґрунтів в залежності від розташування і технологічних параметрів джерел забруднення;

· оцінювання можливих наслідків забруднення ґрунтів і прогнозування тенденцій зміни хімічного складу ґрунтів у найближчому майбутньому;

· обґрунтування складу і характеру заходів з регулювання можливих негативних наслідків в результаті забруднення ґрунтів і заходів, спрямованих на докорінне поліпшення стану вже забруднених ґрунтів;

· забезпечення зацікавлених організацій інформацією про рівень забруднення ґрунтів .

Виходячи з цих задач, можна виділити такі види спостережень:

· режимні або систематичні спостереження;

· комплексні спостереження, які включають дослідження процесів міграції забруднюючих речовин в системах: повітря-ґрунт, ґрунт-рослина, ґрунт-вода і ґрунт-донні відкладення;

· вивчення вертикальної міграції забруднюючих речовин;

· спостереження за рівнем забруднення ґрунтів у певних пунктах.

Основними задачами ґрунтового моніторингу є:

· вчасне виявлення несприятливих змін властивостей ґрунтового покриву при різних видах його використання;

· сезонний контроль стану ґрунтового покриву (динаміка змін) під сільськогосподарськими культурами для видачі своєчасних рекомендацій;

· оцінювання середньорічних втрат ґрунтів (швидкості втрат ґрунтового покриву в результаті дощової, вітрової й іригаційної ерозії);

· виявлення районів з дефіцитним балансом біогенних елементів, виявлення й оцінювання швидкості втрат гумусу, азоту і фосфору;



· контроль за зміною кислотності і лужності ґрунтів, особливо в районах із внесенням високих доз мінеральних добрив та поблизу великих промислових центрів - джерел підкислення атмосферних опадів;

· контроль за сольовим режимом процесів зрошування ґрунтів, що удобрюються;

· контроль за забрудненням ґрунтів важкими металами;

· контроль за локальним забрудненням ґрунтів ВМ в зоні впливу промислових підприємств і транспортних магістралей, а також забруднення пестицидами в районах їх постійного використання;

· довгостроковий і сезонний (за фазами розвитку рослин) контроль за вологістю, температурою, структурним станом, водно-фізичними властивостями ґрунтів і вмістом у них елементів живлення рослин;

· оцінювання ймовірної зміни властивостей ґрунтів при проектуванні гідробудівництва, меліорації, упровадженні нових систем землеробства, добрив і т. д.;

· контроль за розмірами і правильністю відчуження орнопридатних земель для промислових і комунальних цілей.

При загальному забрудненні ґрунтів досліджувані ділянки для відбору зразків ґрунту вибирають за координатною сіткою, вказуючи номер і координати. При локальному забрудненні ґрунтів для визначення досліджуваних ділянок використовують систему концентричних кіл, розташованих на диференційованих відстанях від джерела забруднення, вказуючи номери кіл і азимут місця відбору зразків.

При дослідженні забруднень ґрунтів проби відбирають пошарово з глибин 0-5, 0-20, 21-40, 41-60 см залежно від мети дослідження. Крім того визначають розмір досліджуваної ділянки, кількість і вид проб. Максимально допустимі розміри ділянок: в Поліссі - 8 га, лісостеповій зоні - 25 га, в степовій - 40 га. У середньому розмір ділянки дорівнює 25 га. Для визначення в ґрунтах хімічних речовин, а також їх токсичності та мутагенності, розмір ділянки коливається від 1 до 5 га, де відбирають не менше однієї об’єднаної проби, маса якої повинна бути не менше 400 г [13, 120].



.

mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал