Задача 3. Обчислити величину дотації вирівнювання, якщо прогнозований показник кошика доходів місцевого бюджету становить 260 млн.грн.

Обчислити величину дотації вирівнювання, якщо прогнозований показник кошика доходів місцевого бюджету становить 260 млн.грн., прогнозована величина видатків на делеговані державні функції – 178 млн.грн., видатків на реалізацію обов’язків місцевого характеру – 75 млн.грн.

Розв’язок: В=178+75=253

ДВ=253-260= -7 млн.грн.

Дотація вирівнювання даному місцевому бюджету не буде надана, а 7 млн.грн. буде вилучено із місцевого бюджету до Державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Задачі для самостійного розв’язування

1. Визначити середній показник податкоспроможності по Україні, якщо індекс податкоспроможності по області 99%. Сума закріплених доходів становить 250 млн.грн., власних – 100 млн.грн., чисельність населення області 220 тис.осіб.

2. Визначити суму кошика доходів району з чисельністю населення 150 тис.осіб та рівнем податкоспроможності 105%, якщо середній показник податкоспроможності по Україні 3080 грн/ос. Прогнозована величина власних походів районного бюджету становитиме 185 млн.грн.

3. Обчисліть величину кошика доходів місцевого бюджету, якщо видатки на делеговані державні функції – 65 млн.грн., видатки для реалізації обов’язків місцевого характеру – 40 млн.грн., дотація вирівнювання для доного бюджету визначена в розмірі 16 млн..грн.

4. Обчисліть величину кошика доходів місцевого бюджету, якщо видатки на делеговані державні функції – 95 млн.грн., видатки для реалізації обов’язків місцевого характеру – 62 млн.грн. Величина міжбюджетних трансфертів місцевого бюджету визначена в розмірі 8, 5 млн.грн., а субвенції на виконання інвестиційних проектів – 5200 тис.грн.

ЗМ10 Державні цільові фонди

Основні терміни та поняття

Знайдіть відповідність між терміном та наведеним положенням:

Тести

1. Державні цільові фонди – це:

а) форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб;

б) фонди фінансових ресурсів для здійснення соціальних програм;

в) фонди фінансових ресурсів для реалізації соціальних та економічних програм.

2. Основним джерелом формування державних цільових фондів є:

а) валовий внутрішній продукт;

б) позики та кредити;

в) направлення коштів з державного бюджету.

3. Державні цільові фонди за призначенням поділяються на:

а) економічні та соціальні;

б) державні та регіональні;

в) постійні та тимчасові.

4. Державні цільові фонди відповідно до рівня управління поділяються на:

а) економічні та соціальні;

б) державні та регіональні;

в) державні та місцеві.

5. Кошти Пенсійного фонду України:

а) належать до Державного бюджету України;

б) не належать до Державного бюджету України;

в) належать до місцевих бюджетів.

6. Кошти Пенсійного фонду не використовуються на виплату:

а) пенсій за віком, за інвалідністю та інших видів пенсій;

б) допомоги по догляду за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством;

в) підвищення пенсій у зв’язку зі зміною споживчих цін;

г) виплата допомоги у зв’язку вагітністю та пологами.

7. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності – це:

а) самостійна комерційна самоврядна організація;

б) цільовий позабюджетний страховий фонд;

в) складова частина фінансів України;

г) цільовий децентралізований страховий фонд.

8. Що не є метою створення фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття:

а) сприяння забезпечення зайнятості;

б) запобігання безробіттю;

в) матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати внаслідок тимчасової втрати працездатності;

г) створення нових робочих місць.

9. Фінансування фонду соціального страхування від нещасних випадків не здійснюється за рахунок:

а) внесків роботодавців;

б) внесків найманих працівників;

в) добровільних внесків;

г) прибутку від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках.

10. Матеріальне забезпечення з фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття не здійснюється у формі:

а) допомоги по частковому безробіттю;

б) допомоги з тимчасової непрацездатності;

в) матеріальної допомоги у період професійної підготовки;

г) допомога на поховання у разі смерті безробітного.

11. Об’єктом нарахування до соціальних фондів держави є:

а) прибуток;

б) виручка від реалізації;

в) собівартість;

г) фактичні витрати на заробітну плату.

ЗМ 11 Державний кредит і державний борг

Основні терміни та поняття

Знайдіть відповідність між терміном та наведеним положенням:

Тести

1. Державний кредит – це:

а) фінанси держави, спрямовані на купівлю державних цінних паперів;

б) специфічна ланка державних фінансів, яка немає окремого грошового фонду або окремого органу управління;

в) боргові зобов’язання, спрямовані на покриття дефіциту бюджету.

2. При державному кредиті держава може виступати:

а) позичальником;

б) кредитором;

в) гарантом;

г) всі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а і б.

3. Які основні причини існування державного кредиту:

а) потреба держави у нарощуванні прибутків;

б) виплата додаткових пенсій та соціальних допомог;

в) бюджетний дефіцит;

г) бюджетний дефіцит, постійно зростаючі потреби держави.

4. Яка функція не властива державному кредиту:

а) розподільна;

б) регулююча;

в) управлінська;

г) контрольна.

5. Через розподільну функцію державного кредиту здійснюється:

а) регулювання грошового обігу;

б) формування централізованих грошових фондів держави;

в) фінансування витрат держави;

г) збільшення кількості банкнот у обігу.

6. Формами внутрішнього державного кредиту є:

а) державні позики, ощадна справа;

б) міжурядові та казначейські позики;

в) банківські кредити та позики фінансових органів.

7. За допомогою якої форми державного кредиту мобілізуються тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб для фінансування потреб держави:

а) державні позики;

б) ощадна справа;

в) використання державою коштів позикового фонду.

8. Оформлення державних позик здійснюється:

а) акціями, облігаціями;

б) акціями, ощадними сертифікатами;

в) облігаціями, казначейськими зобов’язаннями.

9. У яких випадках ощадна справа належить до державного кредиту:

а) при виплаті пенсій населенню;

б) у випадку, якщо залученні кошти населення спрямовуються до бюджету і на придбання державних цінних паперів;

в) при реалізації лотерей;

г) при здійсненні будь-яких операцій ощадним банком.

10. Джерелами погашення державних позик є:

а) державний бюджет;

б) емісія коштів, додаткові надходження від податків;

в) залучення коштів від нерезидентів.

11. Державний борг – це сума попередніх:

а) державних витрат;

б) бюджетних дефіцитів;

в) бюджетних надлишків за відрахуванням бюджетних витрат;

г) бюджетних дефіцитів за відрахуванням бюджетних надлишків.

12. До причин створення та збільшення державного боргу належать:

а) перевищення темпів зростання державних доходів над державними видатками;

б) розширення соціальної функції видатків;

в) хронічний дефіцит державного бюджету.

13. До яких економічних наслідків може призвести державний борг:

а) зниження рівня населення;

б) збільшення сукупних національних витрат;

в) скорочення виробничих можливостей національної економіки;

г) перерозподілу національного багатства між членами суспільства.

14. Що означає обслуговування державного боргу:

а) розробка кредитного механізму для державних позик;

б) техніко-економічні обґрунтування доцільності випуску державних цінних паперів;

в) комплекс заходів держави щодо погашення позик, виплати відсотків за ними, уточнення та зміни умов погашення позик;

г) визначення умов додаткової емісії грошей.

15. Які мету переслідує управління державним боргом:

а) забезпечення зростання надходжень до бюджету;

б) розробка державної кредитної політики;

в) забезпечення платоспроможності держави щодо погашення боргів;

г) розробку щодо недопущення дефіциту бюджету.

16. Метод управління державним боргом - зміна доходності позики внаслідок погіршення фінансового стану це:

а) консолідація;

б) конверсія;

в) уніфікація;

г) анулювання.

17. Метод управління державним боргом – продовження терміну позики це:

а) консолідація;

б) конверсія;

в) уніфікація;

г) анулювання.

18. Під конверсією розуміють:

а) передачу зобов’язань за раніше випущеною позикою на нову;

б) зміну доходності позик внаслідок змін на фінансовому ринку;

в) об’єднання декількох позик в одну;

г) перенесення строків виплати заборгованості.

19. Консолідація як спосіб управляння державним боргом означає:

а) об’єднання кількох позик в одну;

б) продовження терміну погашення позик;

в) передачу зобов’язань за раніше випущеною позикою на нову з метою продовження терміну позики;

г) обмін облігацій за регресивним співвідношенням облігацій попередніх позик на нові.

20. Обслуговування державного боргу України здійснює:

а) Верховна Рада України;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Міністерство фінансів України за погодженням з НБУ;

г) Національний банк України.

21. Як впливає розмір державного боргу на економіку країни:

а) позитивно сприяючи піднесенню економіки;

б) сприяє збільшенню прямих інвестицій в економіку;

в) спричинює збільшення видаткової частини державного бюджету, тим самим знижує фінансові можливості держави;

г) сприяє зростанню ВВП.

22. Джерелом покриття державного боргу:

а) державний кредит;

б) доходи бюджету;

в) кошти міжнародних фінансових установ;

г) резервні фонди уряду.

Методичні вказівки до задач

Для оцінки державного боргу використовують показники:

1) борг на душу населення – показує, яка сума державного боргу припадає на кожного громадянина країни;

2) відносна величина боргу – це частка державного боргу у ВВП. Даний показник залежить від таких факторів:

- рівня реальної процентної ставки, яка впливає на розмір виплат по боргу;

- темпів зростання реального ВВП;

- обсягів первинного бюджетного дефіциту.

3) відношення суми обслуговування боргу до ВВП;

4) відношення суми обслуговування боргу до експорту товарів і послуг.

Обслуговування державного боргу – це погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик.

Задачі для самостійного розв’язування

Згідно наведених даних в Додатку Б „Державний борг України” визначити:

1) суму внутрішнього та зовнішнього державного боргу та їх частку у державному боргу України;

2) проаналізувати граничний розмір внутрішнього та зовнішнього боргу;

3) визначити, проаналізувати і зобразити графічно структуру і динаміку внутрішнього та зовнішнього боргу України;

4) визначити і проаналізувати показники оцінки державного боргу, використовуючи показники наведені в таблиці

Таблиця 1.2 – Допоміжні показники

ЗМ 12 Страхування і страховий ринок

Основні терміни та поняття

Знайдіть відповідність між терміном та наведеним положенням:

Тести

1. Страхування – це:

а) надійна система гарантії відшкодування збитків;

б) сукупність заходів спрямованих на запобігання ризиків та створення резервних фондів фінансових ресурсів;

в) найбільш доцільна, раціональна і ефективна форма створення страхових фондів.

2. Страхуванню властиві функції:

а) ризикова, нагромаджувальна, попереджувальна та контрольна;

б) ризикова, ощадна та перерозподільна;

в) нагромаджувальна, балансуюча та перерозподільна.

3. Яка функція страхування полягає в строго цільовому формуванні коштів страхового фонду:

а) відновлювана (ризикова);

б) попереджувальна;

в) ощадна;

г) контрольна.

4. Яка з функції відбиває процес купівлі-продажу страхової послуги:

а) фіскальна;

б) заощадження коштів;

в) формування і використання резервів;

д) ризикова.

5. Страховий ризик - це:

а) конкретний об’єкт страхування;

б) сукупність подій на випадок яких здійснюється страхування;

в) подія, передбачена договором страхування або законодавством, що відбулося і з настанням якої виникає зобов’язання страховика здійснити виплату страхової суми.

6. Страховий випадок - це:

а) конкретний об’єкт страхування;

б) сукупність подій на випадок яких здійснюється страхування;

в) подія, передбачена договором страхування або законодавством, що відбулося і з настанням якої виникає зобов’язання страховика здійснити виплату страхової суми.

7. Суб’єктами страхування є:

а) страхові агенти та страхові брокери;

б) страховик, страхувальник і застрахований;

в) страхувальник та страхова компанія.

8. Страховий ринок – це:

а) інструмент перерозподілу грошових коштів між суб’єктами господарювання;

б) механізм забезпечення попиту і пропозиції на страхові послуги;

в) особлива сфера грошових економічних відносин, де об’єктом купівлі –продажу виступає специфічний товар – страхова послуга.

9. Посередниками на страховому ринку виступають:

а) страхові компанії створені на основі приватного капіталу;

б) страхові агенти і брокери;

в) страхові компанії створені на основі державного капіталу.

10. Страховий поліс – це:

а) документ, який видається страховиком страхувальнику і засвідчує факт укладання договору страхування;

б) договір страхування майна;

в) документ, який регламентує взаємовідносини сторін у страхуванні життя;

г) документ, який визначає розмір збитків страхувальника.

11. За формою проведення страхування може бути:

а) обов’язковим і добровільним;

б) колективним і особистим;

в) медичним, майновим, соціальним.

12. Класифікація за об’єктами страхування передбачає виокремлення:

а) особистого страхування, майнового та страхування відповідальності;

б) добровільного і обов’язкового страхування;

в) довгострокового страхування і загальних видів страхування.

13. Об’єкти, якої галузі страхування не мають вартісної оцінки:

а) особистого страхування;

б) страхування відповідальності;

в) майнове страхування.

14. У практиці майнового страхування не застосовується така системи страхового забезпечення:

а) система пропорційної відповідальності;

б) система граничної відповідальності;

в) система першого ризику;

г) система страхового відшкодування.

15. Формою соціального захисту і зміцнення матеріального добробуту населення є:

а) майнове страхування;

б) особисте страхування;

в) страхування відповідальності;

г) добровільне страхування.

16. Які з видів страхування не належать до майнового:

а) страхування наземного транспорту;

б) страхування інвестицій;

в) страхування кредитів;

г) страхування відповідальності власників автотранспортних засобів.

Методичні вказівки до задач

Страхове відшкодування (СВ) – це виплата страховиком застрахованому (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків. Розмір страхового відшкодування залежить від двох чинників – страхової суми і страхового збитку.

Страхова сума (СС) – це сума, на яку застрахований об’єкт страхування, або розмір максимальної відповідальності страховика за договором у разі настання страхового випадку.

Страховий збиток (СЗ) являє собою вартісну оцінку заподіяних застрахованому витрат.

У практиці майнового страхування застосовують такі системи страхового забезпечення:

- система пропорційної відповідальності;

- система граничної відповідальності;

- система першого ризику.

Сутність системи пропорційної відповідальності полягає в тому, що страхове відшкодування залежить не тільки від розміру збитку і страхової суми, але і від співвідношення між страховою сумою і оцінкою майна.

СВ = СЗ*СС/ Вм,

де Вм – вартість застрахованого майна.

Система граничної відповідальності передбачає виплату страхового відшкодування у розмірі певного відсотку від завданої суми збитків.

СВ=Вс*СЗ,

де Вс- відсоткова ставка розміру відсоткового відшкодування, частки одиниць.

Страхування за системою першого ризику передбачає виплату страхового відшкодування у розмірі збитків, але в межах страхової суми.

СВ=СЗ, якщо СЗ< СС

СВ=СС, якщо СЗ> СС

Задачі