Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розділ -2






1. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій.

2. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.

3. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.

4. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.

5. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.

6. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.

7. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення.

8. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія.

9. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.

10. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.

11. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.

12. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.

13. Захисні властивості людського організму.

14. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження.

15. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі НС.

16. Психосоціальні наслідки впливу негативних факторів небезпек НС.

17. Психологічна та медична реабілітація постраждалого населення.

18. Професії підвищеного ризику.

19. Психофізіологічний вплив оточення на людину. Основи підвищення психофізіологічної стійкості кадрів до професійних небезпек.

20. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище.

21. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.

22. Розподіл підприємств. установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від НС.

23. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.

24. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику.

25. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей.

26. Визначення базисних подій. Ідентифікація ризику.

27. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків.

28. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.

29. Визначення наявних проблем з безпеки і захисту ОГ у НС, рівня їхнього ризику.

30. Галузеві вимоги і норми щодо забезпечення сталого функціонування ОГ та контролю за станом його основних фондів.

31. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у НС, процеси її функціонування і розвитку, регламентацію режимів запобігання і ліквідації НС.

32. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.

33. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на НС на державному рівні.

34. Загальні норми законодавства, підзаконних актів, стандарти і технічні умови, технічні і адміністративні регламенти, що регламентують принципи і механізми регулювання безпеки, зниження ризиків і пом’якшення наслідків НС.

35. Превентивні та ситуаційні норми: експертиза, ліцензування, сертифікація, аудит; підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів, підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС.

36. Компенсаційні та регламентні норми: пільги, резервування джерел постачання, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, страхування, спеціальні виплати, норми цивільної, адміністративної відповідальності та процедури їхнього застосування.

37. Зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС.

38. Основні показники рівнів небезпеки регіону, де знаходиться ВНЗ, які внесено у Паспорт ризику виникнення надзвичайних ситуацій області.

39. Загальні засади моніторингу НС та порядок його здійснення.

40. Застосування захисних бар’єрів та видів цивільного захисту: фізичного, постійно діючого функціонального, природного, комбінованого.

41. Загальні функції управління пов’язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем.

42. Управлінське рішення, його сутність, правове, організаційне, інформаційне та документальне забезпечення.

43. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.

44. Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення НС або реагуванням на НС та організації ліквідування її наслідків.

45. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення НС та аварій. Система інструктажів.

46. Програми підготовки населення до дій у НС. Спеціальні об’єктові навчання і тренування.

47. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.

48. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в НС об’єкту господарювання.

49. Система управління безпекою та захистом у НС в галузі, як складова державної системи, її місце і значення в системі управління функціонуванням галузі.

50. Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації.

51. Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим.

52. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

53. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня НС.

54. Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в НС.

55. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.

56. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву.

57. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.

58. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продовольчої сировини і фуражу.

58. Дезактивуючі, дегазуючі та дезінфікуючі розчини.

59. Визначення порядку їхнього приведення до готовності та організації управління діями у процесі виконання завдань.

60. Організація життєзабезпечення населення у НС та надання гуманітарної допомоги потерпілим.

УВАГА:






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.