Демаскуючі ознаки мін, ділянок і місць мінування

У полі, як правило, міни встановлюються в ямках, виритих у ґрунті, а взимку в снігу. Зверху міни маскуються дерном, травою, землею. Тому в полі признаками мінування ділянок будуть: бугорки, осадка ґрунту, свіжовспахана земля, зритий сніг, розріз дерну, висохла трава на зеленому фоні, накидана солома и т.д. Іноді ознаками мінування місцевості є залишені противником в районі мінування ящики з-під мін, куски шпагату, проволоки, ізоляційної стрічки, укупорка від мін, підривників и вибухових речовин. Демаскуючими ознаками також будуть розкидана по землі поліетиленова плівка, забуті орієнтирні або розміточні кілки; невеликі бугорки, розташовані в визначеній послідовності, і відмінність цих місць від загального фону оточуючої місцевості; огородження мінного поля з покажчиками або сліди знятого огородження (сліди кілків, колючої проволоки, забуті покажчики); наявність проводів при керованому мінному полі, сліди перебування і роботи людей, машин.

Проробляти проходи в мінно-вибухових загородженнях дозволяється саперам-розвідникам або розвідникам, що мають інженерну підготовку и досвід поводження з мінами противника.

При необхідності при подоланні замінованої ділянки місцевості виявлену щупом або міношукачем міну можна зняти кішкою (мотузкою) або знищити на місці підривом або зняти, якщо вона не встановлена на неізвлекаємість.

Ознаками керованих мін і мін натяжної дії будуть натягнутий дріт або шпагат і прокладені дроти.

Про установку мін у будинках будуть свідчити: порушена кладка, свіжа штукатурка, свіжопофарбовані стіни або підлога.

Взагалі ж у будинках з метою захисту від мін-пасток варто ретельно оглядати всі предмети, не торкаючи їх з місця (штори, стільці, посуд, залишену їжу, годинники й інші предмети), а також печі, сміття і інш.

РОЗВІДУВАЛЬНИЙ ОРГАН - це штатний або тимчасово створений підрозділ (група) з необхідними засобами розвідки, призначений для виконання певних розвідувальних завдань.

До розвідувальних органів військової розвідки відносяться:

- спостерігачі,

- спостережні пости,

- дозорні відділення,

- підрозділи для проведення розвідки боєм,

- розвідувальні (бойові розвідувальні) дозори,

- офіцерські розвідувальні дозори,

- окремі розвідувальні дозори,

- розвідувальні загони,

- розвідувальні групи,

- групи для проведення пошуків,

- групи для проведення розвідувальних засідок.

СПОСТЕРІГАЧ призначається для розвідки наземного й повітряного противника, місцевості, а також для спостереження за діями й положенням своїх підрозділів і сусідів у всіх видах бою, при пересуванні й розташуванні на місці.

Він розташовується поблизу командира підрозділу й доповідає йому про всім заміченому в ході спостереження.

При веденні розвідки спостерігач використовує прилади спостереження: бінокль, далекоміри.

СПОСТЕРЕЖНИЙ ПОСТ (СП) - це призначена для розвідки наземного й повітряного противника група військовослужбовців з особистою зброєю, необхідними засобами й документами, а також те місце, з якого вони виконують поставлене завдання. Він призначений для ведення розвідки противника в зазначеному секторі.

СП призначається зі складу розвідувальних, механізованих, танкових, парашутно-десантних і аеромобільних підрозділів. Розвідувальні підрозділи з’єднання як правило виділяють три-чотири, бригадні - два-три спостережних пости. У батальйоні призначається один-два спостережних пости; у роті, взводі і відділенні - спостерігачі.

Спостереж н і пости організуються в обороні й при підготовці наступу. Вони розташовуються, як правило, на передньому краю в бойових порядках підрозділів або на флангах. Спостережний пост (СП) складається з двох-трьох спостерігачів, один із них призначається старшим. Спостережний пост забезпечується приладами спостереження, великомасштабною картою або схемою місцевості, журналом спостереження, годинником, компасом, засобами зв'язку і сигналізації. Крім того, спостережний пост має прилад нічного бачення і засоби освітлення місцевості.

Для ведення розвідки вночі й в умовах обмеженої видимості на спостережному посту може розгортатися радіолокаційна станція розвідки наземних рухомих цілей.

При підготовці наступу з положення безпосереднього зіткнення із противником і в обороні спостережні пости можуть виставлятися на бойових розвідувальних машинах (бронетранспортерах).

Спостережний пост розміщається на місці, що забезпечує гарне проглядання розташування противника на можливо більшу глибину. Місце для спостереження обладнується і маскується особовим складом спостережного поста (спостерігачем).

ДОЗОРНЕ ВІДДІЛЕННЯ висилається від розвідувальних загонів, окремих (бойових) розвідувальних дозорів, розвідувальних дозорів або підрозділів, що виконують бойові завдання у відриві від своїх головних сил, для своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості.

Воно діє на віддаленні, що забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем.

Дозорне відділення виконує своє завдання спостереженням, переміщуючись на бронетранспортері (бойовій машині піхоти) та інших транспортних засобах, а також пішим порядком.

Для безпосереднього огляду місцевості й окремих місцевих предметів від дозорного відділення можуть висилатися піші дозорні.

ПІДРОЗДІЛ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РОЗВІДКИ БОЄМ призначається від з’єднання в складі посиленого механізованого або танкового батальйону (роти). У його бойових порядках для захоплення полонених, документів, зразків озброєння і спорядження можуть діяти окремі розвідувальні дозори зі складу розвідувальних підрозділів, а для ведення артилерійської й інженерної розвідки - розвідники-артилеристи і сапери-розвідники.

Підрозділу, призначеному для розвідки боєм, додаються необхідні засоби посилення, а його дії підтримуються ударами авіації, вогнем артилерії та інших засобів.

Організація дій підрозділів, виділених для проведення і забезпечення розвідки боєм, проводиться на місцевості відповідно до вимог, викладених в Бойовому статуті Сухопутних військ.

ГРУПА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОШУКУ може призначатися в складі розвідувального, механізованого взводу або спеціально підібраних солдатів і сержантів. Група підсилюється саперами із засобами інженерної розвідки й розмінування, а її дії при необхідності підтримуються вогнем танків, артилерії й інших вогневих засобів.

Зі складу взводу (групи) для проведення пошуку призначаються:

- відділення (підгрупи) захоплення,

- відділення (підгрупи) розгородження,

- відділення (підгрупи) вогневого забезпечення.

При проведенні пошуку передбачаються заходи для боротьби (протидії, придушення) із технічними засобами розвідки (приладами нічного бачення, радіолокаційними станціями) противника.

ГРУПА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ЗАСІДКИ діє в складі відділення, взводу або спеціально підібраних солдатів і сержантів. Вона може застосовуватися у всіх видах бою в глибині розташування противника, на його передньому краї, перед переднім краєм і в розташуванні наших військ.

Для проведення засідки із групи призначаються:

- спостерігачі,

- підгрупи захоплення

- підгрупи вогневого забезпечення.

РОЗВІДУВАЛЬНА ГРУПА (РГ) створюється зі спеціально підготовленого особового складу розвідувального підрозділу частини, з’єднання. До її складу звичайно включається до п'яти - семи чоловік з необхідними для виконання завдання озброєнням, засобами зв'язку та інших засобів.

Розвідувальна група призначена для розвідки засобів ядерного нападу, пунктів управління, аеродромів, резервів та інших об'єктів у тилу противника. За необхідності розвідувальна група з дозволу командира (начальника штабу) дивізії може виводити із ладу (знищувати) важливі об'єкти противника.

Розвідувальній групі призначається об'єкт або район розвідки. Протягом доби вона може розвідати один-два об'єкти або район площею до 100 кв. км.

Основним способом ведення розвідки розвідувальною групою є спостереження. За необхідності вона може влаштовувати засідки і проводити нальоти. У ході ведення розвідки група діє як правило в повному складі. При пересуванні від одного пункту спостереження до іншого, а також при розташуванні групи на місці від неї висилаються дозорні.

У тил противника розвідувальна група засилається вертольотами (літаками з десантуванням парашутним способом), на бойових машинах та інших засобах пересування, у пішому порядку, а на приморських напрямках - і засобами флоту.

Глибина засилання розвідувальних груп визначається бойовим завданням дивізії і віддаленням об'єктів розвідки і може досягати до 100 км.

БОЙОВИЙ РОЗВІДУВАЛЬНИЙ ДОЗОР (БРД) висилається від батальйону (роти) першого ешелону в складі механізованого (танкового) взводу в ході бою, а також за відсутності безпосереднього зіткнення із противником для виявлення вогневих засобів, засідок, загороджень противника і розвідки місцевості перед фронтом і на флангах свого підрозділу.

Бойовий розвідувальний дозор виконує завдання спостереженням, засідками і боєм. У ході ведення розвідки бойовий розвідувальний дозор здійснює огляд місцевості і місцевих предметів усім складом або виділяє для цього дозорне відділення (танк).

Він діє перед фронтом або на одному із флангів батальйону (роти) на віддаленні, що забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем, а при відсутності безпосереднього зіткнення із противником - до 10 км від своїх підрозділів.

РОЗВІДУВАЛЬНИЙ ДОЗОР (РД) у складі до взводу висилається для розвідки противника і місцевості. Він може висилатися від підрозділів першого ешелону, або від батальйону (роти), що діє в розвідувальному загоні.

Віддалення розвідувального дозору залежить від завдання, що виконується, дій противника, характеру місцевості і може бути в першому випадку до 15 км від своїх підрозділів, в другому - до 10 км.

Розвідувальний дозор виконує завдання спостереженням, підслуховуванням і засідками.

Для розвідки противника, місцевості і місцевих предметів розвідувальний дозор висилає дозорне відділення (танк) або піших дозорних.

ОФІЦЕРСЬКИЙ РОЗВІДУВАЛЬНИЙ ДОЗОР (ОфРД) висилається командиром з'єднання (частини) для уточнення найбільш важливих відомостей про противника, місцеположення і стан своїх військ, місцеположення сусідів, відомостей про місцевість у районі бойових дій, а також для перевірки суперечливих даних про обстановку.

Склад, завдання і час висилки офіцерського розвідувального дозору визначаються командиром або начальником штабу частини, з'єднання. Залежно від поставленого завдання він може включати одного - двох офіцерів із необхідними силами і засобами розвідки і зв'язку, крім того, можуть бути призначені три - п'ять солдатів для охорони. Дозор може діяти на бойовій машині піхоти, бронетранспортері, танку, вертольоті та інших засобах пересування.

Основний спосіб дій офіцерського розвідувального дозору - особисте спостереження за діями військ противника, своїх військ і безпосередній огляд місцевості, місцевих предметів, загороджень, зруйнувань і споруджень (об'єктів).

ОКРЕМИЙ РОЗВІДУВАЛЬНИЙ ДОЗОР (ОРД) висилається для ведення розвідки в усіх видах бою і на марші.

Він призначається в складі посиленого розвідувального (механізованого, танкового, парашутно-десантного, десантно-штурмового) взводу. До його складу можуть включатися розвідники артилерійської, інженерної, радіаційної і хімічної розвідки з засобами розвідки і пересування.

Окремому розвідувальному дозору вказується напрямок або об'єкт розвідки. Його віддалення може досягати до 30 км від переднього краю або від підрозділів охорони своїх військ.

У ході виконання завдання окремий розвідувальний дозор веде розвідку спостереженням, засідками, нальотами, а в окремих випадках може встановлювати (знімати) датчики розвідувально-сигналізаційної апаратури.

Для безпосередньої охорони й огляду місцевості в напрямку ведення розвідки, а за необхідності й у сторони від маршруту руху окремий розвідувальний дозор висилає дозорні відділення (танки) або піших дозорних.

РОЗВІДУВАЛЬНИЙ ЗАГІН (РЗ) висилається від частини або з'єднання в різних видах бою з метою для добування розвідувальних відомостей на найбільш важливий напрямок.

Він призначається звичайно в складі розвідувальної, механізованої, танкової, парашутно-десантної або десантно-штурмової роти. Іноді від дивізії в розвідувальний загін може бути призначений механізований або танковий батальйон. Механізований батальйон (рота), виділений у розвідувальний загін, може підсилюватися танками, артилерією, протитанковими засобами, засобами протиповітряної оборони, підрозділами інженерних і військ радіаційного, хімічного, біологічного (РХБ) захисту, а розвідувальний загін у складі танкового батальйону (роти), крім того, і механізованими підрозділами.

Розвідувальному загону вказується напрямок або смуга розвідки, ширина якої може складати: для розвідувального загону в складі батальйону - до 10 км, у складі роти - до 5 км. Віддалення розвідувального загону в ході ведення розвідки залежить від його завдань і складу, виду бою, характеру місцевості, можливості підтримання зв'язку і може складати: від дивізії - до 80 км, від полку (бригади) - до 50 км від переднього краю або від підрозділів охорони своїх військ. Для ведення розвідки від розвідувального загону залежно від його складу, дій противника і характеру місцевості висилаються розвідувальні дозори і дозорні відділення (танки).

Розвідувальний загін виконує свої завдання спостереженням, засідками, нальотами, а за необхідності і боєм. У ході ведення розвідки розвідувальний загін може виконувати завдання з установки (зняття) датчиків розвідувально-сигналізаційної апаратури.

Для взаємодії з розвідувальним загоном можуть призначатися вертольоти, що виконують розвідувальні і бойові вильоти з посадочних майданчиків із розташування своїх військ.

СПОСІБ РОЗВІДКИ — це прийом (метод) дій сил і засобів розвідки з метою добування розвідувальних відомостей.

Основними способами військової розвідки є спостереження, підслуховування, пошук, наліт, засідка, допит полонених, перебіжчиків, опитування місцевих жителів, розвідка боєм.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ як спосіб розвідки існувало протягом всієї історії війн і займало видне місце в розвідувальній діяльності військ. У сучасних умовах значною мірою розширилася сфера застосування спостереження й зросли його можливості по добуванню розвідувальних відомостей.

Якщо колись спостереження велося в основному з метою розвідки живої сили противника, то в цей час, коли на полі бою з'явилися потужні засоби ураження (ядерна й високоточна зброя), спостереження одержало додаткові завдання по розвідці цих засобів. Не менш важливий вплив на зміну змісту цього способу оказала поява нових, сучасних технічних засобів розвідки: оптичні, оптико-електронні, радіолокаційні й ін., що значною мірою розширило можливості цього способу розвідки.

Спостереження є основним способом розвідки, організується й ведеться у всіх видах бойової діяльності військ безупинно, удень і вночі, повсякчас року й у будь-якій обстановці. Спостереження ведеться особисто командирами із всіх командних, спостережливих і командно-спостережливих пунктів, а також спостережливими постами й іншими органами військової розвідки.

ПІДСЛУХОВУВАННЯ застосовується при безпосереднім зіткненні із противником, а також при діях розвідувальних підрозділів у його тилу. Воно ведеться в будь-який час доби, особливо вночі й в умовах обмеженої видимості. Розвідка підслуховуванням може вестися на слух або із застосуванням технічних засобів. Підслуховування доповнює спостереження й застосовується в сполученні з ним.

Розвідку підслуховуванням ведуть спостерігачі підрозділів і спостережливих постів, особовий склад інших розвідувальних органів. Можуть також створюватися й окремо пости підслуховування в складі двох-трьох чоловік, що вміють добре орієнтуватися в умовах обмеженої видимості, що володіють відмінним слухом і вміють по звукових демаскуючих ознаках розпізнавати дії противника.

ПОШУК — це спосіб розвідки, що полягає в прихованому підході групи (підрозділу) до заздалегідь наміченого й вивченого об'єкта, раптовому нападі на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння й спорядження й швидкому відході в розташування своїх військ.

НАЛІТ полягає в раптовому нападі на заздалегідь обраний (призначений) об'єкт противника з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння й бойової техніки, а також висновку з ладу (знищення) засобів ядерного нападу, пунктів керування, радіо- і радіотехнічних засобів і інших важливих об'єктів. На відміну від пошуку, що проводиться по можливості безшумно, в основі дій розвідників при нальоті лежить уміле сполучення вогню, раптовості й стрімкого удару, що закінчується, як правило, короткою рукопашною сутичкою. Найчастіше наліт проводиться діючими в тилу противника розвідувальними органами. У ряді випадків він може проводитися в районі переднього краю підрозділом (групою) зі складу розвідувальних, механізованих, танкових, парашутно-десантних і десантно-штурмових підрозділів.

ЗАСІДКА як спосіб розвідки полягає в завчасному й потайливому розташуванні підрозділу (групи) на очікуваних або ймовірних шляхах руху противника для раптового нападу на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння, бойової техніки й спорядження. Засідки влаштовуються у всіх видах бою, на будь-якій місцевості, повсякчас року, доби й у різних метеорологічних умовах, перед фронтом, на флангах противника й у його тилу. Цей спосіб широко застосовується як підрозділами, що ведуть розвідку, так і виконують інші завдання.

Важливі відомості можна одержати при допиті полонених, перебіжчиків, опитуванні місцевих жителів. Однак варто знати, що відомості, отримані цим способом, необхідно перевіряти ще раз і уточнювати. Допит полонених і перебіжчиків, опитування місцевих жителів проводиться коротко, як правило, в інтересах виконання поставленого завдання, причому таким чином, щоб не розкривати основну мету розвідки. Полонені, захоплені при проведенні пошуку, засідки й нальоту, доставляються в штаб частини спеціально виділеними для цього органами й там допитуються. У батальйоні (роті) допит і опитування проводяться лише в інтересах одержання тих відомостей, які необхідні підрозділу для ведення бою. Отримані дані доповідаються старшому командирові, а полонені, перебіжчики направляються в штаб частини, потім у штаб з'єднання або на збірний пункт військовополонених.

У ході виконання поставлених завдань відділення веде розвідку спостереженням, підслуховуванням і засідками, взвод використає всі зазначені способи розвідки.

РОЗВІДКА БОЄМ полягає в раптовій атаці заздалегідь виділеного й підготовленого підрозділу для оволодіння певним об'єктом у розташуванні противника. Найчастіше вона проводиться в тому випадку, коли інші способи розвідки не можуть забезпечити командування необхідними даними про противника або коли немає можливості добути їх іншими способами. Розвідка боєм може проводитися при підготовці настання й в обороні.