Способи установки ставних неводів

|

Ставні| неводи встановлюють на жорсткому каркасі, м'якому каркасі і комбінованим способом.

Установка на жорсткому каркасі. Основу невода на жорсткому каркасі складають дерев'яні палі (малюнок 14) діаметром 6— 8 см, що забиваються в грунт на глибину до 1 м. Кінці паль підносяться|височіють| над рівнем води. Кожна паля розкріплює відтяжками. Кінці відтяжок йдуть до забитих в грунт дерев'яних кілочків (чипчикам|) або якорів. Палі крила і пастки сполучають|поєднують, з'єднують| між собою товстим дротом або тонким сталевим канатом. Палі пастки, сполучені|з'єднані| дротом або канатом, утворюють жорстку раму, на яку підвішують сіткову| частину|частку| пастки. Верхня підбору пастки, знаходиться|перебуває| над поверхнею води і не несе плава|. Нижню частину|частку| пастки підтягають|підтягують| до паль мотузяними кінцями, які проходять через петлю у|в, біля| підстави|основи, заснування| палі. Це дозволяє під час перегородки віддавати низи пастки і піднімати|підіймати| їх до поверхні води, а після|потім| перегородки знову підтягати|підтягувати| до паль. До центрального троса, що сполучає|поєднує, з'єднує| палі крила, підвішують сіткову| частину|частку| крила.

Ставний| невід на жорсткому каркасі розраховують на штормостійкість|. Для цього з урахуванням|з врахуванням| опору частин|часток| невода штормовій течії і хвилюванню визначають товщину і глибину забивання паль, відстань між ними, необхідну міцність центрального троса і відтяжок.

Ставні| неводи встановлюють на палях, якщо глибина в

місці установки не перевищує 2, 5— 3 м.

На кам'янистих грунтах, де палі забити складно, кінці паль вільно ставлять на дно, підв'язуючи до ним вантаж|тягар|. Така установка недостатньо штормостійкий|, невід швидко деформується, тому її застосовують лише в захищених від вітру бухтах і затоках.

Малюнок 14. Установка ставного| невода на жорсткому каркасі:

1— рами пастки; 2 — паля; 3 — центральний трос; 4 — відтяжка крила; 5 — відтяжка пастки; 6 — якір або баласт

I — центральний (становий) трос; 2 — центральний наплав|; 3 — тонек| для кріплення пастки; 4— кутової

наплав| пастки|; 5 — відтяжкн| пастки, похилих; 6 — сіткова |частина|частка| пастки; 7— рами; 8 — наплав| на

крилі; 9 — крило; 10 — похилі оттяжкн| крила

Установка на м'якому каркасі. Поширеніша установка на м'якому каркасі (на плаву). Основу такої установки складає міцний центральний (становий) трос із|із| сталевого або комбінованого каната, розтягнутий у|в, біля| поверхні води або по дну уздовж|вздовж, уподовж| лінії крила. Відповідно розрізняють установку з|із| верхнім кріпленням крила і установку з|із| донним кріпленням крила.

При установці з|із| верхнім кріпленням крила (мал. 15) центральний трос розтягують між берегом і могутнім центральним наплавом|. Центральний наплав| розкріплюють системою відтяжок з|із| якорями на кінці. До центрального троса через деякі проміжки кріплять|зміцнюють| відтяжки, похилих, з|із| якорями або баластом на кінці. Довжина відтяжок в 3—5 разів перевищує глибину в місці їх установки. Для погашення вертикальної складової натягнення відтяжки в місці її кріплення до станового троса кріплять|зміцнюють| наплав| — кухтили| або зв'язки|в'язки| поплавців з|із| пінопласту. З цією ж метою між відтяжками на верхній підборі крила прикріплюють|скріпляють| поплавці.

Нижню підбору крила рівномірно завантажують грузилами. Кількість плава| і вантажу|тягаря| по крилу визначають розрахунком на штормостійкість|.

Крило оснащують такою кількістю плава| і вантажу|тягаря|, що при робочих швидкостях течії воно перекриває всю товщу води. При штормовій течії верхня підбору з|із| плавом| занурюється у воду, а нижня з|із| вантажем|тягарем| піднімається|підіймається| в товщу води.У складеному вигляді|виді| сіткова| стіна чинить менший опір руху води, і невід не руйнується. Після|потім| шторму швидкість течії зменшується, і стіна невода знов|знову, щойно| займає|позичає, посідає| робоче положення|становище|.

Якщо відрив нижньої підбори від грунту небажаний, то її оснащують великою кількістю вантажу|тягаря|. Якщо така кількість вантажу|тягаря| на нижній підборі розмістити складно, то іноді|інколи| застосовують два види завантаження|загрузки| — рівномірно розподілену (до 2 кг на 1 пог|. м підбори) і зосереджену з|із| мішків, набитих галькою або каменями, масою до 300—400 кг Таке завантаження|загрузку| ставлять на деякій відстані один від одного. Мішки сполучають|поєднують, з'єднують| вертикальними відтяжками з|із| верхнім і нижнім підборами. Довжина вертикальних відтяжок рівна або дещо менше за висоту крила. Висоту крила при установці центрального троса зверху приймають на 10—15% більше глибини місця установки. Це зменшує силу, що топить, від опору сіткового| полотна крила. Іноді|інколи| вертикальні відтяжки ставлять по обидві сторони від сіткового | полотна (на випадок зміни напряму|направлення| течії).

Вертикальні відтяжки сприймають значну частину|частку| тиску|тиснення| води на крило, і відтяжки, похилих, в цьому випадку ставлять рідше. Іноді|інколи| ставлять тільки|лише| вертикальні відтяжки.

При установці з|із| донним кріпленням крила (мал. 16) центральний трос розтягують по дну між центральними якорями або палями. Від бічного|бокового| зсуву|зміщення| трос через 10—15 м укріплюють|зміцнюють| донними відтяжками, що йдуть до якорів масою 20—30 кг Звичайно довжина відтяжок в 3—5 разів перевищує глибину в місці установки крила. При такій довжині відтяжок центральний трос піднімають|підіймають| до поверхні, не чіпаючи з місця якоря донних відтяжок. Так само слабке місце дозволяє піднімати|підіймати| центральний трос без віддачі центральних якорів, підв'язувати до нього бічні|бокові| відтяжки і нижню підбору крила. Верхню підбору забезпечують такою кількістю плава|, щоб верхня підбору занюрувались | під воду при штормостійкий.|

Раму пастки розкріплюють системою відтяжок. Перш за все|передусім| ставлять відтяжки по кутах|рогах, кутках| рами. Більшу кількість відтяжок (до 5) ставлять по кутах|рогах, кутках| великих пасток. Відстань між відтяжками, що розкріплюють довгі сторони пасток, коливається|вагається| в основному від 7 до 15 м. Чим більше глибина в місці установки, тим частіше ставлять відтяжки. Особливо ретельно розкріплюють відтяжками раму в місцях кріплення відкрилок|.

Довжина якірних відтяжок для розкріплювання рами пастки в 3—4 рази перевищує глибину в місці установки пастки.

Окрім|крім| відтяжок, похилих, по стінках пастки і відткрилок|, як і по крилу, іноді|інколи| ставлять вертикальні відтяжки з|із| якорями або баластом на кінці. Вертикальні відтяжки перешкоджають деформації пастки на течії, тому їх особливо часто ставлять на вхідних пристроях|устроях|.

В деяких випадках (особливо в місцях з|із| сильною придонною течією) низи пастки розкріплюють донними відтяжками. Проста донна відтяжка є канатом, прикріпленим|скріпляти| до нижнього кута|рогу, кутка| пастки, який пропускають через петлю у|в, біля| якоря і приєднують до відповідного верхнього кута|рогу, кутка| пастки. Такий пристрій|устрій| донної відтяжки дозволяє віддавати нижню частину|частку| пастки при перегородках.

Верхню підбору пастки оснащують поплавцями, а раму пастки — великими наплавами|.

Нижня підбору пастки звичайно вільно звисає у воді або несе невелику кількість вантажу|тягаря|. Вертикальна складова натягнення сетного| полотна, яке підводиться навіть на невеликій течії, приблизно рівна вазі у воді всіх частин|часток| пастки. Ця сила погашається|загашається, гаситься| плавучістю поплавців із|із| запасом плавучості 1, 1—1, 3. Поплавці рівномірно розподілені по верхній підборі. Наплава звичайно ставлять в місцях кріплення відтяжок. Визначення зовнішніх сил на різні частини|частки| пастки і розподіл зусиль між відтяжками складно. Тому плавучість наплавов|, які погашають|загашають, гасять| вертикальні складові натягнення сетного| полотна пастки

Малюнок 17. Види установки ставних| неводів:

а — одиночна; б — простою лавою; у — оборотною лавою; г — ступінчастою|східчастою| лавою

розраховують орієнтовно. Плавучість найбільш крупних|великих| наплавов| досягає 5 кН|.

Неводи на м'якому каркасі простіше встановлювати і експлуатувати, чим неводи на жорсткому каркасі: вони більш штормостійкий|. Їх недолік|нестача|-видування і деформація пастки, особливо в місцях з|із| сильною течією.

Комбінована установка. В цьому випадку пастку встановлюють на палях, а.крыло (звичайно з|із| донним кріпленням) на плаву. При комбінованій установці пастка зберігає свою форму, а крило ефективніше працює на течії і хвилюванні. Комбіновану установку застосовують лише на неглибоких місцях.

Види установок ставних| неводів. Ставні| неводи встановлюють переважно в прибережній зоні. Розрізняють одиночну прибережну установку і установку лавою (мал. 17).

При одиночній прибережній установці (мал. 17, а) крило невода йде від берега і на кінці його ставлять пастку.. Довжина крила при такому способі установки залежить від ширини ходу риби уздовж|вздовж, уподовж| берега. Якщо риба йде від берега на відстані не більше 200—300 м, то довжина крила звичайно рівна цій відстані. При більшій ширині ходу риби враховують, чи спостерігається підвищення улову при збільшенні довжини крила. Збільшення довжини крила навіть при широкому фронті ходу риби не завжди сприяє зростанню|зросту| уловів. Це пояснюється тим, що риба рухається|сунеться| уздовж|вздовж, уподовж| сітної| стінки як перешкоди обмежений час, а потім відгортає|відвертає| від нього і йде|вирушає| із|із| зони облову невода. Іноді|інколи| довжину крила з урахуванням|з врахуванням| глибин в районі установки невода приймають такій, щоб висота крила не перевищувала 15—20 м.

Одиночний встановлюють звичайно крупні|великі| пастки.

При установці лавою в лінію ставлять декілька (до 4—5) неводів. Окрім|крім| простої лави (мал. 17, би), відома лава оборотна (мал. 17, в), коли на кожному крилі, окрім|крім| першого від берега, працюють дві пастки. Як правило, улов пасток, обернених входом у бік моря, невеликий, оскільки|тому що| риба, виявивши крило, звичайно повертає у бік моря.

Одним з різновидів лави є|з'являється, являється| лава ступінчаста|східчаста| (мал. 17, г). Іноді|інколи| така установка підвищує улови, оскільки|тому що| відхід|догляд| риби із|із| зони облову пасток в цьому випадку утруднений.

Довжина крила між пастками в лаві будь-якого різновиду звичайно рівна 100—200 м.

У деяких внутрішніх водоймищах ставні| неводи працюють далеко від берега. При цьому звичайно встановлюють крило з|із| двома пастками на кінці. Довжина крила досягає 600— 800 м. Поширена тут також установка невеликих неводів лавою. У місцях з|із| ненапрямленим переміщенням риби крила іноді|інколи| встановлюють хрестообразно—| на кожному кінці крила ставлять пастку.

Джерела світла в світловій трасі розташовують по лінії крила, а останній з|із| них — в пастці (мал. 18, а).

У|в, біля| світлових трас, що працюють із|із| ставними| неводами, спочатку включають всі джерела, а потім їх послідовно вимикають|виключають|, і риба поступово переходить в пастку. Число джерел в світловій трасі звичайно обмежене 5—6, оскільки|тому що|

Підчас переходу риби від однієї світлової крапки|точки| до іншої частина|частка| її втрачається|розгублюється|.