Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лекція 11. Аналіз фінансових результатів діяльності банку та ефективності банківської діяльності




 

1. Сутність, завдання і інформаційна база аналізу.

2. Аналіз доходів. Факторний аналіз процентних доходів банку.

3. Аналіз витрат банку.

4. Визначення та аналіз складових прибутку

5. Оцінка банківської прибутковості.

6. Визначення поняття „ефективність” в економічній літературі. Оцінка банківської ефективності.

 

1. Завдання і інформаційна база аналізу.

 

Аналіз доходів і витрат комерційного банку здійснюється з метою визначення напрямків та можливостей збільшення його прибутку та підвищення рентабельності на основі ефективного управління доходами і витратами. Отже, значення аналізу доходів та витрат полягає у тому, що він с необхідною умовою ефективного управління фінансовою діяльністю і може розглядатися як допоміжна функція системи управління доходами, витратами і прибутком комерційного банку.

Метою аналізу банківської діяльності з погляду її фінансових результатів є виявлення резервів росту прибутковості банку і на цій основі формулювання рекомендацій керівництву банку по проведенню відповідної політики в області пасивних і активних операцій.

Завдання аналізу доходів та витрат визначаються його метою і місцем у системі управління діяльністю банку. Основними завданнями аналізу доходів і витрат комерційного банку є:

а) оцінка виконання плану доходів;

б) аналіз структури доходів;

в) аналіз динаміки доходів в цілому, за складом та структурою;

г) оцінка впливу факторів на формування доходів в цілому та за видами доходів;

д) аналіз доходності активів банку;

е) визначення тенденцій зміни абсолютного обсягу, структури та рівня доходів за тривалий період;

ж) оцінка виконання кошторису витрат;

з) аналіз структури витрат;

и) аналіз динаміки витрат в цілому, за складом та структурою;

і) оцінка впливу факторів на утворення витрат в цілому та за видами витрат;

ї) аналіз рівня витрат комерційного банку;

й) визначення тенденцій зміни абсолютного обсягу, структури і рівня витрат за тривалий період;

к) оцінка співвідношення доходів та витрат комерційного банку і визначення прибутку (збитку) комерційного банку до оподаткування.

Інформаційне забезпечення аналізу доходів і витрат формується відповідно до завдань, які належить вирішити. Побудова інформаційної бази аналізу доходів і витрат ґрунтується на класифікації економічної інформації за джерелами її утворення. Для проведення аналізу використовується рахунки 6, 7 та 3 класу балансу та ф2. Правова інформація міститься у законах, які регламентують діяльність банківської системи (наприклад, "Про банки і банківську діяльність"), а також у законах, що визначають загальні правові засади регулювання діяльності суб'єктів економічних відносин (наприклад, Закон "Про оподаткування прибутку підприємств").



Аналіз доходів, витрат і прибутковості дає можливість вивчення результатів діяльності комерційного банку, а отже, і оцінки ефективності його як комерційного підприємства.

При аналізі доходів банку, на початку необхідно розрахувати загальну суму доходів банку, отриману їм за визначений період, із поділом її на види прибутків, що надійшли від проведення різних видів банківських операцій. Це дозволяє визначити пріоритетні види діяльності банку виходячи з питомої ваги визначених статей доходів у їхній загальній сумі.

Доходи та витрати поділяються на банківські та небанківські.

До банківських належать доходи і витрати ,безпосередньо пов’язані з основною банківською діяльністю, визначеною Законом України „Про банки і банківську діяльність”.

Небанківські доходи і витрати можуть включати інші доходи і витрати ,які не відносяться до основної діяльності банку ,але забезпечують здійснення банківської діяльності.

Банківські доходи (витрати) поділяються на:

• процентні;

• комісійні;

• торговельні;

• інші банківські операційні доходи (витрати).

Процентні доходи (витрати)

До цієї категорії відносяться доходи (витрати) ,які обчислюються пропорційно в часі, впливають на фінансовий результат діяльності банку та є компенсацією банку за його кредитний ризик. До них належать:

• доходи (витрати) за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, у тому числі за борговими цінними паперами з фіксованим прибутком ,що так чи інакше підраховані;



• доходи (витрати) у виді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами;

• комісійні , подібні за природою до процентів. Наприклад, доходи (витрати) від розміщення коштів у вигляді позики або за зобов’язання її надати , які визначаються пропорційно часу або пропорційно сумі вимог (зобов’язання) .

Комісійні –це доходи (витрати) а всіма послугами, наданими (отриманими) контрагентом.

До категорії комісійних включаються:

• комісійні за гарантії розміщення позик від імені інших кредиторів і за операції з цінними паперами;

• комісійні доходи (витрати) від операцій за розрахунково-касове обслуговування , обслуговування кредитних (депозитних) рахунків за зберігання цінностей і здійснення операцій із цінними паперами;

• комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за продаж або купівлю монет і банківських металів для третіх сторін;

• інші комісійні доходи (витрати) за операції банку.

Торговельні прибутки (збитки) - це чисті прибутки (збитки) від торговельних операцій із різними фінансовими інструментами.

До них належать:

• чисті прибутки (збитки) від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів;

• чисті прибутки (збитки) від операцій із цінними паперами , переданими для продажу;

• чисті прибутки (збитки) від торгівлі іншими фінансовими інструментами.

Інші банківські операційні доходи (витрати)

Доходи (витрати) від банківської діяльності , що не включені у вище перелічені групи , визначені як «інші» доходи (витрати).

До них належить дивідендний дохід, дохід від операційного лізингу, штрафи та пені, отримані за банківськими операціями, доходи від консультаційних послуг фінансового характеру.

Небанківські операційні доходи (витрати) діляться на такі групи:

• адміністративні витрати;

• інші небанківські операційні доходи (витрати).

Адміністративні витрати – це витрати, пов’язані із забезпеченням діяльності банківської установи та включають:

• витрати на утримання персоналу (заробітна плата, премії);

• сплата податків та інших обов’язкових платежів, крім податку на прибуток;

• витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів;

• інші експлуатаційні витрати (роботи і послуги, що використовуються банком у процесі комерційної діяльності, SWIFT, винагорода посередникам, охорона тощо).

Інші небанківські операційні доходи (витрати) виникають у процесі здійснення небанківських операцій, які є складовою діяльності банку:

• доходи (витрати) від продажу основних засобів, від орендних операцій;

• доходи від продажу окремих небанківських послуг (аудиторські послуги, програмне забезпечення, консультації нефінансового характеру тощо) та інших операцій.

Створення резервів –це мобілізація внутрішніх коштів банку шляхом зменшення прибутків для використання їх у разі необхідності на покриття ризикових активів.

Резерви формуються на покриття сумнівної заборгованості за кредитами, втрат від знецінення інвестиційних цінних паперів і відрахувань під іншу сумнівну дебіторську заборгованість, яка визначається у цей звітній період.

До непередбачених доходів (витрат) належать доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій (відшкодування збитків від надзвичайних подій державою чи страховими компаніями) та інші непередбачені доходи.

Валові доходи прийнято розділяти на процентні та непроцентні.

ПРОЦЕНТНІ НЕПРОЦЕНТНІ
ДОХОДИ
а) відсотки отримані по позичках, виданим клієнтам (підприємствам); б) відсотки отримані по споживчих позичках; в) відсотки отримані по міжбанківських кредитах і депозитам; г) доходи по залишках на кореспондентських рахунках; д) доходи від цінних паперів (процентні, за борговими цп). а) доходи від інвестиційної діяльності (дивіденди по цінних паперах, доходи від участі в спільній діяльності підприємств і організацій і т.д.); б) доходи від валютних організацій; в) доходи від отриманих комісій і штрафів; г) інші доходи.  
ВИТРАТИ
а) відсотки сплачені по депозитах підприємств; б) відсотки сплачені по депозитах населення; в) відсотки сплачені по міжбанківських кредитах і депозитам; г) відсотки сплачені по залишках на розрахункових рахунках клієнтів.   а) комісійні (по послугах і кореспондентським відношенням); б) витрати по операціях із цінними паперами; в) витрати по операціях на валютному ринку; г) заробітна плата й інші витрати (нарахування на фонд оплати праці, премії); д) інші операційні й адміністративні витрати (оренда й утримання помешкань, різні податки, витрати на рекламу, охорону і т.д.)

 

Метою аналізу прибутку та рентабельності є збільшення абсолютної величини прибутку та підвищення рентабельності комерційного банку на основі ефективного управління доходами і витратами. Отже, аналіз прибутку та рентабельності ґрунтується на аналізі доходів і витрат банку. Відповідно до мети визначають наступні завдання аналізу прибутку та рентабельності:

а) оцінка виконання плану прибутку;

б) аналіз динаміки прибутку в цілому, за складом і структурою;

в) факторний аналіз прибутку;

г) аналіз формування та розподілу прибутку;

д) визначення тенденцій динаміки прибутку за тривалий період;

е) аналіз показників ефективності діяльності комерційного банку.

 

2. Аналіз доходів. Факторний аналіз процентних доходів банку

 

Стабільний і ритмічний приріст доходів банку свідчить про його нормальну роботу і про кваліфіковане управління активними операціями банку.

При аналізі процентних прибутків банку використовуються також відносні показники, що дозволяють оцінити середній рівень прибутковості позичкових операцій у цілому і кожній групі позичок окремо. Такими показниками є:

Динаміка цих показників дає можливість оцінити за рахунок яких позичкових операцій виросли процентні доходи. Аналіз непроцентних доходів дозволяє визначити, на скільки ефективно банк використовує не кредитні джерела одержання доходів. При цьому їх аналізують по видах операцій і в динаміці. Важливим за значенням джерелом доходів комерційного банку є доходи, отримані від операцій із цінними паперами. Розмір доходів даного виду залежить від розміру і структури портфеля інвестицій і прибутковості різних видів цінних паперів. Доходи від валютних операцій банку також у значній мірі впливають на його прибуток. Для аналізу прибутковості валютних операцій необхідно установити обєм угод кожного виду, суму доходів і витрат по ним. Дохід банку від валютних операцій визначається як співвідношення сумарного доходу по даному виду угод за даний період до загального обєму угод.

До інших доходів відносяться комісійні. Щоб відшкодувати витрати, повязані з обслуговуванням рахунків клієнтів, більшість банків стягує плату. Комісійні можуть нараховуватися у відсотках від суми кожної операції або у твердій сумі, що сплачується періодично.

Загальний аналіз доходу банку передбачає попереднє його групування за джерелами утворення. Згідно з класифікацією, запропонованою НБУ для складання Звіту про прибутки та збитки, доход банку поділяється на операційний доход і неопераційний доход.

Операційний доход включає процентний доход, комісійний доход, доход від торговельних операцій, інші банківські та небанківські операційні доходи.

Процентний доход складається з доходів за коштами, розміщеними в інших банках, кредитами суб'єктам господарської діяльності і фізичним особам, іншими кредитами та доходу за цінними паперами, одержаному у вигляді відсотків.

Комісійний доход утворюється внаслідок розрахунково-касового та кредитного обслуговування банків і інших клієнтів як результат операцій на фондовому та валютному ринках, які не спричиняють отримання доходу і стосуються, перш за все, купівлі-продажу цінних паперів та іноземної валюти за дорученням інших банків або клієнтів.

Доход від торговельних операцій є наслідком торгівлі цінними паперами, іноземною валютою та іншими фінансовими інструментами, що здійснюється з ініціативи банка і не е виконанням доручень клієнтів.

До інших банківських операційних доходів належіть дивідендний доход, доход від оперативного лізингу, штрафи та пені, отримані за банківськими операціями.

Інші небанківські операційні доходи є наслідком здійснення банком господарських операцій. До них належать доходи від продажу основних засобів та матеріальних цінностей, штрафи та пені, отримані за господарськими операціями тощо.

Окремо розглядаються доходи банку від зменшення резервів за заборгованістю.

Загальний аналіз доходів банку ґрунтується на використанні методик вертикального та горизонтального економічного аналізу, які дозволяють оцінити структуру об'єкта аналізу (у даному випадку - доходу банку) та визначити динаміку доходу в цілому і за кожною його складовою.

Система показників, які використовуються в загальному аналізі доходу, включає абсолютні вартісні показники, що характеризують обсяг доходу в цілому та за його складовими; відносні показники структури, якими визначається питома вага кожної складової доходу; абсолютні та відносні показники динаміки, які дозволяють оцінити зміну доходу банку: його загального обсягу, за складом та структурою.

Таблица

Анализ доходов банка.

Доходы 01.01.2001 01.01.2002 Изменение за отчётный период
Тыс. грн Уд. вес Тыс. грн Уд. вес Тыс. грн п/п Тр, %
1. Процентные 51,9% 56,7% 4,8% 102,6%
2. Комиссионные 27,2% 36,0% 8,8% 124,3%
3. Результат от торговых операций 12,1% 2,9% -74268 -9,2% 22,6%
4. Др. банковские операционные доходы 1,2% 1,0% -2512 -0,3% 73,8%
5. Др. небанковские операционные доходы 0,4% 1,1% 0,7% 280,7%
6. Уменьшение резервов 7,0% 2,3% -38129 -4,7% 31,0%
7. Непредвиденные доходы 0,2% 0,0% -1861 -0,2% 0,0%
Итого 100,0% 100,0% -48593 Х 93,9%

 

Висновки:
 
 
 
 
 
 
 

 

Факторний аналіз процентних доходів банку

 

Факторна модель:

Расчёт влияния факторов на изменение процентных доходов

 

Показатель Тыс. грн Изменение за отчётный период
01.01.200Х 01.01.200Х+1
Активы, приносящие процентный доход (Ад)
Процентные доходы
Средняя процентная ставка по активным операциям (П) 0,290 0,205 -0,085
Расчёт влияния изменения величины активов на размер изменения дохода (Ад1 - Ад0) х П0 185741,7
Расчёт влияния изменения величины процентной ставки на размер изменения дохода 1 - П0) х Ад1 -175010,7
Итого изменений

 

Висновки:
 
 
 
 
 
 
 

 

Відносні показники аналізу банківських доходів

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Крім традиційних видів діяльності (надання позичок), доволі велику частку в доходах мають непроцентні доходи, до яких відносять комісійні доходи за розрахунково-касове обслуговування банків та клієнтів, результати від торговельних і неторговельних операцій та доходи від інших послуг банку. Під час аналізу цих видів діяльності використовують такі коефіцієнти:

 

 

Аналіз наведених показників здійснюється порівняно з планом і в динаміці. Якщо тренд цих показників свідчить про випереджуючі темпи зростання непроцентних активів в активах порівняно з непроцентними витратами, то це явище розцінюється як позитивне.

 

3. Аналіз витрат банку

 

Витрати банку на утримання і експлуатацію будинків і устаткування, оплату персоналу і соціальні посібники носять відносно постійний характер. Їхня питома вага в загальній сумі витрат банків, як правило, дуже значна. Зріст операційних витрат не тільки відбиває несприятливий стан конєктури ринку, на якому банки залучають ресурси, але і може свідчити про погіршення управління активно-пасивними операціями.

У ході виконання аналізу витрат банку необхідно не тільки проаналізувати в динаміці абсолютні і відносні розміри витрат ( у цілому і по групах витрат), але і виділити основні причини, що вплинули на їхній рівень із тим, щоб прийняти необхідні управлінські рішення, які б дозволили знизити витрати банку, що, у свою чергу, буде сприяти поліпшенню структури ресурсної бази, тобто збільшенню частки розрахункових рахунків і інших депозитних рахунків клієнтів і скороченню частки дорогих депозитних інструментів (наприклад, міжбанківських кредитів), і оптимальному скороченню непроцентних витрат.

Аналіз витрат здійснюється за двома напрямками: загальний аналіз витрат банку та факторний аналіз витрат банку.

В основі загального аналізу витрат лежить їх групування за однією або кількома класифікаційними аналіз витрат ознаками. При цьому, бажано обрати таку систему групування, яка дозволила б виділити в окремі групи найбільш суттєві витрати банку. Згідно з класифікацією, запропонованою для складання Звіту про прибутки та збитки, витрати банку поділяються на наступні групи:

а) процентні витрати;

б) комісійні витрати;

в) адміністративні витрати;

г) витрати на персонал;

д) витрати на безнадійні та сумнівні борги;

е) непередбачені витрати.

Загальна оцінка динаміки витрат має здійснюватись у порівнянні зі зміною доходів банку. Тільки за цієї умови можна визначити рівень управління витратами. Ефективне управління витратами передбачає забезпечення випереджаючих темпів приросту доходів порівняно з темпами проросту витрат. Перевищення приросту доходів над витратами можна вважати ознакою стабілізації структури доходів і витрат, що за інших рівних умов свідчить про виважену політику управління доходами і витратами банку. У наведеному прикладі спостерігається навіть скорочення витрат при зростанні доходів.

Проте, розглядаючи динаміку витрат за напрямками утворення, необхідно пам'ятати, що досить часто зменшення їх абсолютного розміру свідчить про скорочення обсягу активних операцій, на забезпечення яких витрачено відповідні кошти. Остаточну оцінку можна скласти тільки за результатами факторного аналізу, який дозволить визначити чинники скорочення витрат.

Досліджуючи темпи приросту окремих видів витрат, можна визначити пріоритети, яких дотримувалось керівництво банку в управлінні його діяльністю у звітному році. Дослідження динаміки витрат на здійснення торговельних операцій потребує вивчення причин, що зумовили високий темп їх приросту у звітному році.

Для визначення доцільності політики управління доходами і витратами банку необхідно розглянути динаміку коефіцієнтів витратовіддачі за різними видами доходних активів, обчислених як відношення відповідних доходів до витрат, що обумовлюють їх отримання.

В умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб'єкта підприємництва. Як основний узагальнюючий показник фінансових результатів діяльності комерційного банку прибуток, у тон же час, є найважливішим джерелом формування його капіталу, забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності. Таким чином, отримання прибутку є однією із стратегічних цілей управління та найважливішим об'єктом фінансового аналізу діяльності банку.

Анализ расходов банка.

 

Расходы 01.01.200Х 01.01.200Х+1 Изменение за отчётный период
Тыс. грн Уд. вес Тыс. грн Уд. вес Тыс. грн п/п Тр, %
1. Процентне 37,5% 23,9% -102835 -13,6% 60,8%
2. Комиссионные 3,4% 3,4% -948 0,0% 96,0%
3. Др. банковские операционные расходы 3,5% 5,1% 1,6% 138,8%
4. Др. небанковские операционные расходы 41,7% 50,1% 8,4% 114,7%
5. Отчисления в резервы и списание задолженности 13,7% 17,5% 3,7% 121,3%
6. Непредвиденные расходы 0,2% 0,0% -1078 -0,2% 0,0%
Итого 100,0% 100,0% -32199 Х 95,4%
                 

 

Висновки:
 
 
 
 
 
 
 

Факторна модель:

Расчёт влияния факторов на изменение процентных расходов

 

Показатель Тыс. грн Изменение за отчётный период
01.01.200Х 01.01.200Х+1
Платные обязательства (О)
Процентные расходы -102835
Средняя процентная ставка по пассивным операциям (П) 0,172 0,071 -0,101
Расчёт влияния изменения величины обязательств на размер изменения расходов 1 - О0) х П0 122762,3
Расчёт влияния изменения величины процентной ставки на размер изменения расхода 1 - П0) х О1 -225597,3
Итого изменений -102835

 

Висновки:
 
 
 
 
 
 
 

 

Відносні показники аналізу банківських витрат

1.Сума витрат банку на одного працівника = Витрати банку, всього / Середньооблікова кількість працівників ;

2. Сума витрати на функціонування банку (інші небанківські операційні витрати) = Витрати небанківські операційні / Середньооблікова кількість працівників ;

3. Сума витрат на утримання персоналу на одного працівника = Витрати на утримання персоналу банку / Середньооблікова кількість працівників ;

4. Витрати на 1 грн. активів (витратність активів) = Витрати банку, всього / Середні активи ;

5. Витратність працюючих активів = Витрати банку, всього / Середні працюючі активи ;

На основі аналізу динаміки названих показників можна судити про зростання або зниження певних витрат, правомірність їх зміни.

6. Витратність залучених ресурсів = Витрати на залучення ресурсів / Середні залишки залучених ресурсів

Повніше проаналізувати доходи і витрати дає змогу коефіцієнт дієздатності, який є прогнозним інструментом для оцінки стабільної діяльності банку. Для життєздатності банку необхідно, щоб операційні та інвестиційні витрати покривались за рахунок доходів від усіх операцій.

7. Коефіцієнт дієздатності = Витрати банку / Доходи банку

Цей коефіцієнт може бути розкладений на часткові показники:

Коефіцієнт дієздатності = (Витрати процентні + Витрати непроцентні) / Доходи банку

Оптимальне значення цього показника не повинно перевищувати 0,95, тобто сума витрат банку має становити щонайменше 95% від його доходів. Причому рівень процентних витрат на 1 грн. доходів має становити 60%, а рівень непроцентних витрат на 1 грн. доходів – 30-35%.

8. Рівень витрат на 1 грн. прибутку = Витрати банку / Прибуток банку

9. Для оцінки собівартості банківських операцій деякі банки використовують показник, розмір витрат на одного клієнта банку:

Рівень витрат на 1 клієнта банку = Витрати банку, всього / Середня кількість клієнтів

Позитивною вважається тенденція до зниження відносних показників рівня витрат. Якщо має місце зростання цих коефіцієнтів, необхідно їх зіставити з аналогічними коефіцієнтами дохідності.

Темпи зростання показників витратності мають бути нижчими темпів зростання показників дохідності. Якщо спостерігається протилежна тенденція, банк має скоригувати свою дисконтну та кредитну політику, вишукати резерви розширення ефективніших банківських видів діяльності.

 

4. Визначення та аналіз складових прибутку

Прибуток – це головний показник результативності роботи банку. Кількісний і якісний аналіз прибутковості робиться з метою зясування фінансової стійкості банку й оцінки ефективності його роботи за визначений період часу.

Різниця між доходами і витратами комерційного банку складає його валовий прибуток (валовий дохід). Показник валового прибутку (без обліку сплати податків і розподілу залишкового прибутку) дає характеристику ефективності діяльності комерційного банку.

Кінцевим фінансовим результатом діяльності комерційного банку є прибуток до оподаткування (балансовий прибуток), який утворюється внаслідок руху грошових потоків, що характеризують доходи і витрати банку.

Отже, доходи і витрати комерційного банку є чинниками першого ряду щодо формування прибутку. В узагальненому вигляді прибуток є різницею між доходами, отриманими банком за відповідний період внаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими за той же період для забезпечення цієї діяльності.

Визначення загального обсягу прибутку до оподаткування (балансового прибутку) здійснюється за даними звіту про прибутки та збитки. Для обчислення абсолютного розміру прибутку використовується інформація про доходи і витрати банку, яка дозволяє визначити прибуток у цілому та за його складовими:

П= (ДІ -В1) + (Д2-В2) + (ДЗ-ВЗ) + [(Д4 +Д5) - (В4 + В5+ В6 + В7 + В8)],

де П- прибуток банку до оподаткування;

Д1 - процентний доход;

Д2 - комісійний доход;

ДЗ - доход від торговельних операцій;

Д4 - інший доход;

Д5 - непередбачений доход;

В1- процентні витрати;

В2 - комісійні витрати;

В3 - витрати на здійснення торговельних операцій;

В4 - загально адміністративні витрати;

В5 - витрати на персонал;

В6 - витрати на безнадійні та сумнівні борги;

В7 - інші витрати;

В8 - непередбачені витрати.

Виходячи з наведеного рівняння, яке характеризує утворення прибутку банку, можна визначити прибуток за його складовими.

П1=Д1-В1,

де ПІ - чистий процентний доход;

П2= Д2-В2,

де П2 — чистий комісійний доход;

П3 = ДЗ-ВЗ,

де ПЗ - чистий торговельний доход;

П4 = (Д4 +Д5) - (В4 +В5+В6+В7+ В8),

де П4 - інший прибуток.

Загальний аналіз прибутку банку до оподаткування потребує побудови аналітичної таблиці, яка відображає динаміку його абсолютного обсягу, складу і структури. Така таблиця будується безпосередньо за даними звітів за попередній і звітний роки, або, якщо аналізу піддають доходи і витрати банку, інформація може надходити з відповідних аналітичних таблиць. Другий підхід до формування аналітичної таблиці дозволяє використати дані групувань доходів і витрат за їх видами і суттєво знижує трудомісткість розрахунків. Загальний аналіз прибутку банку потребує використання методик вертикального та горизонтального аналізу.

Одним із підходів до оцінки рівня прибутковості банка є виявлення сформованої тенденції зростання прибутку банку. Така форма аналізу прибутку можлива на основі даних за декілька років. Позитивна оцінка рівня прибутковості дається в тому випадку, якщо склалася тенденція її росту в основному за рахунок процентної маржі і непроцентних прибутків. Негативний висновок про прибутковість банку може бути зроблений, якщо позитивні тенденції зростання прибутку повязані в основному з прибутками від операцій на ринку цінних паперів, із непередбаченими прибутками, а також із відстрочками по сплаті податків.

 

Общая оценка динамики прибыли банка.

 

Составляющие прибыли 01.01.2001 01.01.2002 Изменение за отчётный год
1. Чистый процентный доход 176,61%
2. Чистый комиссионный доход 127,80%
3. Результат от торговых операций -74268 22,63%
4. Результат от банковской операционной деятельности -14745 -26700 -11955 181,08%
5. Результат от небанковской операционной деятельности -288730 -326305 -37575 113,01%
6. Результат от операций с резервами -40822 -99417 -58595 243,54%
7. Результат от других банковских операций -783 0,00%
ИТОГО -16394 82,21%

 

Висновки:
 
 
 
 
 
 
 

 

5. Оцінка банківської прибутковості

Прибутковість може розглядатися:
 
 
 
 
 
 
 

 

Показники прибутковості

 

Аналіз прибутковості банку здійснюється за такими показниками:

- прибутковість активів;

- прибутковість капіталу;

- чистий спред;

- прибутковість витрат;

- чиста маржа;

- загальний показник прибутковості (рентабельності).

Аналіз цих показників здійснюється у порівнянні з планом і в динаміці. Вплив факторів на зміну показників прибутковості банку розраховується за допомогою способу ланцюгових підстановок.

Двома найважливішими показниками аналізу прибутковості банку є показники:

- прибутковості (ROA);

- прибутковість капіталу (ROA).

Return On Equity - ROE
  A measure of a corporation's profitability, calculated as: Essentially, ROE reveals how much profit a company generates with the money shareholders have invested in the company.
The ROE is useful for comparing the profitability of a company to other firms in the same industry. There are several variations on the formula that investors may use: 1. Investors wishing to see the return on common equity may modify the formula above by subtracting preferred dividends from net income and subtracting preferred equity from shareholders' equity, giving the following: Return on Common Equity (ROCE) = Net Income - Preferred Dividends)/Common Equity. 2. Return on equity may also be calculated by dividing net income by average shareholders' equity, (rather than shareholder's equity). Average shareholder's equity is calculated by adding a period's beginning shareholders' equity to its ending shareholders' equity and dividing the result by two. 3. Investors may also calculate ROE for a period, first by using the beginning shareholders' equity as the denominator and then using ending shareholders' equity as the denominator. Calculating both beginning and ending ROEs allows an investor to determine the change in profitability over the period.

Прибутковість капіталу розраховується за формулою:

ROE1 = Чистий прибуток / Балансовий капітал

Оптимальне значення цього показника 15%.

Співвідношення прибутку та власного капіталу є показником стабільності. Аналіз цього коефіцієнта дає змогу прогнозувати, наскільки стійкий рівень прибутковості банку. Аналізуючи цей показник, слід зіставити темпи зростання прибутку та власного капіталу.

На практиці деякі банки (а особливо їх акціонери) цей показник прибутковості деталізують за допомогою коефіцієнта віддачі статутного капіталу:

ROE3 = Чистий прибуток / Статутний капітал.

Цей показник характеризує доцільність та ефективність вкладення акціонерами своїх коштів та ефективність віддачі статутного капіталу, а також спроможність банку розпоряджатися його коштами. Для акціонерів і пайовиків даного банку важливе значення має порівняння процента віддачі статутного капіталу з аналогічними показниками інших банків для з’ясування сфер найбільш дохідного і вигідного розміщення своїх коштів.

Return On Assets - ROA
  A useful indicator of how profitable a company is relative to its total assets. Calculated by dividing a company's annual earnings by its total assets, ROA is displayed as a percentage. Sometimes this is referred to as "return on investment". Note: Some investors add interest expense back into net income when performing this calculation because they'd like to use operating returns before cost of borrowing.
ROA tells you what earnings were generated from invested capital (assets). ROA for public companies can vary substantially, depending on the industry they are in.

 

Прибутковість активів розраховується за такою формулою:

ROA1 = Чистий прибуток / середні загальні активи.

Цей показник може використовуватись як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку.

Але у зв’язку з тим, що не всі активи дають дохід, деякі банки в процесі аналізу прибутковості своєї діяльності деталізують показник процента прибутковості активів і розраховують процент прибутковості робочих активів:

ROA2 = Чистий прибуток / Робочі активи.

Зіставлення показників ROA1 та ROA2 дає можливість виявити невикористані резерви підвищення прибутковості активів за рахунок поліпшення їх структури, ефективнішого використання. Зіставлення цих коефіцієнтів дає уявлення про можливості зростання рентабельності завдяки скороченню активів, які не приносять доходу. Передусім це стосується іммобілізованих власних коштів. Для банки, які використовують як кредитні ресурси залучені кошти, абсолютна рівність між цими показниками не можлива. Адже банки повинні створювати обов’язкові резерви, тобто зберігати частину залучених коштів у найбільш ліквідній формі, яка не дає доходу.

На практиці вважається: якщо рівень прибутковості активів перевищує 1%, то банк працює рентабельно.

Для оцінки ефективності видатків банку використовується показник рівня їх прибутковості (Rв), який розраховується за такою формулою:

Rв = Прибуток банку / Витрати банку.

Прибутковість (рентабельність) доходу розраховується у такий спосіб:

Rд = Прибуток до оподаткування / Доходи банку, всього.

Оптимальне значення цього показника 7 – 8%. Він відображає кількість грошових одиниць, які припадають на одну грошову одиницю доходу, або частку прибутку в доході. Його значення зменшується у разі зростанні витрат.

Показник прибутковості доходу відбиває здатність менеджменту банку контролювати свої витрати. Зростання цього показника свідчить про гармонізацію структури ресурсної бази, тобто зменшення, наскільки це можливо, частки дорогих інструментів.

Ефективність операційної діяльності комерційного банку можна оцінити за допомогою показника чистого спреду, який розраховується за такою формулою:

За допомогою показника чистої процентної маржі можна проаналізувати здатність банку одержувати прибуток у вигляді доходу від процентної різниці, як процент до загальних активів:

 

 

6. Визначення поняття „ефективність” в економічній літературі. Оцінка банківської ефективності

 

Предлагается следующий состав ключевых показателей эффективности.

  1. Активы – по факту показывается сумма активов в соответствии с балансом банка, по плану – в соответствии с принятым финансовым планом. В балансе банка активы должны быть показаны за вычетом резерва под возможные потери, распределения прибыли, амортизации, межфилиальных оборотов и расходов, если анализ проводится не на квартальную дату. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 5%.
  2. Собственные средства представляют собой сумму фондов банка, прибыли отчетного и предыдущего периодов, доходов, если анализируется не квартальная дата, за минусом использования прибыли отчетного и предыдущего периодов, убытков отчетного и предыдущего года и расходов при анализе не на квартальную дату. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 5%.
  3. Чистая прибыль нарастающим итогом – методика расчета представлена в параграфе 2.2. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 3%.
  4. Чистая прибыль за период – предлагается рассматривать за квартал по вышеуказанной методике расчета. Выделение показателя чистой прибыли за период осуществлено потому, что если банк работает в целом нормально, то тренд по прибыли накопительным итогом всегда будет положительным, даже если в отчетном квартале доходы значительно ниже, чем в предыдущем. Отследить ситуацию по периодам помогает именно показатель чистой прибыли за период. Очевидно, что данный показатель должен рассматривать вместе с индикатором исполнения плана, поскольку возможна ситуация, когда банк изначально запланировал снижение прибыли в определенном периоде, и тогда при факте исполнения плана тренд по прибыли будет негативным. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 3%.
  5. Рентабельность активов (Return on Assets – ROA) определяется отношением чистой прибыли к активам. При этом предлагается в знаменателе использовать показатель средневзвешенных активов, чтобы исключить влияние случайных флюктуаций на отчетные даты. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 1%.
  6. Рентабельность капитала (Return on Equity - ROE) определяется отношением чистой прибыли к средней величине собственного капитала. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 1%.
  7. Рентабельность уставного капитала (Return on share capital)- отношение чистой прибыли к средней величине уставного капитала. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 1%.
  8. Достаточность капитала (Capital adequacy ratio)- отношение собственных средств к активам, взвешенным с учетом риска. Согласно инструкции Центрального Банка России №1 «О порядке регулирования деятельности банков» банками рассчитывается норматив достаточности собственных средств (Н1). Однако в данном случае, поскольку рассматривается отчетность, приведенная к международным стандартам, предлагается использовать методику расчета, предложенную Базельским комитетом.
    • Числитель состоит из суммы:
      • собственных средств (Tier I);
      • созданного резерва на возможные потери, но не более чем 1,25% от активов банка, взвешенных с учетом риска (Tier II). Отметим, что Tier II не может превышать Tier I больше, чем на 50%.
    • Знаменатель - активы, взвешенные в зависимости от следующего уровня риска:
Средства на счетах в ЦБ, касса, государственные ценные бумаги 0%
Средства, размещенные в кредитных организациях 20%
Прочие активы 100%

· Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 1%.

  1. Цена размещения (Yield on average earning assets) – отношение полученного процентного дохода к работающим активам. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 1%.
  2. Цена привлечения (Rate paid on funds) - отношение процентного расхода к платным пассивам. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 1%.
  3. Чистый процентный спрэд – разница между ценой размещения и ценой привлечения. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 1%.
  4. Чистая процентная маржа - отношение чистого процентного дохода к средней величине активов. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 1%.
  5. Доля работающих активов – активы, приносящие доход, делятся на общую сумму активов. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 3%.
  6. Прибыль на 1 сотрудника – отношение чистой прибыли на количество сотрудников. Показатель определяет обоснованность роста численности сотрудников. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 3%.
  7. Количество филиалов – данный показатель целесообразно включать в систему ключевых показателе эффективности в том случае, если банк находится в процессе активного построения собственной филиальной сети. Тренд является стабильным, если изменений не произошло.
  8. Приобретения (паи и участия) – важнейшая позиция баланса, показывающая расширение сферы деятельности банка. По факту показывается соответствующая строка активов по балансу банка, по плану – в соответствии с принятым финансовым планом. Тренд является стабильным, если изменений не произошло.
  9. Количество клиентов – данные представляются подразделениями, ответственными за обслуживание клиентов. Отметим, что в данном показателе имеется ввиду не количество открытых счетов, которое может быть не показательным, а именно количество клиентов, находящихся в банке на обслуживании.
  10. Концентрация клиентов – рассчитывается как сумма кредитов, выданных 20-ти крупнейшим заемщикам, деленная на общий размер ссудной задолженности и сумма депозитов 20-ти крупнейшим вкладчиков, деленная на общий объем привлечения. Коэффициент показывает степень зависимости банка от крупных клиентов. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 1%.
  11. Доля резервов в соответствующих активах – сводный показатель, характеризующий качество активов. Рассчитывается как размер резервов под активы, отнесенный к сумме тех активов, под которые был создан резерв. Тренд является стабильным, если отклонение не превышает 1%.
  12. Место в рейтингах по активам и капиталу. Поскольку рейтинги публикуются нерегулярно, данный показатель может отсутствовать, однако в качестве рыночного индикатора этот показатель и его тренд является достаточно важным.

Контрольні питання:

 

  1. Визначить сутність фінансових результатів банку.
  2. Визначить поняття „прибутковість” та ефективність стосовно банківської діяльності.
  3. Які показники дозволяють оцінити прибутковість банківської установи ?
  4. Як можна класифікувати доходи та витрати банку?

 

Ключові слова: доходи, витрати, фінансовий результат, прибутковість, ефективність, операційний прибуток, чистий процентний дохід.

Література: 11, 12, 13 (підручники)

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.048 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал