Альтерглобалізм як соціально-політичний феномен сучасного етапу глобального розвитку: поняття, ідеї та цінності

ТЕМА 8

АЛЬТЕРГЛОБАЛІЗМ ТА ЙОГО ФОРМИ

Альтерглобалізм як соціально-політичний феномен сучасного етапу глобального розвитку: поняття, ідеї та цінності

Протестна свідомість антиглобалістів, що осмислюють глобалізацію, має де­кілька рівнів: на першому з них предметом є глобалізація в цілому, на другому – пошук її антитези і подолання. Якщо перший рівень утворює свого роду ґрунт протесної свідомості чи галузь його підсвідомості, то на другому рівні ми маємо справу з артикульованими формами уявлень про глобалізацію. На першому рівні глобалізація ототожнюється з хаосом чи катастрофою, які несуть не тільки викли­ки, але і загрози самому існуванню людства. В подібних репрезентаціях глобаліза­ція розчиняється за сутністю в усіх суперечливих феноменах загальнолюдського і світового розвитку, розчиняється настільки, що створюється уявлення, наче буття є тотожнім цьому процесові. У протесній свідомості всі негативні сторони глоба­лізації цілком пояснюються її власною природою, адже глобалізація розуміється як процес, який саме і породжує ці суперечності.

Альтерглобалізм таким чином є не менш органічним породженням глобалі­зації, ніж світове чи телекомунікаційне суспільство. Його без перебільшення мож­на назвати «оберненою стороною» процесу глобалізації. Більше того, ця ідеологія і рухи, що її представляють, є свого роду вбудованим стабілізатором технологіч­ного і соціального розвитку світової системи.

Водночас альтерглобалізм є новим типом базової демократії, метою якої є презентація і втілення нових принципів функціонування світової системи, які ґрунтуються на засадах соціального партнерства, соціального захисту і інституті соціальної держави та реальних демократичних цінностях. Характерними вираз­никами ідеології альтерглобалізму є різноманітні антиглобальні рухи і організації.

Антиглобальний рух є загальною назвою суспільних організацій, рухів та ініціативних груп, які знаходяться у непримиренному конфлікті з наслідками гло­бальних трансформацій. Сама назва «антиглобальний рух» не є загальновизнаною. Часто також використовують назви – «альтерглобальний рух» (рух за альтерна­тивну глобалізацію), «рух за глобальну справедливість», «рух рухів» тощо.

Своїм завданням учасники руху антиглобалістів вбачають формування сус­пільної думки, яка б не тільки позитивно сприйняла їх ідеологію, а й стала фунда­ментом подальшого просування інтересів антиглобалістів на глобальний рівень. Загальними цілями антиглобалізму є висунення альтернативної концепції побудо­ви світової системи, майбутні учасники якої не претендують на монополізацію прав глобального управління, а керуються у власних діях існуючою в суспільстві громадською думкою. Як заявляють самі антиглобалісти їх ціллю є «навчати, мобілізовувати і надихати людей на активні дії».

Основними видами діяльності антиглобального ру ху є зустрічі, демонстра­ції проти проведення офіційних самітів міжнародних інститутів. Учасники руху проводять власні «соціальні форуми», де аналізується процес глобалізації, обгово­рюються способи опору та альтернативні пропозиції. В цілому, етапність дій антиглобалістів може реалізовуватися:

1) у короткостроковій перспективі – шляхом зриву конференцій, зустрічей, заходів наднаціональних організацій та концернів поряд з цілеспрямованим зав­данням збитків окремим корпораціям, підприємствам через бойкот, пошкодження майна, хакерських атак на системи управління;

2) у середньостроковій перспективі – анулюванням або реорганізацією та демократизацією конференцій існуючих наднаціональних організацій, та таких, як СОТ, ВМФ, Світовий банк;

3) у довгостроковій перспективі – розробкою альтернативних варіантів прийняття рішень, усунення соціальних, економічних, екологічних розбіжностей між державами.

У відповідь на матеріалізацію світу альтерглобалізмом висуваються широкі гуманні, соціальні, культурні, екологічні гасла – скасування боргів країнам, що розвиваються, демократичний контроль над фінансовими ринками та їх інститу­тами, надання права на працю і гідну заробітну плату, вимоги до екологізації ви­робництва, рівноправ’я між статтями, заборона на примусову та дитячу працю, захист прав етнічних меншин і багато інших.