Додаток В

Характеристика агрозон України для газонознавства [Лаптев, 1983]

На території України виділяються наступні агрокліматичні зони:

І. Волога, помірно тепла зона за природним районуванням відповідає зоні мішаних лісів і північно-західній частині лісостепової зони. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) - 2, 0-1, 3; сума температур - 2400-3100 С. Волога помірно тепла зона поділяється на 2 підзони. Райони, сприятливі для вирощування основних дерноутворюючих багаторічних трав мезофітної та гідромезофітної біоекології: мітлиць, тонконогів, пажитниць, костриці червоної та лучної. Підвищена вологість несе загрозу розвитку грибкових захворювань, тому агротехніку вирощування слід розробляти з врахуванням надлишку вологи, а в окремі роки - і нестачею її в південних районах.

ІІ. Недостатньо волога, тепла зона включає міжстепову зону, характеризується недостатніми запасами тепла (при сумі її 2500-2900 С) і вологи (ГТК=1, 3-1, 0) для вирощування трав мезо- і мезоксерофітної біоекології, а також створює сприятливі едафічні умови для розвитку злакових дерново-утворюючих трав. Агротехніка вирощування трав переважно спрямована на мобілізацію та максимальне використання обмежених ресурсів вологи.

ІІІ. Посушлива, дуже тепла зона, територіально включає північно-степову підзону степової зони. З південної степової підзони входять північні частини Дністровсько-Бугського і Бугсько-Дніпровської областей, Дніпровсько -Молочанська область і область Причерноморсько степової провінції, ГТК=1, 0-0, 7, при сумі температур 2900-3300 С. Найбільш сприятливі умови для вирощування газонних трав у північній частині зони. Зона характеризується значною нестійкістю і різким коливанням зволоженості в окремі роки. Трави озимого типу розвитку краще використовують опади холодного осіннього та ранньовесняного періоду, ніж ярові. Агротехніка спрямована на максимальне використання обмежених водних ресурсів. Сприятливіші умови зволоженості відмічаються на Донецькому підвищенні.

ІV. Дуже посушлива, помірно жарка зона з м‘якою зимою включає південні частини Дністровсько-Бугського і Бугсько-Дніпровської областей, Причорноморсько-Приазовську сухостепову провінцію, області Північно-Кримської низовини і Тарханкутської підвищеної рівнини, Кримської і Південно-степової провінції. Зона відрізняється вираженою диспропорцією між наявністю сонячного тепла і обмеженістю опадів (ГТК=0, 7-0, 5; сума температур 3300-3400 С), що вимагає обов‘язкового зрошення. М'яка зима в поєднанні з високою сонячною радіацією влітку створюють сприятливі умови для вирощування трав мезоксерофітної та ксерофітної біоекології.

А - Карпатський та

Б - Кримський район вертикальної кліматичної зональності. Характеризуються строкатими природними умовами і представляють значний інтерес для первинних інтродукційних досліджень видів, різновидностей і форм рослин, які можна використати на газонах.