Аналіз поточної біржової кон'юнктури

Найважливішим етапом вивчення біржової кон'юнктури є її аналіз та інтерпретація. Комплексний аналіз проводиться у два етапи:

перший – проводиться розрахунок аналітичних показників, які характеризують який-небудь з якісних станів біржового ринку;

другий – визначаються виявлені тенденції динаміки і рівень коливання кон'юнктури.

Аналіз біржової кон'юнктури на основі аналітичних показників проводиться по таких факторах:

динаміка попиту та пропозиції;

динаміка торгів цінними паперами;

динаміка котирувань акцій.

Найважливішими аналітичними показниками стану біржового ринку є: ліквідність цінних паперів, співвідношення попиту та пропозиції по даному виду цінних паперів, індекси пропозиції та попиту за певний період, індекс обсягу угод за певний період, динаміка фондових індексів.

Динаміка попиту та пропозиції характеризується такими показниками:

або ,

де І_П – індекс попиту по даній акції на момент відкриття біржі;

Т – кількість запитуваних акцій на момент відкриття біржі й на попередніх торгах;

Q_П – обсяг попиту на момент відкриття біржі й на попередніх торгах;

К – курс акцій по попиту і на попередніх торгах.

або ,

де І_Пр – індекс пропозиції по даному цінному паперу на момент відкриття біржі;

Т' – кількість заявлених на продаж акцій на момент відкриття біржі й на попередніх торгах;

Q_Пр – обсяг пропозиції на момент відкриття біржі й на попередніх торгах;

К' – котирування акції на момент відкриття і на попередніх торгах.

Наприклад: На останніх торгах сумарні обсяги попиту та пропозиції становили відповідно 4000 і 3000 акцій, на попередніх – 5000 і 2500 акцій. У цьому випадку І_П = 0, 8, І_Пр = 1, 2, тобто попит на акції знизився на 20%, а пропозиція збільшилася на 20%.

Часто в аналізі біржової кон’юнктури використовується показник співвідношення попиту та пропозиції:

,

де W_П/Пр – співвідношення попиту та пропозиції по даному цінному паперу.

Наприклад: На торгах сумарний обсяг заявленого попиту становив 5000 акцій, а обсяг пропозиції – 2500 акцій. У цьому випадку співвідношення попиту до пропозиції становило 1: 0, 5, тобто пропозиція покрила лише 50 сукупного попиту.

Динаміка обсягу угод характеризується такими показниками:

або ,

де І_Угод – індекс угод;

Т – кількість акцій по угодах на останніх і попередніх торгах;

Q_Угод – обсяг угод на останніх і попередніх торгах;

К' – курсова ціна акції на останніх і попередніх торгах.

Часто в аналізі угод з’являться необхідність оцінити динаміку структури портфеля цінних паперів, пропонованих тією або іншою компанією.

Аналіз динаміки котирувань цінних паперів проводиться на основі фондових індексів. Разом з тим величина фондових індексів не обов’язково відображає динаміку котирувань окремо взятої акції.

Тому часто в аналізі динаміки котирувань використовують індекси курсової вартості цінних паперів:

По ряду цінних паперів при аналізі кон'юнктури необхідно вимірювати сезонні коливання. У біржовій практиці розрізняють довгострокові коливання (до 1 року), середньострокові (2-6 міс.) і короткострокові (до 1 міс).

Тривалі коливання пов'язані з фазами загальноциклічного розвитку економіки країни і фазами життєвого циклу цінного папера.

Середньострокові коливання угод по цінних паперах та їхній курсовій вартості корелюються із сезонністю виробництва і реалізацією товарів. Сезонні підйоми і спади кон'юнктури істотно впливають на комерційну активність на біржовому ринку. Звідси випливає необхідність вивчення сезонності динаміки кон'юнктури. У ряді випадків виникає необхідність оцінки сезонності попиту (пропозиції). Для цих цілей можна використати індекс сезонності:

,

де К_факт – середньомісячний фактичний рівень аналітичного показника біржової кон’юнктури;

К_вирівн – вирівняний рівень аналітичного показника біржової кон’юнктури.

Індекс сезонності показує, на скільки процентів поточна кон'юнктура відрізняється від загальної тенденції в її динаміці.

Короткострокові коливання біржової кон'юнктури погано піддаються аналізу і оцінюються в основному динамікою фондових індексів.

Часто в аналізі біржової кон'юнктури потрібне застосування диференціальної кон'юнктури у вигляді накладених графіків динаміки двох або більше показників біржової кон'юнктури.