Рейтингові оцінки на фінансовому ринку

Рейтингові розрахунки близькі до експертних методів оцінки фінансового ринку. Сутність рейтингів полягає в складанні впорядкованих списків (за зменшенням або зростанням функціонального фактору) суб'єктів аналізованої сукупності. Наприклад: список найбільш високорозвинених країн за темпами приросту ВНП.

На фінансовому ринку рейтинг – це оцінка спроможності і юридичного обов'язку емітента проводити своєчасні виплати по основній частині і процентах з цінних паперів боргового характеру (слайд 20). Рейтинг – це оцінка позиції аналізованого об'єкта на шкалі показників. Він дозволяє встановити на певну дату становище учасників економічного процесу, виявити їхнє місце серед інших учасників відповідно до різних критеріїв. У цьому розумінні рейтинг – орієнтир для учасників ринку, на підставі якого вибирається стратегія поведінки.

Рейтинг є " інформацією до відома" для інвесторів, які управляють портфелями, та інших учасників ринку цінних паперів. Разом з тим рейтинг – це платна послуга, надавана емітенту цінного папера.

На фондовому ринку рейтингу піддаються тільки ті цінні папери, по яких емітент несе фіксовані зобов'язання перед інвесторами. У цьому випадку і виникає потреба в оцінці ризиків невиконання даних зобов'язань. Відповідно й об'єкти рейтингу – облігації (підприємств і муніципальні), привілейовані акції, комерційні папери (серійні фінансові векселі), депозитні й ощадні сертифікати і т.д. Інакше кажучи, об'єктами рейтингу переважно є боргові цінні папери і привілейовані акції. Рейтинг оцінює ризик невиконання емітентом своїх зобов'язань, пов'язаних із цінним папером, і, відповідно, ризик втрат інвесторів відносно основної суми і процентів (кредитний ризик). Тобто рейтинг – це оцінка ризику втрат. При цьому величина рейтингу з точки зору рейтингових структур ніяк не пов'язана зі ствердженнями типу " 90 проти 10, що по цій емісії не буде виплачена сума боргу". Рейтинг не вимірює конкретну величину ризику втрат, не є кількісним прогнозом, мірилом їхньої імовірності. Рейтинг – це лише порівняльна оцінка рівнів ризику по різних цінних паперах, спосіб порівняння їх між собою за величинами кредитних ризиків.

Прийнято виділяти " якісні" і " кількісні" рейтинги. Як правило, " якісні" рейтинги складаються на основі важковимірюваних або дуже складних показників. Наприклад: одними з піонерів складання і публікації рейтингів найбільших компаній став американський журнал " Fortune", який опублікував список 500 найбільших американських промислових компаній в 1955 році.

В основі критерію журналу " Fortune" в 80-і роки для промисловості були обсяги продажів, для торгівлі – оборот, для фінансових компаній – активи. Нині єдиним критерієм величини компанії є обсяг продажів.

Як критерій оцінки діяльності 500 американських компаній журнал " Forbes" використовує суму рангів за рядом кількісних показників. В основі кількісних показників використовуються усереднені за останні п'ять років темпи приросту прибутковості компаній, темпи росту обсягів продажів, прибутковість акцій, а також абсолютні значення обсягів продажів, чистого доходу і частки прибутку в ціні за останній рік. Крім списків за кількісними показниками, журнал " Forbes" відзначає окремі компанії за рядом кількісних критеріїв, формуючи на їхній основі список " зірок" бізнесу.

Газета " Financial Times" складає список 500 найбільших європейських компаній, 100 американських компаній і 100 японських компаній за критерієм показника капіталізації або ринкової вартості компанії. Цей же показник використовує щотижневик " Business Week" для складання рейтингу 1000 найбільших компаній світу.

Рейтинги емітентів часто позначаються літерно-цифровими символами, приклади яких подані у таблиці 1 (слайд 21).

Таблиця 1